ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 914/291/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевич В. Ю.- головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання Астапової Ю. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 (головуючий суддя Бойко С. М., судді Бонк Т. Б., Якімець Г. Г.) та рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2022 (суддя Березяк Н. Є.) у справі
за позовом керівника Червоноградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Белзької міської ради Львівської області
до Фермерського господарства "Бонсай"
про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки,
за участю представників:
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
прокурора - Савицької О. В.
СУТЬ СПОРУ
1. Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Львівській області) уклало з ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка належить до сіножатей.
2. У подальшому ОСОБА_1 створив Фермерське господарство "Бонсай" (далі - ФГ "Бонсай), до якого перейшло право користування земельною ділянкою за вказаним договором оренди землі.
3. За результатами проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства та обстеження земельної ділянки, переданої в користування ФГ "Бонсай", встановлено порушення земельного законодавства, а саме розорювання земельної ділянки та вирощування сільськогосподарських культур.
4. Керівник Червоноградської окружної прокуратури, вважаючи, що ФГ "Бонсай" порушує вимоги земельного законодавства щодо цільового використання земельної ділянки, звернувся з позов до суду.
5. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, у задоволені позову відмовлено.
6. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, заступник керівника Львівської обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
7. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, виходячи з такого.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
8. У лютому 2022 року керівник Червоноградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Белзької міської ради Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ФГ "Бонсай", в якому просив розірвати договір оренди землі від 16.12.2016, б/н щодо земельної ділянки площею 96,3432 га, кадастровий номер 4624882400:14:000:0651 (далі - спірна земельна ділянка), укладений між ГУ Держгеокадастру у Львівській області, правонаступником якого є Белзька міська рада Львівської області (далі - Белзька міськрада), та ФГ "Бонсай" (далі - договір оренди землі), і зобов`язати ФГ "Бонсай" повернути власнику - Белзькій міськраді спірну земельну ділянку.
9. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з договором оренди землі спірна земельна ділянка передана в оренду ФГ "Бонсай" як угіддя - сіножаті, однак протягом 2021 року ФГ "Бонсай" спірну земельну ділянку використовувало як ріллю для вирощування товарної сільськогосподарської продукції, чим порушило вимоги пункту 36 договору оренди землі, статті 35 Закону України "Про охорону земель" (далі - Закон про охорону земель), статті 32 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон про оренду землі), статей 141, 143 Земельного кодексу України та частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
10. На підставі наказів ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 10.05.2016 № 4178/1616 та від 16.06.2016 № 5624/16-16 між ГУ Держгеокадастру у Львівській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування спірну земельну ділянку.
11. Відповідно до пункту 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 96,3432 га, в тому числі 96,3432 га угіддя - сіножаті.
12. Пунктом 5 договору оренди землі передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення цього договору становить 326 377,04 грн, або 0,34 грн за 1 кв. м, кадастровий номер ділянки 4624882400:14:000:0651.
13. Відповідно до пункту 6 договору оренди землі недоліків, які б могли перешкоджати ефективному використанню земельної ділянки за цільовим призначенням, немає.
14. Згідно з пунктом 8 договору оренди землі його укладено на строк 20 років.
15. Пунктом 14 договору оренди землі визначено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.
16. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства (пункт 15 договору оренди землі).
17. Згідно з пунктом 25 договору оренди землі до прав орендодавця відноситься вимагати від орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з цим договором.
18. Відповідно до пункту 35 договору оренди землі дія договору припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
19. Як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право оренди земельної ділянки зареєстровано за ОСОБА_1 07.02.2017, номер запису про інше речове право 18987322. Підстава виникнення - договір оренди землі, цільове призначення - для ведення фермерського господарства.
