Постанова
Іменем України
28 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 308/15390/21
провадження № 61-4913св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-Кредо", приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Денис Володимирович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатськї області від 22 листопада 2021 року у складі судді Бенца К. К. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Кондора Р. Ю., Мацунича М. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та вимог заяви
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-Кредо" (далі - ТОВ "ФК "Інвест-Кредо", приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Д. В. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 10 вересня 2021 року та скасування рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Д. В. від 10 вересня 2021 року № 60292325 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Одночасно з позовом ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_2 .
Заява обґрунтована тим, що предметом спору у цивільній справі є визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 10 вересня 2021 року та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо квартир АДРЕСА_2, які на даний час зареєстровані на праві власності за ОСОБА_2, що надає йому можливість здійснити продаж майна або його відчуження іншим способом третім особам, а тому невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатськї області від 22 листопада 2021 року, залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_2 .
Судове рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, мотивоване тим, що предметом спору є визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, яке може бути відчужене іншим особам до вирішення справи по суті, тому вимоги заяви є співмірними із заявленими позовними вимогами, а позов необхідно забезпечити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували фактичні обставини справи, неповно дослідили та надали правову оцінку наявним у справі доказам, а висновки судів не відповідають обставинам справи. Звертає увагу на те, що предметом спору у цій справі є вимоги немайнового характеру щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу і скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі задоволення позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, а тому суди дійшли помилкового висновку про те, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. Тобто, вказаний захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного права та не є співмірним із заявленими позовними вимогами у вказаній справі.
Крім того, судами не вжито заходів зустрічного забезпечення.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мишинчук В. В., звернувся до Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є безпідставними, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому просить залишити їх судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
14 жовтня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У пунктах 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" судам роз`яснено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 157 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому, відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.