ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 166/1194/21
провадження № 51-2046км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 23 червня 2022 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 09 червня 2022 року задоволено клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12021090120000017 від 01 лютого 2021 року строком на 60 днів, до 07 липня 2022 року включно, з можливістю внесення застави в сумі 2 млн грн.
Не погодившись із рішенням суду, захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на судове рішення в якій порушував питання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Волинський апеляційний суд ухвалою від 23 червня 2022 року відмовив захиснику ОСОБА_7 у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали Любешівського районного суду Волинської області від 09 червня 2022 року.
З рішенням апеляційного суду захисник не погоджується, вважає його незаконним, необґрунтованим і таким, що постановлене з істотним порушенням кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим звернувся до суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Захисник зазначає, що з 09 червня 2022 року він перебував на лікарняному, проте суд
не дав належної оцінки цій обставині, отже безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Вказує про недотримання місцевим судом вимог ч. 7 ст. 376 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК) як причину пропуску строку апеляційного оскарження.
В касаційній скарзі посилається на ряд рішень Верховного Суду, серед яких постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18 (провадження № 51-6470кмо18), де йдеться про те, що необізнаність із мотивами постановленого рішення може бути визнана поважною причиною пропущеного процесуального строку.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_6 заперечила проти доводів касаційної скарги, просила залишити оскаржене судове рішення без зміни.
Захисник ОСОБА_7 подав заяву, у якій судове засідання просив проводити за його відсутності та за відсутності його підзахисного ОСОБА_1 вимоги касаційної скарги підтримав у повному обсязі.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом за нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Оскаржену в апеляційному порядку ухвалу було постановлено за участі самого обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_8, якого суд залучив у зв`язку з неявкою захисника ОСОБА_7 та необхідністю невідкладно провести процесуальну дію.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, проте такі повноваження не є необмеженими, у кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення процесуальних строків з метою оскарження судового рішення втручання у принцип
res judicata (юридичної визначеності) (справа "Пономарьов проти України", заява № 3236/03, рішення від 03 квітня 2008 року, § 41; справа "Устименко проти України", заява № 32053/13, рішення від 29 жовтня 2015 року, § 47).
Водночас перевірка підстав для поновлення процесуальних строків має врівноважуватися забезпеченням належного доступу до правосуддя, що також є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованих ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК.
За приписами ч. 1 ст. 117 КПК строк виконання процесуальних дій може бути поновлений у тому випадку, якщо він пропущений із поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на оскарження є ті обставини, які об`єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Апеляційний суд встановив, що захисник ОСОБА_7 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовного ОСОБА_1 .
За змістом ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути подана протягом 5 днів з дня її оголошення.
Як установлено положеннями п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, апеляційна скарга повертається, зокрема, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відмовивши в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, апеляційний суд, спирався на відсутність документів, які би підтверджували факт перебування захисника на лікарняному, з огляду на що не вбачав підстав вважати подане клопотання обґрунтованим в контексті положень статей 116, 117 КПК.
За вимогами вказаних вище статей кримінального процесуального закону пропущений із поважних причин строк виконання процесуальних дій, які мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення, такі підстави, які є поважними, тобто які були чи є об`єктивно непереборними, такими, що не залежать від волі особи та перешкоджають вчасному виконанню процесуальної дії у встановлений законом строк.