Постанова
Іменем України
23 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 455/1376/18
провадження № 61-8401св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - комунальний заклад Львівської обласної ради "Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів",
треті особи: Львівська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України, первинна профспілкова організація комунального закладу Львівської обласної ради "Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Крамара Юрія Миколайовича на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 07 грудня 2021 року, ухвалене у складі судді Пошивака Ю. П., та постанову Львівського апеляційного суду від 20 червня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунального закладу Львівської обласної ради "Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів" (далі - КЗ ЛОР "Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів") про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовну заяву мотивувала тим, що з 01 вересня 1987 року вона була прийнята на роботу у Добромильську допоміжну школу-інтернат на посаду вихователя, яку згодом перейменовано на Комунальний заклад Львівської обласної ради "Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів".
Позивач вказувала, що її загальний трудовий стаж становив 34 роки, а на посаді вихователя - 31 рік.
30 травня 2018 року на педагогічній нараді школи позивача усно попереджено про можливе скорочення посади та можливе звільнення з роботи з 01 вересня 2018 року за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, проте у КЗ ЛОР "Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" у штатному розписі значилося 24 посади вихователів, і тільки чотирьом вихователям керівництво школи надало попередження про звільнення з роботи.
Позивач вказувала, що 01 вересня 2018 року вона приступила до роботи на посаді вихователя з попередніми умовами праці і продовжувала надалі працювати. Однак, 25 вересня 2018 року директор навчального закладу надав інше повідомлення, а саме про зміну умов трудового договору в частині зменшення її педагогічного навантаження з 23 годин до 15 годин, з чим вона не погодилася.
26 вересня 2018 року директор навчального закладу звернувся з письмовим поданням до голови профспілкового комітету КЗ Львівської обласної ради "Добромильська спеціальна загальноосвітня школа інтернат" з письмовим поданням про дачу згоди на звільнення її з роботи за скороченням штату відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Позивач вказувала, що директор КЗ ЛОР "Добромильська спеціальна загальноосвітня школа інтернат", без рішення профспілкового органу, 26 вересня 2018 року видав наказ № 151-к про її звільнення з роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України. Як зазначено у самому наказі про звільнення від 26 вересня 2018 року № 151-к, її звільнено внаслідок відмови від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці.
Однак, звільнення з роботи повинно було відбутися після спливу двомісячного терміну після попередження, чим відповідач порушив вимоги статті 49-2 КЗпП України, оскільки про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Її було звільнено з роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці, не зважаючи на те, що у навчальному закладі мало місце скорочення чисельності вихователів і звільнення з роботи повинно бути проведено у зв`язку із скороченням чисельності працівників за пунктом 1 статті 40 КЗпП України і 30 травня 2018 року її було попереджено про звільнення з роботи з підстав скорочення чисельності працівників, однак звільнено за зміною істотних умов праці.
Звільняючи її з роботи, відповідач не взяв до уваги, що зміна істотних умов праці є лише наслідком змін в організації виробництва та праці й лише за наявності останніх допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою (частина третя статті 32 КЗпП України).
Позивач вважала своє звільнення з роботи незаконним, оскільки воно проведено з порушенням встановленого порядку звільнення та без належних для звільнення з роботи підстав.
Посилаючись на порушення її прав, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ директора КЗ "Добромильська спеціальна школа-інтернат" від 26 вересня 2018 року № 151-к про звільнення її з роботи з посади вихователя з 27 вересня 2018 року у зв`язку зі зміною істотних умов праці; поновити її на роботі на посаді вихователя КЗ "Добромильська спеціальна школа-інтернат" з 27 вересня 2018 року;
- стягнути з КЗ "Добромильська спеціальна школа-інтернат" середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 вересня 2018 року по день поновлення на роботі.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 07 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 20 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 07 грудня 2021 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 до 26 вересня 2018 року згоди на зміну істотних умов праці не надавала, окрім того, 25 вересня 2018 року письмово відмовилася від подальшого виконання трудових обов`язків із зміненими істотними умовами праці, тому відповідач мав право звільнити її із займаної посади за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України.
Оскільки позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від позовних вимог про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі, у задоволення яких відмовлено, то вони задоволенню не підлягали.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Крамар Ю. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 07 грудня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 червня 2022 року, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
31 серпня 2022 року ухвалою Верховного Суду відмовлено у задоволенні клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження, касаційну скаргу залишено без руху, надано час на усунення недоліків.
14 вересня 2022 року ухвалою Верховного Суду поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу із Старосамбірського районного суду Львівської області.
У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
21 жовтня 2022 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Посилаючись на порушення норм процесуального права, заявник вказує, що суди не встановили фактичні обставини справи, оскільки не надали оцінку всім поданим ним доказам, зокрема, результатам перевірки Головним управлінням Держпраці у Львівській області, якою зокрема встановлено, що зміна істотних умов праці відповідно до протоколу № 8 засідання педагогічної ради від 30 травня 2018 року станом на 03 вересня 2018 року не відбулася, а звільнення працівників у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці від 25 вересня 2018 року відбулося 27 вересня 2018 року, тобто до завершення двомісячного терміну повідомлення працівників, чим порушено пункт 6 частини першої статті 36 КЗпП України.
