ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 240/4901/18
адміністративне провадження № К/9901/10905/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Міністерства оборони України
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду 20.11.2018 (суддя Попова О.Г.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 (колегія у складі суддів Загороднюка А.Г., Полотнянка Ю.П., Драчук Т. О.)
у справі № 240/4901/18
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат
про визнання протиправним рішення, зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу.
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Житомирський обласний військовий комісаріат, в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати пункт 34 рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи з 09.11.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 № 121, з урахуванням висновків Верховного Суду викладених в постановах від 22.03.2018 у справі № 278/2478/17, від 10.07.2018 у справі № 816/488/16, від 21.08.2018 у справі № 278/2478/17, від 11.09.2018 у справі № 760/20297/16-а про право особи звільненої із військової служби, в тому числі строкової, на отримання одноразової грошової допомоги на дату встановлення вищої групи інвалідності незалежно від часу звільнення з військової служби та встановлення інвалідності вперше, відповідно до Закону № 2011-ХІІ в редакції чинної з 01.01.2014 та Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975;
- зобов`язати відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме з 09.11.2016, відповідно до Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, з урахуванням висновків Верховного Суду викладених в постановах від 22.03.2018 у справі № 278/2478/17, від 10.07.2018 у справі № 816/488/16, від 21.08.2018 у справі № 278/2478/17, від 11.09.2018 у справі № 760/20297/16-а про право особи звільненої із військової служби, в тому числі строкової, на отримання одноразової грошової допомоги на дату встановлення вищої групи інвалідності незалежно від часу звільнення з військової служби та встановлення інвалідності вперше, відповідно до Закону № 2011-ХІІ в редакції чинної з 01.01.2014 та Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду 20.11.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, позов задоволено.
3. У касаційній скарзі Міністерство оборони України просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2019 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах України у період з 17.11.1980 по 29.04.1982.
6. Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 1326 від 28.07.2011 встановлено, що поранення (контузія) і захворювання ОСОБА_1 пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
7. Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 11.11.2011 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 11.11.2011 до 01.12.2016. Причиною інвалідності зазначено захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби в країнах, де велись бойові дії.
8. Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 28.11.2016 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 09.11.2016 довічно. Причиною інвалідності зазначено захворювання пов`язане із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
9. Позивач звернувся до Міністерства оборони України через Житомирській обласний військовий комісаріат щодо виплати одноразової грошової допомоги.
10. Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке викладене у протоколі № 121 від 24.11.2017, позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги. Тому що згідно з пунктом 6 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, яка діяла на час первинного встановлення інвалідності), а також підпунктом 4 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499, було передбачено, що одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим із строкової військової служби, у разі якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, в той час, як позивачу інвалідність встановлено понад 3-місячний термін.
Крім того, вказано, що згідно з абзацом 2 пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється, а позивачу групу інвалідності змінено понад дворічний термін.
11. Позивач, вважаючи вказане рішення протиправним, звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що з 09.11.2016, моменту встановлення інвалідності ІІ групи, набув право на отримання одноразової грошової допомоги.
13. Міністерство оборони України заперечувало проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність прийнятого рішення.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що станом на 09.11.2016 (момент встановлення позивачу ІІ групи інвалідності) редакція ст.16 Закону №2011-XII не передбачала будь-яких виключень щодо військовослужбовців строкової служби та вимоги щодо строку (трьох місяців) встановлення інвалідності після звільнення зі служби.
Також за висновком суду першої інстанції, право особи на одноразову грошову допомогу не може підлягати часовим обмеженням і залежати від того чи пройшов дворічний термін з часу первинного огляду, оскільки першочергово є встановленим той факт, що особа отримала незворотні негативні зміни стану здоров`я внаслідок перебування на військовій службі.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права.
16. Скаржник зазначає про те, що до спірних правовідносин застосуванню підлягає законодавство, яке діяло на момент первинного встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності, а саме Закон № 2011-ХІІ, в редакції від 03.11.2006 № 328 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб", яка діяла з 01.01.2007 до 01.01.2014 та Порядок № 499.
Покликається на роз`яснення Міністерства охорони здоров`я від 27.04.2016 № 16.06-16/625/16/10515, відповідно до якого датою встановлення інвалідності є дата первинного огляду МСЕК, дата підвищення групи інвалідності не може вважатися днем встановлення інвалідності.
Визначальною обставиною для даної справи є вид військової служби - строкова військова служба. Станом на 2011 рік ч. 6 ст. 16 Закону № 2011-XII передбачала, що для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності виникає право військовослужбовців строкової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.