Постанова
Іменем України
25 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 760/33969/18
провадження № 61-4624св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - Громадська організація "Українська асоціація студентів",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Громадської організації "Українська асоціація студентів" на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 11 серпня 2021 року у складі судді Кушнір С. І. та постанову Київського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.
у справі за позовом Громадської організації "Українська асоціація студентів" до ОСОБА_1 про захист ділової репутації,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року Громадська організація "Українська асоціація студентів" (далі - ГО "УАС") звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист ділової репутації.
З урахуванням заяви про часткову відмову від позову від 26 травня 2021 року просила суд визнати недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію ГО "УАС" інформацію, поширену ОСОБА_1 у соціальній мережі Facebook на вебсторінці за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 за змістом якої громадська організація "ІНФОРМАЦІЯ_5" та зобов`язати ОСОБА_1 оприлюднити у життєписі своєї особистої сторінки у соціальній мережі Facebook " ІНФОРМАЦІЯ_2" (ІНФОРМАЦІЯ_6) резолютивну частину судового рішення упродовж 3 днів з дня набрання ним законної сили.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 о 13 год 27 хв відповідач, із використанням свого облікового запису у соціальній мережі Facebook " ІНФОРМАЦІЯ_2" розмістив під дописом на сторінці " ІНФОРМАЦІЯ_4" у соціальній мережі Facebook за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 коментар наступного змісту: " ІНФОРМАЦІЯ_6.
Твердження про те, що позивач "ІНФОРМАЦІЯ_7" було поширено у мережі Інтернет, а саме шляхом розміщення коментаря до допису на публічно доступній сторінці у соціальній мережі Facebook, в наслідок чого ця інформація стала публічно доступною і була повідомлена невизначеному колу осіб - користувачам мережі Інтернет.
Зазначена інформація, на думку представника позивача, стосується конкретної юридичної особи - громадської організації "Українська асоціація студентів", оскільки поширюючи вказане твердження у коментарі відповідач безпосередньо зазначив абревіатуру ("ГО УАС"), яка відповідає скороченому найменуванню позивача, а вислів "ваша го" стосується тієї самої організації. Це також підтверджується і тим, що відповідний коментар відповідача був відповіддю на коментар ОСОБА_4 (розміщений із використанням облікового запису у соціальній мережі Facebook "ОСОБА_2"), який є віце-президентом з питань міжнародного співробітництва громадської організації "Українська асоціація студентів". Таким чином, на думку представника позивача, виходячи із звичайного розуміння смислу тексту коментаря відповідача, не можна дійти іншого висновку, окрім того, що таке твердження стосується безпосередньо позивача.
При цьому, на думку представника позивача, таке твердження не відповідає дійсності. У цьому твердженні відповідач стверджує, що позивач "ІНФОРМАЦІЯ_7", яке є фактичним твердженням. Його аналіз свідчить про те, що у ньому ідеться про нібито існування кримінальних проваджень ("ІНФОРМАЦІЯ_8", у яких задіяний позивач.
Поширюючи це твердження, відповідач надав перекручену і неповну інформацію, що також зумовлює його недостовірність. Так, Солом`янським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100090012676 від 01 листопада 2017 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень за частиною п`ятою статті 191, частиною четвертою статті 358, частиною першою статті 366 КК України. Сам позивач у вказаному кримінальному провадженні має статус потерпілого. Таким чином, інформація щодо кримінального провадження була поширена відповідачем неповно, без вказання конкретних обставин, які складають його фабулу, що призвело до фактичного викривлення цієї інформації та створення хибного уявлення про те, що позивач безпосередньо задіяний у певних корупційних правопорушеннях. З цих підстав, на думку представника позивача, це твердження також є недостовірним.
Поширення твердження відповідачем порушує особисте немайнове право позивача, а саме право на недоторканість ділової репутації.
Крім того, на думку позивача, обліковий запис " ОСОБА_5" у соціальній мережі Facebook належить саме відповідачу, при цьому посилається на презумпцію, за якою ім`я, зазначене в обліковому записі у мережі Facebook, відповідає дійсному імені особи, яка ним користується, а відтак усі дії, вчинені від імені цього облікового запису, мають вважатись такими, що вчинені відповідною особою.
Солом`янський районний суд ухвалою від 01 червня 2021 року прийняв відмову від позову в частині позовних вимог про визнання недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію, інформацію про те, що ГО "ІНФОРМАЦІЯ_9".
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Солом`янський районний суд м. Києва рішенням від 11 серпня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що відповідачем у вказаному коментарі не було висловлено чіткого твердження, яке б свідчило про висвітлення діяльності позивача з негативної точки зору та шкодило б його репутації, як громадській організації.
На переконання суду така оцінка була вираженням суб`єктивної думки відповідача, тобто була не твердженням, висловленим особисто про факт, а оцінкою отриманої інформації та власними висновками від цієї інформації. Суд вважав, що висловлювання відповідача являлися оціночними судженнями, а не розповсюдженням щодо позивача недостовірних та дискредитуючих відомостей у формі ствердження.
Київський апеляційний суд постановою від 17 лютого 2022 року апеляційну скаргу ГО "УАС" залишив без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо певних обставин не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ГО "Українська асоціація студентів" 23 травня 2022 року надіслала до суду касаційну скаргу на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 11 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року у вказаній вище справі, в якій посилаючись на неправильне застосуваннями судами норм матеріального права та порушення норм процесуального, просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що під час розгляду справи суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, а саме статті 30 Закону України "Про інформацію" щодо критеріїв розрізнення оціночних суджень і фактичних тверджень, оскільки не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 22 листопада 2021 року у справі № 761/32924/19, від 08 травня 2019 року у справі № 761/37180/17, від 13 квітня 2020 року у справі № 758/5355/17. Також заявник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не досліджували доказів і не робили висновків стосовно того, чи є оспорювані висловлювання відповідача хибними чи істинними, що на переконання останнього є підставою для скасування судових рішень в контексті пункту першого частини третьої статті 411 ЦПК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Правом на подання відзиву інший учасник справи не скористався.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 28 червня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Солом`янського районного суду м. Києва.
Справа № 760/33969/18 надійшла до Верховного Суду 15 вересня 2022 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_10 року о 13 год 27 хв від імені облікового запису " ОСОБА_5" у соціальній мережі Facebook було розміщено під дописом на сторінці " ІНФОРМАЦІЯ_4" у соціальній мережі Facebook за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 коментар наступного змісту: " ІНФОРМАЦІЯ_11".
Відповідно до експертного висновку від 01 лютого 2019 року № 19/2019-ЕВ-ЦК, 23 січня 2019 року консорціумом "Український центр підтримки номерів і адрес" було проведено фіксацію і дослідження змісту веб-сторінки за адресою у мережі Інтернет:ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_10 року із використанням облікового запису у соціальній мережі Facebook " ІНФОРМАЦІЯ_2" було розміщено під дописом на сторінці " ІНФОРМАЦІЯ_4" у соціальній мережі Facebook за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 коментар вищезгаданого змісту.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статей 28, 68 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.