ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 148/2235/16-к
провадження № 51-3084км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_5,
суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_8,
прокурора ОСОБА_9,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_10 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_10 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 18 травня 2022 року щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Суворовське Тульчинського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 19 січня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.
Строк відбуття покарання ухвалено рахувати з моменту затримання 04 серпня 2016 року. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 04 серпня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Вирішено питання щодо процесуальних витрат, речових доказів та цивільного позову у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 03 серпня 2016 року в період часу з 16:00 до 17:00, перебуваючи в магазині "Комісійний" на вул. Спартака, 2 у м. Тульчині, у ході спільного вживання алкогольних напоїв з ОСОБА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння смерті ОСОБА_2, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, розуміючи і передбачаючи настання наслідків у вигляді смерті останнього та бажаючи їх настання, штовхнув потерпілого, а коли той упав на підлогу обличчям донизу, сів йому на спину та завдав декілька ударів молотком у ділянку голови, спричинивши несумісні з життям тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_2 помер на місці події.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 12 березня 2019 року змінив вирок суду першої інстанції в частині застосування ч. 5 ст. 72 КК, зарахував у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з моменту затримання 04 серпня 2016 року по день набрання вироком законної сили - 12 березня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. В решті вирок суду залишено без змін.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду постановою від 18 грудня 2019 року скасував ухвалу апеляційного суду у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 05 лютого 2021 року вирок суду першої інстанції в частині застосування ч. 5 ст. 72 КК змінив, зарахував ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення, а саме:
з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з моменту його затримання - строк з 04 серпня 2016 року по 12 березня 2019 року, тобто по день набрання вироком законної сили;
з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі -строк з 13 березня по 17 грудня 2019 року, тобто по день ухвалення Верховним Судом постанови про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції та обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі - строк з
18 грудня 2019 року по 05 лютого 2021 року, тобто по день набрання вироком законної сили.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду постановою від 02 лютого 2022 року скасував ухвалу апеляційного суду від 05 лютого 2021 рокуі призначив новий розгляд у цьому суді.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 18 травня 2022 року вирок від 19 січня 2018 року змінив у частині застосування ч. 5 ст. 72 КК, зарахував ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення: з 04 серпня 2016 року по 12 березня 2019 року, з 18 грудня 2019 року по 05 лютого 2021 року та з 02 лютого по 18 травня 2022 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. В іншій частині вирок залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.
На обґрунтування скарги посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке убачає в порушенні суддями апеляційного суду ч. 3 ст. 76 КПК, оскільки судді ОСОБА_11 та ОСОБА_12 брали участь у розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_3 06 лютого, 03 квітня, 18 та 25 червня 2020 року.
На думку захисника, апеляційний суд, всупереч приписам ч. 2 ст. 439 КПК, не виконав вказівок Верховного Суду, зокрема:
- не дослідив висновків судово-медичної експертизи від 11 серпня 2016 року № 1375, а висновку експерта від 04 серпня 2016 року № 101 не дав оцінки у взаємозв`язку з іншими доказами;
- не перевірив версії сторони захисту про перебування засудженого в момент конфлікту з потерпілим у стані необхідної оборони;
- безпідставно відмовив у допиті експерта та не дослідив висновку експерта;
- не перевірив доводів сторони захисту про порушення судом першої інстанції права на захист обвинуваченого через нероз`яснення йому прав у підготовчому судовому засіданні 24 листопада 2016 року та в судовому засіданні 28 лютого 2017 року, де в обвинуваченого ОСОБА_1 не було з`ясовано, чи розуміє він ці права та чи отримав пам`ятку про права та обов`язки обвинуваченого, а також було оголошено скорочений зміст обвинувального акта та не з`ясовано в обвинуваченого розуміння суті обвинувачення, до того ж не забезпечено його правом на захисника за вибором;
- не дослідив протоколу огляду місця події, який у суді першої інстанції зачитував слідчий через складність його прочитання, однак надав йому власну оцінку.
Вважає, що апеляційний суд порушив право на захист ОСОБА_1, оскільки не надав йому можливості ознайомитися з технічним записом судового засідання.
На підставі вищевикладеного, адвокат ОСОБА_10 вважає ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Позиції інших учасників судового провадження
У поданому запереченні потерпіла ОСОБА_4 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, касаційний розгляд здійснювати за її відсутності.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_10 та засуджений ОСОБА_1 підтримали подану касаційну скаргу, прокурор ОСОБА_9 частково підтримала скаргу сторони захисту, вказала про невиконання апеляційним судом вказівок Верховного Суду під час апеляційного розгляду.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як передбачено ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.