ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 756/13511/21
провадження № 51- 657 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_3.,суддівОСОБА_4., ОСОБА_5за участю: секретаря судового засідання прокурора ОСОБА_6., ОСОБА_7.,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_8. на вирок Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1засудженого за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Обставини справи
1. Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 13 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за частиною 2 статті 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і відповідно до статті 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
2. Суд визнав доведеним, що 15 вересня 2020 року о 10:04, рухаючись автомобілем "Daewoo Lanos" по вул. Йорданській у м. Києві, ОСОБА_1 проявив неуважність і в порушення вимог пункту 1.5, підпункту "б" пункту 2.3 та пункту 18.1 Правил дорожнього руху України на нерегульованому пішохідному переході здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2, в результаті чого та отримала смертельні тілесні ушкодження.
3. Київський апеляційний суд оскарженим вироком скасував вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання і засудив ОСОБА_1 за частиною 2 статті 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. Захисник, посилаючись на пункти 2 та 3 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить змінити оскаржений вирок, призначити засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і відповідно до статті 75 КК звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
5. Вона стверджує, що апеляційний суд усупереч вимогам статті 65 КК не врахував повною мірою всіх позитивних даних про особу засудженого і наявних у справі пом`якшуючих обставин та дійшов необґрунтованого висновку про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства. Вона також зазначає, що потерпілий навмисно ухиляється від отримання матеріальної компенсації від засудженого, тому висновок апеляційного суду про небажання засудженого відшкодувати шкоду є необґрунтованим.
6. Засуджений просив здійснити касаційне провадження без його участі.
Позиції учасників судового провадження
7. Прокурор заперечив проти задоволення касаційних вимог сторони захисту та просив залишити вирок апеляційного суду без зміни.
8. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
9. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
10. Відповідно до статей 50 та 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Законодавець надав дискреційні повноваження судам у визначенні можливості звільнення від покарання з випробуванням. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Під час вибору покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.