УХВАЛА
21 листопада 2022 року
м. Київ
Провадження № 13-52зво22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19
розглянула заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд судових рішень за виключними обставинами і
ВСТАНОВИЛА
Вироком Апеляційного суду Одеської області від 13 квітня 2005 року ОСОБА_1 засуджено за пунктами 1, 6 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК) та на підставі ч. 1 ст. 70 цього Кодексу призначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому на праві власності.
Верховний Суд України ухвалою від 05 липня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишив без зміни.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) 01 квітня 2021 року ухвалив остаточне рішення в справі «Фарзієв та інші проти України» (заява № 63747/14 та 23 інших, у тому числі ОСОБА_1 ), яким встановив порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) стосовно довічного ув`язнення без перспективи звільнення.
У жовтні 2021 року на підставі цього рішення ЄСПЛ ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) з заявою про перегляд за виключними обставинами ухвал Ізяславського районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2017 року та Апеляційного суду Хмельницької області від 18 квітня 2017 року щодо клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення та заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Велика Палата ухвалою від 21 жовтня 2021 року відмовила у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 та повернула заяву з усіма доданими матеріалами оскільки в рішенні ЄСПЛ відсутні вказівки про те, що в основі констатованих щодо заявника порушень Конвенції лежали суттєві процедурні помилки чи положення, які ставлять під сумнів результат оскарженого провадження на національному рівні, або що ці порушення були спричинені рішеннями, ухваленими в межах кримінальної справи, які й надалі зумовлюють шкідливі наслідки і не можуть бути усунуті іншим способом, як під час повторного розгляду справи.
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 знову, посилаючись на ухвалене 01 квітня 2021 року рішення ЄСПЛ в справі «Фарзієв та інші проти України», надіслав до Великої Палати заяву, в якій вважає, що його юридичний стан має бути відновлено шляхом повторного розгляду справи. Пр