Постанова
Іменем України
07 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 450/4257/20
провадження № 61-17706 сво 21
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Погрібного С. О.,
Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області
Пиць Андрій Андрійович, Державне підприємство "СЕТАМ", ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Львівської області
Пиця Андрія Андрійовича на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 березня 2021 року у складі судді Мусієвського В. Є. та постанову Львівського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року
у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області (далі - приватний виконавець) Пиця А. А., Державного підприємства "СЕТАМ" (далі -
ДП "СЕТАМ"), ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 17 липня 2008 року між ним
та закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк"
(далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), після зміни назви - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк),
було укладено кредитно-заставний договір № LVН9А800000118, за яким
він отримав кредит у розмірі 21 219,55 доларів США під 16,92 % річних
із кінцевим терміном повернення до 16 липня 2013 року. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитно-заставним договором 17 липня 2008 року він передав у заставу банку автомобіль "Mitsubishi Pajero Sport", номерний знак НОМЕР_1 .
26 жовтня 2017 року приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Завалієв А. А. вчинив виконавчий напис за реєстровим № 10190, за яким запропоновано стягнути з нього на користь банку заборгованість за вищезгаданим кредитно-заставним договором у розмірі 115 889,14 доларів США.
На підставі вказаного виконавчого напису 25 лютого 2020 року приватним виконавцем Пицем А. А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61389889. У процесі здійснення виконавчого провадження приватний виконавець описав та арештував належну йому земельну ділянку, площею 0,1536 га, кадастровий номер 4623681200:01:002:0014, розташовану у селі Виннички Пустомитівського району Львівської області.
08 квітня 2020 року ДП "СЕТАМ" провело електронні торги, на яких було реалізовано спірну земельну ділянку за 196 800,00 грн. Переможцем торгів визнано учасника торгів - ОСОБА_2, про що свідчить протокол проведення електронних торгів від 08 квітня 2020 року № 473508.
Проте рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04 лютого
2020 року у справі № 757/7373/19-ц, тобто ще до проведення торгів, вищезгаданий виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого здійснювалася процедура продажу майна на електронних торгах, було визнано таким, що не підлягає виконанню. Постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року вказане рішення районного суду залишено без змін.
Позивач зазначав, що неодноразово перед проведення торгів звертався до приватного виконавця із заявами про відкладення або зупинення проведення торгів, надаючи вказане рішення районного суду, яке було оскаржено в апеляційному порядку, проте через карантинні обмеження апеляційним судом своєчасно не було розглянуто. При цьому приватний виконавець взагалі не реагував на його звернення і 08 квітня 2020 року провів електронні торги, уже знаючи, що відсутня правова підстава для проведення торгів. Тому, пославшись на положення статей 388, 1212, 1213 ЦК України, позивач вважав, що добросовісний набувач повинен повернути йому майно, яке вибуло не з його волі.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд: визнати недійсними електронні (прилюдні) торги з продажу арештованого майна згідно
з протоколом проведення електронних торгів від 08 квітня 2020 року
№ 473508, а саме земельної ділянки, площею 0,1536 га, кадастровий номер 4623681200:01:002:0014, розташованої за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Виннички; витребувати у ОСОБА_2
на свою користь указану земельну ділянку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області
від 01 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсними електронні (прилюдні) торги з продажу арештованого майна згідно з протоколом проведення електронних торгів від 08 квітня 2020 року № 473508, реєстраційний номер лоту 411723, а саме земельної ділянки, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, площею 0,1536 га, кадастровий номер 4623681200:01:002:0014, розташованої за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Виннички.
Витребувано у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку
і господарських споруд, площею 0,1536 га, кадастровий номер 4623681200:01:002:0014, розташовану за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Виннички.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підставою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушень вимог закону під час проведення торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи,
яка їх оспорює, що позивачем доведено.