Вказує, що наказ від 29 травня 2018 року № 101 "Про зміни в організації педагогічних працівників у 2018-2019 році" має загальний характер і не стосується конкретних працівників, у ньому не зазначено, які саме умови праці педагогічних працівників мають бути змінені, і яких саме працівників.
Суди попередніх інстанцій не застосували норми матеріального права, які повинні були бути застосовані, зокрема стаття 25 Закону України "Про загальну середню освіту", згідно з якою розподіл педагогічного навантаження у загальноосвітньому навчальному закладі здійснюється його керівником і затверджується відповідним органом управління освіти. Крім того, посилаючись на Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затвердженні наказом Міністерства освіти України від 20 грудня 1993 року № 455, заявник вказував, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний, зокрема, доводити до відома педагогічних працівників у кінці навчального року (до надання відпустки) педагогічне навантаження в наступному навчальному році; звільнення у зв`язку із скороченням обсягу роботи може мати місце тільки у кінці навчального року.
Відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіт, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки Україні від 15 квітня 1993 року № 102, ставки заробітної плати й посадові оклади педагогічних працівників встановлюються керівниками закладів та установ освіти при тарифікації за наслідками атестації. Тарифікаційні списки встановленої форми затверджуються за погодженням із профспілковим комітетом не пізніше 05 вересня і подаються вищому за рівнем органу управління.
Заявник вказує, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що звільняючи позивача за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України, відповідач письмово не попередив її про можливе звільнення саме за цією підставою; не виконав обов`язку щодо чіткого зазначення, які саме істотні умови праці зміняться, оскільки саме конкретизація змін істотних умов праці у попереджені дає змогу працівнику свідомо вирішити для себе питання, чи має він намір продовжувати дію трудового договору з конкретним працедавцем.
Вказує, що почавши процедуру звільнення з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, про що свідчить, зокрема, попередження та звернення до профкому для надання згоди для такого звільнення, відповідачем також порушено вимоги, передбачені статтею 49-2 КЗпП України, відповідно до якої про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Крім того, одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник пропонує працівнику іншу роботу на тому самому підприємстві, установі, організації. Тим часом, питання забезпечення позивача іншою роботою не вирішувалося.
Вважає, що її звільнено до спливу двохмісячного терміну та з інших підстав, про які її не попереджено.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 601/1513/18 (провадження № 61-2741св19), від 02 жовтня 2019 року у справі № 752/346/18 (провадження № 61-13072св19).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2022 року КУ ЛОР "Добромильска спеціалізована школа І-ІІ ступенів" подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити без задоволення касаційну скаргу, а рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 07 грудня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 червня 2022 року - без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 31 серпня 1987 року прийнята на роботу до КУ ЛОР "Добромильска спеціалізована школа І-ІІ ступенів" на посаду вихователя, де вона і працювала до 26 вересня 2018 року, що підтверджується копією її трудової книжки.
Із наказу КУ ЛОР "Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" від 29 травня 2018 року № 101 "Про зміни в організації праці педагогічних працівників" встановлено, що у зв`язку зі зменшенням кількості учнів, та, як наслідок, зменшення кількості класів виховних груп, із зміною умов праці всіх вчителів та вихователів у новому 2018/2019 навчальному році, наказано організувати з педагогічним персоналом школи: вчителями та вихователями, наради на предмет організації праці у змінених умовах з розподілу зменшеного педагогічного навантаження між конкретними педагогічними працівниками на новий 2018-2019 навчальний рік та погодження проекту нового тижневого навантаження.
Згідно з протоколом № 8 засідання педагогічної ради КУ ЛОР "Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" від 30 травня 2018 року вирішено взяти інформацію про можливе зменшення кількості учнів та вихователів школи-інтернату до уваги та протягом літа 2018 року зробити все можливе, щоб кількість учнів та вихованців школи значно збільшилась на початок навчального року. Вважати, що всі педагогічні працівники школи-інтернату ознайомлені з персональним попередженням про можливе зменшення навантаження та скорочення виховних посад на початок наступного навчального року.
Із персонального попередження КУ ЛОР "Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" від 30 травня 2018 року № 263 встановлено, що ОСОБА_1 попереджена про те, що відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП "у зв`язку із можливими змінами організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці", а саме на вересень 2018-2019 навчального року можливе зменшення чисельності вихованців школи та кількості виховних груп, що в свою чергу призведе до можливого скорочення її посади та можливого звільнення її з роботи з 01 вересня 2018-2019 року навчального року (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України) (том 3, а. с. 30).
Актом КУ ЛОР "Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" засвідчено факт того, що на засіданні педагогічної ради 30 травня 2018 року (протокол засідання педради № 8) директором школи-інтернату ОСОБА_2 ознайомлено та передано в руки особисто кожному вихователю школи-інтернату персональне попередження про можливе зменшення чисельності вихованців школи-інтернату на початок 2018-2019 навчального року, відповідно можливе зменшення кількості виховних груп та про можливе скорочення виховательських посад і можливе звільнення з роботи 1 вересня 2018-2019 навчального року (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України) педагогічних працівників.
