Ухвала
22 листопада 2022 року
м. Київ
провадження № 13-53зво22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10
розглянула заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Хмельницької області від 20 березня 2007 року та ухвали Верховного Суду України від 13 листопада 2007 року з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом і
встановила:
Як убачається з матеріалів провадження та наявних у Верховному Суді даних, вироком Апеляційного суду Хмельницької області від 20 березня 2007 року, залишеним без зміни ухвалою Верховного Суду України від 13 листопада 2007 року,
ОСОБА_1 було засуджено за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, частинами 1, 3 ст. 357 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.
16 вересня 2021 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) ухвалив остаточне рішення у справі «Кочура та інші проти України», яким констатував порушення, щодо ОСОБА_1 (заява 1767/21) ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) стосовно довічного ув`язнення без перспективи звільнення.
Посилаючись на вказане рішення ЄСПЛ засуджений ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд судових рішень щодо нього за виключними обставинами, у якій просить їх скасувати, застосувати положення статей 81, 82 КК та звільнити його від відбування покарання на підставі ч. 5 ст. 80 КК. Також засуджений заявив клопотання про поновлення строку на подання заяви.
Велика Палата, перевіривши подану заяву, дійшла висновку, що у відкритті провадження за нею належить відмовити з огляду на таке.
Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за виключними обставинами, однією з яких є - встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом.
16 вересня 2021 року ЄСПЛ у справі «Кочура та інші проти України» встановив порушення Україною ст. 3 Конвенції щодо деяких осіб, зокрема і ОСОБА_1 (заява 1767/21), стосовно довічного ув`язнення без перспективи звільнення.
Загальні принципи, яких дотримувався ЄСПЛ при ухваленні цього рішення, а саме: оцінка та аналіз наведених ним фактів, констатований зміст порушень Конвенції та визнання встановлення порушення достатньою справедливою сатисфакцією свідчать про допущення щодо ОСОБА_1 таких порушень Конвенції, які за цих обставин неможливо відновити у вигляді того стану чи становища, що існували до вчинення порушень.
У таких випадках засобами компенсації можуть бути: сплата присудженого відшкодування моральної шкоди, аналіз причин порушення Конвенції та пошук шляхів усунення цих порушень,