ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 520/3668/17
адміністративне провадження № К/9901/6142/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
на рішення Київського районного суду м. Одеси від 01.06.2018 (суддя Пучкова І.М.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 (колегія у складі суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В., Кравченка К.В.)
у справі № 520/3668/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті йому призначеної пенсії за вислугу років;
- скасувати рішення відповідача від 15.03.2017 № 277/Б-11 про відмову у виплаті призначеної пенсії;
- зобов`язати виплатити різницю за минулий час з 01.01.2016.
2. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01.06.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження призначеної та перерахованої ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром у 10740 гривень з 01.01.2016;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату призначеної та перерахованої ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 20.12.2016 по день фактичного виконання рішення шляхом проведення доплати.
3. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Верховного Суду від 09.04.2019 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 12.08.1989 перебуває на обліку пенсійного фонду. Після неодноразового перерахунку його пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.01.2016 складала 14541 гривень.
6. Згідно перерахунку, з 01.01.2016 ГУ ПФ України нараховувало і виплачувало ОСОБА_1 пенсію у розмірі 10740 гривень.
7. 02.03.2017 позивач звернувся до ГУ ПФ України із заявою щодо виплати призначеної пенсії та різниці за минулий час відповідно до чинного законодавства без обмежень її розміру в 10740 гривень.
8. Листом від 15.03.2017 № 277/Б-11 ГУ ПФ України повідомило позивача про відмову у виплаті його пенсії без обмежень з посиланням на Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VІ, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в редакції від 24.12.2015 №911, згідно з якими максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 гривень.
9. Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що обмеження його пенсії максимальним розміром суперечить рішенню Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
11. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що виплата пенсії здійснювалась відповідно до вимог Закону України від 06.12.2016 № 1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до ст.43 Закону України від 09.04.1992 № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якими тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2017 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 №2262-XII зі змінами, а саме частини сьомої ст. 43, згідно до якої максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які не втратили працездатність.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Протягом 2017 року (з моменту призначення позивачеві пенсії) будь-яких змін до Закону №2262-ХІІ, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо встановлення обмеження розміру пенсії для осіб, звільнених з військової служби, не вносилося, стаття 1-1 Закону №2262-ХІІ є чинною.
За висновком суду апеляційної інстанції, пенсія позивача як така, що була йому призначена у 1989 році на підставі Закону № 2262-ХІІ, у період з 01.01.2016 по 31.12.2017 обмеженню граничним розміром не підлягала.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
14. Скаржник покликається на те, що судами не враховано висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 03.04.2018 у справі № 361/4922/17 та від 03.07.2018 у справі № 554/8997/16-а.
Скаржник зауважує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VІІІ внесені зміни до ч. 7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (в редакції Закону № 3668-VІ від 08.07.2011 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774- VІІІ від 06.12.2016, який набрав чинності 01.01.2017), відповідно до якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії <…> не може перевищувати 10740 гривень.