20. 08.05.2019 наказом ГУ Держгеокадастру у Львівській області № 13-2853/16-19-СГ "Про внесення змін до договорів оренди землі" внесено зміни до договору оренди землі, право оренди підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 07.02.2017 № 18987322 площею 96,3432 га (кадастровий номер 4624882400:14:000:0651) із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства на території Карівської сільської ради Сокальського району (п. 1). Внесені такі зміни до договорів оренди земельних ділянок: в преамбулі договорів змінити орендаря з "громадянин ОСОБА_1" на "Фермерське господарство "Бонсай" (п. 2). Наказано укласти додаткову угоду до договору оренди землі (п. 3.1).
21. На виконання вищевказаного наказу від 08.05.2019 № 13-2853/16-19-СГ, 12.05.2019 між ГУ Держгеокадастру у Львівській області та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди землі та внесено зміни до преамбули договору про оренду землі шляхом заміни орендаря ОСОБА_1 на ФГ "Бонсай".
22. Змінено також пункт 15 договору оренди землі, а саме реквізити сторін - замінено орендаря ОСОБА_1 на ФГ "Бонсай" (код ЄДРПОУ 41662294).
23. Рішенням № 1 засновника ФГ "Бонсай" від 05.10.2017 затверджено статут ФГ "Бонсай" (далі - статут).
24. Відповідно до пункту 6.1 статуту фермерське господарство сформоване за рахунок переданих засновником активів: права користування земельними ділянками, отриманими засновником фермерського господарства ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.
25. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна спірна земельна ділянка надана на праві оренди ФГ "Бонсай" для ведення фермерського господарства.
26. У зв`язку з адміністративно-територіальною реформою згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 за № 718 "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області" село Карів Сокальського району увійшло до складу Белзької територіальної громади, яка є правонаступником всіх прав та обов`язків відповідної сільської ради згідно з рішенням Белзької міськради від 08.12.2020 за № 16.
27. Згідно з актом обстеження земельної ділянки від 21.10.2021 № 1, складеного Белзькою міськрадою, за результатами обстеження спірної земельної ділянки на місцевості, встановлено розорювання спірної земельної ділянки.
28. Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта - земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 01.12.2021 № 533-ДК/495/АПУ09/01г21 встановлено порушення частини п`ятої статті 20 та статті 211 Земельного кодексу України.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
29. Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.06.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022, у задоволені позовних вимог відмовлено.
30. Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що судом не виявлено доказів використання землі не за цільовим призначенням та не у відповідності до виду використання, за яким спірна земельна ділянка надана ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.
31. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що розірвання договору оренди земельної ділянки не тільки не захистить інтереси держави, за захистом яких звернувся прокурор, а навпаки призведе до їх порушення, оскільки, орендуючи земельну ділянку для ведення фермерського господарства, відповідач сплачує орендні платежі (які наповнюють бюджет), виготовляє сільськогосподарську продукцію для задоволення потреб населення в умовах військового стану та не допускає заліснення спірної земельної ділянки чагарниками.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
32. У липні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга прокурора, в якій скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 і рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2022 та прийняте нове рішення, яким позов задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги та заперечень на неї
33. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
34. На обґрунтування підстави касаційного оскарження прокурор посилається на застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права без урахування правових висновків Верховного Суду.
35. Так, прокурор вважає, що суди попередніх інстанцій застосували статті 13, 24, 25 Закону про оренду землі, статті 35, 37 Закону про охорону земель та статтю 629 Цивільного кодексу України без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 473/4413/17, від 12.12.2019 у справі № 904/1054/19, від 22.01.2020 у справі № 468/1498/17, від 05.08.2020 у справі № 468/1680/17-ц, від 03.12.2020 у справі № 482/2288/18, від 25.05.2022 у справі № 922/1135/21, від 21.06.2022 у справі № 912/1520/21.
36. Крім того, прокурор стверджує про застосування судами попередніх інстанцій норм статей 31, 33-37 Земельного кодексу України без урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 (провадження № 12-11гс21).