Оскільки виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого здійснювалася процедура продажу нерухомого майна на електронних торгах, визнаний
у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, до проведення торгів, а зі скасуванням такого виконавчого напису втрачаються ті правові наслідки, які з нього випливають, тому наявні підстави для визнання оспорюваних торгів недійсними, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 січня 2021 року у справі
№ 127/14089/18 (провадження № 61-15073св19). Суд керувався положеннями статей 203, 215 ЦК України.
Крім того, витребування майна шляхом віндикації застосовується
до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником
і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває
у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав,
коли за власником зберігається право на витребування свого майна
від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна
з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Застосовуючи положення частини другої статті 388
ЦК України про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане в порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті електронних торгів, проведених в порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише у тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.
Спірна земельна ділянка була реалізована на електронних торгах на підставі виконавчого напису нотаріуса, який не підлягав виконанню, тому у розумінні положень статті 388 ЦК України таке майно вибуло з володіння позивача поза його волею, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 639/7253/18 (провадження № 61-1287св20).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року апеляційні скарги приватного виконавця Пиця А. А., ДП "СЕТАМ" залишено без задоволення.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 березня 2021 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що висновки районного суду є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Приватний виконавець та організатор торгів - ДП "СЕТАМ", які у даному випадку є продавцями, не мали права відчужувати земельну ділянку боржника, оскільки процедура реалізації майна
за виконавчим написом нотаріуса, який судовим рішенням визнано таким, що не підлягає виконанню, не може вважатися легітимною та порушує законні права та інтереси позивача, якого протиправно позбавлено права власності на майно.
Суд апеляційної інстанції вказав, що доводи апеляційних скарг про те,
що на час проведення прилюдних торгів, тобто 08 квітня 2020 року, вищезгадане рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 лютого 2020 року у справі №757/7373/19-ц, не набрало законної сили, а тому
на момент реалізації спірного майна виконавчий напис підлягав виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки оспорювані торги проведені на підставі виконавчого документа, який
не підлягав виконанню з моменту його вчинення.
У цій частині апеляційним судом враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах: від 07 листопада 2018 року у справі
№ 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18); від 12 грудня 2018 року
у справі № 759/18852/14-ц (провадження № 61-21320св18); від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18);
від 03 липня 2019 року у справі № 372/4917/13 (провадження
№ 61-11606св18); від 19 серпня 2020 року у справі № 202/1698/17 (провадження № 61-6431св20).
Крім того, оскільки оспорювані електронні торги є недійсними, правильними є висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав
для витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 у порядку, визначеному частиною першою статті 388 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2021 року приватний виконавець Пиць А. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права
без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також
вказує на необхідність відступлення від інших висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункти 1, 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та ухвали про відкриття касаційного провадження, заявник оскаржує судові рішення лише в частині визнання електронних торгів недійсними, зазначаючи, що дії приватного виконавця є правильними.
Отже, в іншій частині відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України судові рішення в касаційному порядку не переглядаються і підстав для виходу за межі доводів і вимог касаційної скарги немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової
палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали
з Пустомитівського районного суду Львівської області.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2021 року справу призначено
до судового розгляду. Відмовлено у задоволенні клопотання ДП "СЕТАМ" про розгляд справи у судовому засіданні за участю його представника.
УхвалоюВерховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року справупередано
на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, не знайшовши підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільногосуду від 14 лютого 2022 року прийнято до розгляду вказану справу
та призначено справу до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій
не врахували правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19), а також у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду: від 25 лютого 2020 року у справі № 161/4005/19 (провадження № 61-16985св19); від 12 жовтня 2020 року
у справі № 206/4592/17 (провадження № 61-3009св19); від 11 березня
2021 року у справі № 644/8749/18 (провадження № 61-14428св20).
Вказує, що оскаржувані позивачем торги із реалізації нерухомого майна, належного йому на праві власності, відбулися у квітні 2020 року,
а судове рішення про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, хоча і ухвалено до проведення торгів, але набрало законної сили після перегляду в апеляційному порядку, тобто у вересні 2020 року. Тому
на момент проведення торгів виконавчий напис підлягав виконанню.
