ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 910/13251/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Падох О.І. (адвокат)
відповідача 1 - Гаврищук Н.Є. (адвокат)
відповідача 2 - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "СІМІ"
на рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2022,
додаткове рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2022 та
постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "СІМІ"
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Студіопак технології";
Національного органу інтелектуальної власності - Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності"
про визнання прав на промислові зразки недійсними та зобов`язання вчинити дії.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "СІМІ" (далі - позивач, ТОВ "ВФ "СІМІ") звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Студіопак технології" (далі - відповідач 1, ТОВ "Студіопак технології") та Національного органу інтелектуальної власності - державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (далі - відповідач 2, Укрпатент) з вимогами:
визнати недійсними права на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ "КРУГЛИЙ" згідно із свідоцтвом України від 24.02.2020 №43312 повністю, які належать ТОВ "Студіопак технології";
визнати недійсними права на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ПОДВІЙНИЙ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ" згідно із свідоцтвом України від 24.02.2020 №43313 повністю, які належать ТОВ "Студіопак технології";
визнати недійсними права на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ "ПРЯМОКУТНИЙ" згідно із свідоцтвом України від 24.02.2020 №43314 повністю, які належать ТОВ "Студіопак технології" (ідентифікаційний код юридичної особи: 36756925);
зобов`язати Національний орган інтелектуальної власності внести до Державного реєстру України промислових зразків відомості про визнання недійсними прав на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ "КРУГЛИЙ" згідно із свідоцтвом України від 24.02.2020 № 43312 повністю та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності - "Промислова власність";
зобов`язати Національний орган інтелектуальної власності внести до Державного реєстру України промислових зразків відомості про визнання недійсними прав на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ПОДВІЙНИЙ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ" згідно із свідоцтвом України від 24.02.2020 №43313 повністю та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності - "Промислова власність";
зобов`язати Національний орган інтелектуальної власності внести до Державного реєстру України промислових зразків відомості про визнання недійсними прав на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ "ПРЯМОКУТНИЙ" згідно із свідоцтвом України від 24.02.2020 №43314 повністю та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності - "Промислова власність".
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2022 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 (колегія суддів: Грек Б.М., Отрюх Б.В., Поляков Б.М.), у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 14.07.2022 суддя Бондаренко-Легких Г.П.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 (колегія суддів: Грек Б.М., Отрюх Б.В., Поляков Б.М.), заяву ТОВ "Студіопак технології" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "ВФ "CIMI" на користь ТОВ "Студіопак технології" 140 000 (сто сорок тисяч) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
Понесені судові витрати відповідача 1 на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000, 00 грн поклали на відповідача 1.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Позивач, не погоджуючись з судовим рішенням попередніх інстанцій, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.2. Додаткове рішення від 14.07.2022 та постанову суду апеляційної інстанції від 26.09.2022 скаржник просить скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Касаційна скарга на рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 подана позивачем на підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
4.2. Касаційна скарга на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
4.3. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм Закону "Про охорону прав на промислові зразки" (далі - Закон № 3688-XII) в редакції від 21.07.2020 у подібних правовідносин щодо визнання недійсними промислових зразків через невідповідність умовам надання правової охорони, а саме умовам "новизна" та "індивідуальний характер".
4.4. Скаржник також зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки доказам, які подані позивачем до позовної заяви, а також висновку експерта.
4.5. Позивач в своїй касаційній скарзі також зазначає про :
неврахування господарськими судоми положень щодо правової охорони промислових зразків, які імплементовані до національного законодавства відповідно до Підрозділу 4 "Промислові зразки" частини 2 Глави 9 Угоди про асоціацію;
невідповідність висновків попередніх інстанцій щодо правової природи протиставлених промислових зразків нормам статей 1,6, 25 Закону № 3688-XII;
невідповідність висновків судів попередніх інстанцій щодо обставин доведення промислового зразка до загального відома нормам статті 6 Закону № 3688-XII;
неврахування обставин публікації патенту на промисловий зразок від 16.08.2009 в російському реєстрі зареєстрованих промислових зразків;
не дослідження обставин невідповідності оскаржуваних промислових зразків такій умові надання правової охорони як "індивідуальний характер".
4.6. Скаржником в касаційній скарзі також зазначено про орієнтовний розрахунок судових витрат.
