ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 438/957/19
провадження № 51-1845км22
Верховний Суд колегією суддівКасаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_5.,
суддів ОСОБА_6., ОСОБА_7.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_8.,
прокурора ОСОБА_9.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000535 від 24 червня 2019 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), такого,
що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за касаційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 травня 2022 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Бориславського міського суду Львівської області від 02 грудня
2020 року, залишеним без зміни ухвалою Львівського апеляційного суду
від 17 травня 2022 року, ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України
до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат, а також про долю речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він
23 червня 2019 року приблизно о 23:35, керуючи автомобілем марки "Форд Мондео", реєстраційний номер НОМЕР_1 (реєстрація Республіки Польща), рухаючись вулицею Шевченка в м. Бориславі Львівської області у напрямку
м. Дрогобича цієї ж області, під час проїзду ділянки навпроти будинку № 1
на вказаній вулиці, порушуючи вимоги пунктів 1.5, 1.10; підпунктів "б" та "д" п. 2.3, підпункту "а" п. 2.9; пунктів 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, які виразилися
в тому, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, рухаючись в межах населеного пункту
зі швидкістю 137 км/год, що є значним перевищенням максимально допустимої швидкості руху, яка становить 50 км/год, з моменту виникнення небезпеки
для руху у вигляді автомобіля марки "Фіат Добло Карго", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, яка виїхала з лівого по ходу його руху місця для паркування автомобілів на проїзну частину вул. Шевченка та рухалася
у напрямку його смуги, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж
до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, внаслідок чого створив аварійну обстановку, яка призвела
до зіткнення транспортних засобів на смузі, що призначена для руху транспорту
в напрямку м. Дрогобича Львівської області.
У результаті порушення водієм ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, ОСОБА_2 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, що перебувають в прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням її смерті.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог
кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через м`якість, просить скасувати оскаржену ухвалу та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор стверджує, що суд апеляційної інстанції не здійснив належної перевірки скарги прокурора, всупереч вимогам ст. 419 КПК України не спростував викладених у ній доводів та належним чином не вмотивував свого рішення. Також вважає, що апеляційний суд, залишаючи без змін вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання, допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 75 КК України. На переконання прокурора, поза увагою апеляційного суду залишились тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, наслідком якого стала смерть людини, вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, перевищення винним допустимої швидкості руху майже втричі в центрі міста. Крім того, вказує на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання
про дослідження даних, що характеризують особу винного, у чому вбачає порушення вимог ст. 404 КПК України.
На касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_10 подав заперечення, в яких, посилаючись на безпідставність викладених у касаційній скарзі доводів, просить залишити ухвалу суду апеляційної інстанції без зміни, а касаційну скаргу -
без задоволення.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Прокурор підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення та просила
її задовольнити.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України у касаційній скарзі