При цьому, подальше визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не впливає на дійсність торгів.
Крім того, позивач взагалі не вказував на порушення порядку реалізації арештованого майна, які могли мати місце при проведенні торгів і вплинули на їх результат, а дії приватного виконавця Пиця А. А. не є предметом розгляду даного спору, оскільки такі оскаржуються в іншому порядку.
У зв`язку з цим зазначає, що необхідно відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду: від 07 листопада 2018 року у справі
№ 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18); від 12 грудня 2018 року
у справі № 759/18852/14-ц (провадження № 61-21320св18); від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18);
від 03 липня 2019 року у справі № 372/4917/13 (провадження
№ 61-11606св18); від 19 серпня 2020 року у справі № 202/1698/17 (провадження № 61-6431св20), оскільки існують протилежні правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження
№ 14-529цс19), а також у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду: від 25 лютого 2020 року у справі № 161/4005/19 (провадження № 61-16985св19); від 12 жовтня 2020 року у справі
№ 206/4592/17 (провадження № 61-3009св19); від 11 березня 2021 року
у справі № 644/8749/18 (провадження № 61-14428св20).
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У грудні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив
на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є безпідставними,
не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
У грудні 2021 року ДП "СЕТАМ" подало до Верховного Суду відзив
на касаційну скаргу, в якому погодилося з доводами касаційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17 липня 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", яке змінило назву на АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 укладено кредитно-заставний договір
№ LVН9А800000118, за яким позичальник отримав кредит у розмірі
21 219,55 доларів США під 16,92 % річних із кінцевим терміном повернення до 16 липня 2013 року (а. с. 8-16, т. 1).
На забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним договором ОСОБА_1 передав у заставу банку транспортний засіб "Mitsubishi Pajero Sport", номерний знак НОМЕР_1 (а. с. 16, т. 1).
26 жовтня 2017 року за заявою АТ КБ "ПриватБанк" приватним нотаріусом Завалієвим А. А. вчинено виконавчий напис за реєстровим № 10190,
за яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за вищезгаданим кредитно-заставним договором у розмірі 115 889,14 доларів США (а. с. 22, т. 1).
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року
у справі № 757/7373/19-ц виконавчий напис нотаріуса за реєстровим № 10190, на підставі якого здійснювалася процедура продажу майна на електронних торгах, було визнано таким, що не підлягає виконанню.
25 лютого 2020 року приватний виконавець Пиць А. А. виніс постанову
про відкриття виконавчого провадження № 61389889 із примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 10190 (а. с. 85-86, т. 1).
Постановою про опис та арешт майна боржника від 27 лютого 2020 року
у межах виконавчого провадження № 61389889 приватний виконавець
Пиць А. А. наклав арешт на належну ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,1536 га, кадастровий номер 4623681200:01:002:0014, розташовану у селі Виннички Пустомитівського району Львівської області (а. с. 87-89, т. 1).
На замовлення приватного виконавця 08 квітня 2020 року ДП "СЕТАМ" провело електронні торги, на яких реалізувало вищезгадану земельну ділянку за ціною 196 800,00грн. Переможцем торгів визнано учасника торгів - ОСОБА_2, про що свідчить протокол проведення електронних торгів від 08 квітня 2020 року № 473508 (а. с. 37-38, т. 1).
16 вересня 2020 року постановою Київського апеляційного суду рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року
у справі № 757/7373/19-ц про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишено без змін (а. с. 23-31, 32-35, т. 1).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, проаналізувавши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволеннюлише в частині мотивів ухвалення судових рішень.
Підстави та мотиви передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Частиною першою статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або
за клопотанням учасника справи.
Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року про передачу справи
на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду мотивована необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2020 року у справі
№ 206/4592/17 (провадження № 61-3009св19).
У вищевказаній постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 206/4592/17 (провадження № 61-3009св19), в якій вирішувався спір