ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 751/3886/19
провадження № 51-2339км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого ОСОБА_3.,
суддів ОСОБА_4., ОСОБА_5.,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_6.,
прокурора ОСОБА_7.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_8. на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 2 грудня 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 26 травня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270010000387, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.
Згідно з вироком суду в період часу з 21:00 19 січня 2019 року по 9:00 20 січня 2019 року ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за адресою свого місця проживання ( АДРЕСА_1 ), з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_2 не менше тринадцяти ударів невстановленими досудовим розслідуванням тупими твердими предметами в ділянку голови, спричинивши останній тяжкі тілесні ушкодження, від яких остання померла на місці події у період часу з 11:00 по 13:00 20 січня 2019 року.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу засудженого, а вирок - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує на те, що судом першої інстанції було досліджено ряд письмових доказів, проте у вироку більшість доказів не відображена взагалі та не зазначено мотиви їх неприйняття чи відхилення, хоча сторона захисту посилалася на частину доказів як на такі, що підтверджують невинуватість засудженого. Зазначає, що про вказані порушення суду першої інстанції сторона захисту наголошувала під час апеляційного розгляду, однак апеляційний суд, в порушення вимог ст. 419 КПК, не надав відповіді на всі доводи апеляційної скарги, а також належним чином не перевірив доводи сторони захисту про застосування до засудженого на стадії досудового розслідування недозволених методів слідства.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор частково підтримав касаційну скаргу, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є зокрема істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Положеннями статей 2, 7, 370, 404, 419 КПК визначено, що при перегляді оспорюваного вироку апеляційний суд, дотримуючись засад кримінального провадження, зобов`язаний ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційних скаргах, з`ясувати, чи повно, всебічно та об`єктивно здійснено судове провадження, чи було у передбаченому вказаним Кодексом порядку здобуто докази обвинувачення, чи оцінено їх місцевим судом із додержанням правил ст. 94 цього Кодексу, чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність. Тобто в цьому рішенні слід проаналізувати аргументи скаржників і, зіставивши їх із фактичними даними, наявними у справі, дати на кожен із них вичерпну відповідь.
У разі залишення апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких її визнано необґрунтованою.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).