ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 560/4479/18
адміністративне провадження № К/9901/11319/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду 01.02.2019 (суддя Тарновецький І.І.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 (колегія у складі суддів Драчук Т. О., Полотнянка Ю.П., Загороднюка А.Г.)
у справі № 560/4479/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо повернення матеріалів (висновку) про призначення одноразової грошової допомоги з відмовою у виплаті;
- зобов`язати відповідача затвердити висновок та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги.
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду 01.02.2019 позов задоволено.
3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.02.2019 скасовано в частині зобов`язання Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 шляхом видачі наказу. У цій частині прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
4. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2019 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до свідоцтва про хворобу №22 від 11.02.2016 позивач має захворювання, пов`язане з проходженням служби в ОВС, та є непридатним до військової служби.
7. Наказом Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області від 16.02.2016 №17о/с ОСОБА_1 з 16.02.2016 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу).
8. Згідно Довідки огляду медико-соціальної експертної комісії серії від 24.02.2016 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 16.02.2016 у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в ОВС.
9. 09.10.2018 позивач звернувся до начальника ГУНП в Хмельницькій області із заявою (рапортом) про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з одержанням ІІ групи інвалідності від захворювання, пов`язаного із проходженням служби в ОВС.
10. 24.10.2018 заступник начальника ГУНП в Хмельницькій області відмовив у затверджені висновку про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
11. Позивач про відмову в затвердженні висновку в призначенні одноразової грошової допомоги був повідомлений листом ГУНП в Хмельницькій області від 24.10.2018 за №29/Г-294. В цьому листі зазначено, що дата одержання групи інвалідності 16.02.2016 збігається з датою звільнення з поліції 16.02.2016, що не відповідає вимогам статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", а саме, в частині, що група інвалідності має бути одержана протягом шести місяців після звільнення з поліції внаслідок причин, зазначених у пунктах статті.
12. Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи, що його права порушено, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що ст. 101 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.
Керівник органу поліції мав би затвердити висновок про призначення одноразової грошової допомоги або відмовити у затвердженні, посилаючись при цьому на статтю 101 Закону України "Про Національну поліцію", зазначивши мотиви відмови.
Однак, відповідач безпідставно відмовив у виплаті грошової допомоги, посилаючись на те, що звільнення зі служби в поліції здійснено не внаслідок причин, зазначених у пунктах статті 97 Закону України "Про Національну поліцію".
14. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції з позицією якого частково погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач набув права на отримання одноразової грошової допомоги, згідно Довідки огляду медико-соціальною експертною комісією від 24.02.2016, якою позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 16.02.2016 у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в ОВС.
Оскаржуване рішення - відмова заступника начальника ГУНП в Хмельницькій області у затвердженні висновку Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області від 24.10.2018 про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, порушує принцип пропорційності, Закон №580-VІІІ та Порядок №4, тому це рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Як наслідок, відповідача слід зобов`язати затвердити висновок та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги.
16. Скасовуючи в частині рішення суду першої інстанції та відмовляючи у цій частині у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір виник у зв`язку з відмовою у затвердженні висновку про призначення позивачу одноразової грошової допомоги. Враховуючи вказане, зобов`язання затвердити висновок є правомірною вимогою в межах даних правовідносин.
Проте, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги шляхом видачі наказу, оскільки це є вимогою на майбутнє.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