5. Доводи інших учасників справи
5.1. У відзивах на касаційні скарги відповідач 1 заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
5.2. Крім того, відповідач 1 разом з відзивом на касаційні скарги подав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, таке.
6.1. Позивач є суб`єктом господарювання, який здійснює виготовлення та продаж товарів господарського та побутового призначення, в тому числі й контейнерів із алюмінієвої фольги для їжі.
6.2. Відповідачу 1 належать майнові права інтелектуальної власності на наступні промислові зразки:
1) "Контейнер з фольги для харчових продуктів "Круглий" за свідоцтвом від 24.02.2021 № 43312 в чотирьох варіантах (дата подання заявки 11.09.2020);
2) "Контейнер з фольги подвійний для харчових продуктів" за свідоцтвом від 24.02.2021 № 43313 в одному варіанті (дата подання заявки 11.09.2020);
3) "Контейнер з фольги для харчових продуктів "Прямокутний" за свідоцтвом від 24.02.2021 № 43314 в десяти варіантах (дата подання заявки 11.09.2020).
6.3. Позивач вважає, що промислові зразки, майнові права інтелектуальної власності на які належать відповідачу 1, не відповідають таким умовам охороноздатності як "новизна" та "індивідуальний характер", що визначені статтею 6 Закону 3688-XII (в редакції від 21.07.2020), тому наявні підстави для визнання їх недійсними, та внесення до Державного реєстру України промислових зразків відомості про визнання недійсними прав на зареєстровані промислові зразки за свідоцтвами №№ 43312, 43313, 43314.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Відповідно до частини першої статті 155 Господарського кодексу України та частини першої статті 420 Цивільного кодексу України, об`єктами прав інтелектуальної власності є, зокрема, промислові зразки.
8.2. Судами попередніх інстанцій застосовувались положення законодавства, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, а саме станом на момент подання заявок про реєстрацію прав на промислові зразки - 11.09.2020, зокрема і Закон № 3688-XII в редакції від 21.07.2020 (яка набрала чинності 16.08.2020).
8.3. Предметом цього позову є визнання прав на промислові зразки за свідоцтвами №43312, №43313, №43314 недійсними. Підставою позову є невідповідність промисловових зразків умовам надання правової охорони, а саме умовам "новизна" та "індивідуальний характер".
8.4. Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, дійшов висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, зокрема, що:
- позивачем для порівняння з оскаржуваними зразками були наведені зображення промислових зразків, які не зареєстровані в Україні, принаймні доказів такої реєстрації до матеріалів справи не подано, то в даному випадку позивач на його думку протиставляє зареєстрованим промисловим зразкам, права на які належать відповідачеві 1 за свідоцтвами №№ 44312, 44313, 44314, незареєстровані промислові зразки, зображення яких міститься в мережі Інтернет, зокрема на "YouTube", веб-сайтах, а також скріншотах бази даних патентів на промислові зразки росії, тобто ресурсах, які не є україномовними;
- позивачем не надано доказів, що такі дані з мережі Інтернет були відомі та використовуються суб`єктами підприємництва та споживачами продукції (виробів), в яких втілені промислові зразки, а саме контейнери для їжі з фольги та такі вироби доведені до загального відома таким чином, щоб під час провадження звичайної господарської діяльності такі заходи могли стати відомими у колах, що спеціалізуються у відповідній галузі в Україні.
- наведені позивачем в додатках 7-18 до позовної заяви зображення не можна вважати ні зареєстрованими, ні незареєстрованими промисловими зразками. Отже, протиставляння ознак зображень, які не можна вважати промисловим зразком, тим промисловим зразкам, які зареєстровані в Україні та втілені у конкретних виробах, не дає підстав стверджувати, що оскаржувані права на промислові зразки, які зареєстровані за свідоцтвами №№ 44312, 44313, 44314, не відповідають критеріям охороноздатності, визначеним у статті 6 Закону №3688-XII.
8.5. Враховуючи вище викладене, судом першої інстанції не взято до уваги висновок експерта.
8.6. Втім, Верховний Суд з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується та вважає їх передчасними з огляду на таке.
8.7. Відповідно до частини першої і другої статті 5 Закону №3688-XII правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі та відповідає критеріям охороноздатності.