1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

16 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 671/1184/20

провадження № 61-8413св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 в інтересах недієздатного повнолітнього сина ОСОБА_2,

відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

третя особа - Волочиська державна нотаріальна контора Хмельницької області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Сергійчук Юрій Вікторович, на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 30 березня 2022 року у складі судді Ніколової С. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 липня 2022 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в інтересах недієздатного повнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3,

ОСОБА_4, третя особа - Волочиська державна нотаріальна контора Хмельницької області (далі - нотаріальна контора), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько її сина ОСОБА_2 - ОСОБА_5 . Батьки ОСОБА_5 - ОСОБА_6

і ОСОБА_7 - померли ІНФОРМАЦІЯ_2 та 30 жовтня

2008 року відповідно, внаслідок чого відкрилася спадщина, яку ОСОБА_2 вправі успадкувати за правом представлення.

Вказувала, що ОСОБА_2 в установлений законом строк не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті діда

ОСОБА_6 і баби ОСОБА_7 через хворобу.

Зазначала, що рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 січня 2019 року (справа № 671/638/18) ОСОБА_2 визнано недієздатним та призначено її його опікуном.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 в інтересах недієздатного повнолітнього сина ОСОБА_2 просила суд визначити ОСОБА_2 додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_7 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області

від 30 березня 2022 рокупозов задоволено.

Визначено ОСОБА_2 додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, в три місяці після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на день відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2 був повнолітнім. ОСОБА_1 набула право звертатись із заявою від його імені щодо оформлення спадкових прав лише з 05 лютого 2019 року, тобто з дня набрання законної сили судовим рішенням про визнання ОСОБА_2 недієздатним та призначення йому опікуна.

В липні 2020 року позивачка як опікун в інтересах недієздатного

ОСОБА_2 звернулася до Волочиської державної нотаріальної контори

з заявою про оформлення спадщини після смерті ОСОБА_7, однак нотаріусом у оформленні спадкових прав було відмовлено.

Ураховуючи зазначене, вказані позивачкою обставини пропуску

ОСОБА_2 шестимісячного строку для прийняття спадщини є поважними, такими, що пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для нього, а тому позов підлягає задоволенню і ОСОБА_2 необхідно визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 27 липня 2022 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 30 березня

2022 року - без змін.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_2 у зв`язку зі смертю свого батька ОСОБА_5 є спадкоємцем баби ОСОБА_7 за правом представлення. У визначений законом строк ОСОБА_2 не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 .

На час відкриття спадщини ОСОБА_2 належав до осіб з інвалідністю першої групи внаслідок психічного захворювання та потребував стороннього догляду. Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 січня 2019 року ОСОБА_2 було призначено опікуна

ОСОБА_1, яка набула право вчинити від його імені дії щодо прийняття спадщини. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 пропустив строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 з поважних причин, пов`язаних із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення цих дій, тому наявні правові підстави для визначення додаткового строку для подання відповідної заяви.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2022 року до Верховного Суду,

ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Сергійчук Ю. В., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що відповідно до рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 січня 2019 року ОСОБА_2 визнано недієздатним та призначено його опікуном ОСОБА_1 .

20 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Волочиського районного суду Хмельницької області в інтересах недієздатного сина ОСОБА_2

з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини померлого ОСОБА_6 . На момент звернення до суду з вказаною позовною заявою ОСОБА_1 було відомо про смерть ОСОБА_7, відповідно вона могла звернутись одночасно і про визначення додаткового терміну для прийняття спадщини після померлої

ОСОБА_7 . Отже, ОСОБА_1 в період з 04 січня 2019 року до липня

2020 року пропущено строк на прийняття спадщини без поважних причин, враховуючи вимоги статей 1269, 1270 ЦК України.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень

ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Сергійчук Ю. В., посилається на те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6

ОСОБА_2 є сином ОСОБА_5 та внуком ОСОБА_6, тому

є спадкоємцем першої черги за законом за правом представлення після смерті ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 .

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на дві земельні ділянки, розташовані на території Трительницької сільської ради Волочиського району Хмельницької області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, і грошові заощадження

з нарахованими відсотками, грошовою компенсацією та індексацією, розміщені у Волочиському відділенні Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України". Цю спадщину прийняли ОСОБА_3

і ОСОБА_4

16 лютого 2010 року Волочиською державною нотаріальною конторою видано ОСОБА_3 і ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину за законом (зареєстровані в реєстрі за № 1-244, 1-247, 1-250, 1-253), згідно з якими відповідачі успадкували після смерті матері дві земельні ділянки, розташовані на території Трительницької сільської ради Волочиського району Хмельницької області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в рівних частках кожний.

ОСОБА_2 є інвалідом першої групи з дитинства внаслідок психічного захворювання та потребує стороннього догляду.

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 січня 2019 року в справі № 671/638/18 заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_2 недієздатним. Встановлено над недієздатним ОСОБА_2, опіку. Призначено ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 . Встановлено строк дії цього рішення - два роки з моменту набрання рішенням законної сили.

Після ухвалення рішення у справі № 671/638/18 опікун ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, однак їй було відмовлено у прийнятті заяви у зв`язку з пропуском шестимісячного строку.

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 01 жовтня 2019 року (справа № 671/1111/19) позов ОСОБА_1, поданий в інтересах недієздатного ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення додаткового терміну для прийняття спадщини задоволено частково. Визначено ОСОБА_2 додатковий строк - два місяці, для подання ним заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що починається з дня набрання рішенням суду законної сили. Судові витрати компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Листом нотаріальної контори від 15 липня 2020 року № 707/01-16 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 з посиланням на те, що право на цю спадщину оформили ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат

Сергійчук Ю. В., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право

в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.


................
Перейти до повного тексту