ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 639/5993/20
провадження № 51-5936км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
ГоловуючогоОСОБА_4.,суддівОСОБА_5., ОСОБА_6., за участю: секретаря судового засідання прокурора засудженого захисника ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. (в режимі відеоконференції), ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_10. на вирок Харківського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2
засудженого за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Обставини справи
1. Вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 листопада 2020 року ОСОБА_2 засуджено за частиною 2 статті 307 КК із застосуванням статті 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки і відповідно до статті 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
2. Суд визнав доведеним, що у невстановлений час, але не пізніше 12:00 13 січня 2018 року засуджений придбав у невстановленої особи наркотичний засіб канабіс масою 1,7812 г. О 12:10 біля домоволодіння АДРЕСА_1 він отримав 200 грн для придбання канабісу від залегендованої особи ОСОБА_3, яка була задіяна для оперативної закупки, і приблизно о 13:00 біля будинку № 62 на вул. Службовій в м. Харкові збув їй 1,7812 г канабісу.
3. Харківський апеляційний суд, вироком від 07 грудня 2021 року скасував вирок суду першої інстанції та призначив засудженому покарання із застосуванням статті 69 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. Захисник, посилаючись на частину 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК),просить змінити вирок апеляційного суду на підставі статті 75 КК призначити засудженому покарання не пов`язане з реальним позбавленням волі.
5. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд, усупереч вимогам статті 65 КК, не врахував повною мірою всіх позитивних даних про особу засудженого, наявних у справі пом`якшуючих обставин, перебування на утриманні неповнолітньої дитини та дійшов необґрунтованого висновку про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства.
Позиції учасників судового провадження
6. Під час касаційного розгляду захисник та засуджений підтримали доводи касаційної скарги, просили її задовольнити.
7. Прокурор заперечив проти задоволення касаційних вимог сторони захисту та просив залишити вирок апеляційного суду без змін.
Оцінка Суду
8. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
9. Суд касаційної інстанції відповідно до статті 433 КПК переглядає вирок апеляційного суду в межах касаційної скарги, в якій не заперечується висновок суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні злочину, а також правильність його кваліфікації за частиною 2 статті 307 КК.
10. Відповідно до статей 50 та 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
11. Разом із тим Судом встановлено, що, ухвалюючи вирок, апеляційний суд не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного й усі інші обставини, які мають правове значення, і помилково дійшов висновку про неправильне застосування місцевим судом положень статті 75 КК.