37. Так, в касаційній скарзі прокурор зазначає про невзяття до уваги судами попередніх інстанцій статей 13, 15 Закону про оренду землі, згідно з якими орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
38. На думку скаржника, спірна земельна ділянка за своїм цільовим призначенням належить до земель сільськогосподарського призначенням, передана ФГ "Бонсай" для ведення фермерського господарства та є сіножаттю, а отже не повинна розорюватися і не може бути використана ФГ "Бонсай" для посіву соняшнику чи будь-якої іншої культури, оскільки вказана земельна ділянка повинна використовуватися виключно в межах, визначених договором оренди землі, законом та документацією із землеустрою, а саме як сіножаті.
39. Прокурор, посилаючись на викладені у вищенаведених постановах Верховного Суду висновки, зазначає, що діяльність ФГ "Бонсай" щодо розорювання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка за своїми характеристиками відноситься до сіножатей, є такою, що порушує встановлені законодавством та договором вимоги використання спірної земельної ділянки.
40. Так, прокурор стверджує, що використання земельної ділянки без зміни цільового призначення земельної ділянки, однак з порушенням (зміною) виду її цільового використання в межах однієї категорії, є підставою для розірвання договору та повернення земельної ділянки.
41. Крім того, у касаційній скарзі прокурор вказує, що використання сіножаті з метою розорювання та засівання сільськогосподарських культур суперечить правовому режиму цих угідь, порушує вимоги раціонального землекористування та один із основних принципів державної політики у сфері охорони земель, визначений у статті 3 Закону про охорону земель, а саме: забезпечення охорони земель як основного національного багатства українського народу.
42. У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
43. Учасники справи правом на подання відзиву, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
44. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
45. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення прокурора, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
46. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки ними не встановлено використання ФГ "Бонсай" спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням та не у відповідності до виду використання та умов договору оренди землі, який прокурор просив розірвати.
47. Так, суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях зазначили, що матеріалами справи спростовуються доводи прокурора про те, що ФГ "Бонсай" не мало права відповідно до вимог Закону України "Про фермерське господарство" (далі - Закон про фермерське господарство) використовувати спірну земельну ділянку як рілля, оскільки згідно з вказаним наказом ГУ Держгеокадастру у Львівській області ФГ "Бонсай" було надано земельну ділянку для ведення фермерського господарства, а не для сінокосіння.
48. У зв`язку з чим суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав, передбачених пунктом 35 договору оренди землі, для припинення дії договору шляхом його розірвання.
49. Колегія суддів суду касаційної інстанції не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
50. Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону про оренду землі).
51. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону про оренду землі).
52. За змістом статті 25 Закону про оренду землі орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду.
53. За умовами договору оренди землі, укладеного між ГУ Держгеокадастру у Львівській області та ФГ "Бонсай", фермерське господарство зобов`язалося виконувати встановлені щодо земельної ділянки обмеження в обсязі, передбаченому законом та цим договором; дотримуватися режиму природоохоронного використання земель (пункт 28 договору оренди землі).
54. Відповідно до пункту "а" частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.
55. Згідно з пунктом 25 договору оренди землі до прав орендодавця відноситься вимагати від орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з цим договором.
56. Відповідно до частин першої, другої статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
57. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
58. Відповідно до пунктів 1.2, 1.4 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. Класифікація визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.
59. Згідно з частиною першою статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі сільськогосподарського призначення.
60. У частині третій статті 19 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
61. За змістом частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі) види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.
62. З наведених норм права вбачається, що за цільовим призначенням землі України поділяються на категорії. Однією з таких категорій є землі сільськогосподарського призначення. У межах кожної категорії земель виділяються види використання земельної ділянки, які визначаються її власником або користувачем самостійно, крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 Земельного кодексу України (такий правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 (провадження № 12-11гс21), на яку посилається прокурор в касаційній скарзі).
63. Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання урегульовано частиною першою статті 22 Земельного кодексу України, за змістом якої землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
64. Відповідно до частини другої статті 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).