Із наказу КУ ЛОР "Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" від 30 травня 2018 року № 102 "Про зміну істотних умов праці у школі-інтернаті на початок 2018-2019 навчального року", виходячи із рішення педагогічної ради школи-інтернату протокол від 30 травня 2018 року № 8 та враховуючи ситуацію, яка склалася із набором учнів-вихованців на початок 2018-2019 навчального року, наказано, враховуючи той факт, що переважна більшість вчителів написали заяви-погодження працювати у 2018-2019 навчальному році з навантаженням нижче тарифної ставки (18 годин), що дає право відмовитись від процедури скорочення вчительських посад, у зв`язку із можливим зменшенням чисельності вихованців школи-інтернату на початок 2018-2019 навчального року, рекомендувати вихователям школи-інтернату, щоб обминути процедуру скорочення виховательських посад, до початку 2018-2019 навчальному році написати заяви-погодження працювати у 2018-2019 навчального року з навантаженням нижче тарифної ставки (25 годин), протягом літа 2018 року всім педагогічним працівникам вжити заходів, щоб не допустити зменшення кількості вихованців школи-інтернату на початок 2018-2019 навчального року.
Протоколом № 2 засідання педагогічної ради від 31 серпня 2018 року вирішено рекомендувати директору школи затвердити тимчасове навантаження педагогічних працівників школи з вересня 2018 року до завершення процедури трудових відносин серед педагогічних працівників.
Протоколом № 1 зборів педагогічних працівників (вихователів) від 25 вересня 2018 року ухвалено рекомендувати директору школи-інтернату ОСОБА_2. наказом по школі-інтернаті звільнити п`ятьох вихователів відповідно до пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1, які не погодилися із істотними змінами праці (зменшенням тижневого навантаження у 2018-2019 навчальному році).
Із повідомлення КУ ЛОР "Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" від 25 вересня 2018 року встановлено, що у зв`язку зі зменшенням чисельності вихованців та кількості виховних годин груп, істотно змінились умови праці вихователів і суттєво зменшилось їхнє педагогічне навантаження на 01 вересня 2018 року. Зберегти колишні умови праці неможливо, а тому роботодавець - дирекція школи-інтернату доводить наступне навантаження на 2018-2019 навчальний рік: ОСОБА_5 - 16 годин тижневого навантаження; ОСОБА_6 - 15 годин тижневого навантаження, ОСОБА_1 - 15 годин тижневого навантаження, ОСОБА_4 - 14 годин тижневого навантаження.
Актом від 25 вересня 2018 року засвідчено, що на зборах педагогічних працівників (вихователів школи-інтернату) 25 вересня 2018 року вихователю ОСОБА_1 було запропоновано продовжити роботу на тій же посаді, але в нових умовах праці: в умовах зменшеного тижневого навантаження, вихователь ОСОБА_1 публічно відмовилась продовжувати роботу в нових умовах, однак відмовилась власноручно написати таку відмову.
25 вересня 2018 року директор ОСОБА_2 звернувся з поданням № 430 до голови профспілкового комітету КЗ ЛОР "Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" в якому зазначив, що у зв`язку із зменшенням чисельності вихованців та кількості вихованих груп істотно змінились умови праці вихователів та вчителів: суттєво зменшилось педагогічне навантаження та, відповідно, змінився режим роботи. Зокрема, зазначене стосується вихователя ОСОБА_1 . Зберегти колишні умови праці неможливо, оскільки вони обумовлені, фактично, чинниками, що не залежать від роботодавця. ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці попереджена 30 травня 2018 року на засіданні педагогічної ради, а також персонально письмово, від продовження роботи в нових умовах ОСОБА_1 відмовилась. Іншої роботи, яку вона могла б виконувати за своїм фахом і кваліфікацією, на підприємстві нема. На підставі викладеного. Керуючись статтями 36, 40, 42, 43 КЗпП України, просить розглянути це подання та дати згоду на звільнення вихователя ОСОБА_1 за скороченням штату, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Наказом КУ ЛОР "Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" від 26 вересня 2018 року № 151-к "Про звільнення ОСОБА_1" наказано звільнити вихователя ОСОБА_1 з 27 вересня 2018 року внаслідок відмови останньої від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці, пункт 6 частини першої статті 36 КЗпП України. Бухгалтеру школи-інтернату Гамаді М. П. провести остаточний розрахунок з ОСОБА_1 включаючи виплату винагороди в розмірі 100 % від посадового окладу, невикористані дні щорічної основної відпустки. Виплатити вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати.
Із витягу з протоколу засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації КЗ ЛОР "Добромильська СЗШІ І-ІІ ст." від 27 вересня 2018 року № 7 встановлено, що розглянувши подання від 25 вересня 2018 року про звільнення вихователя ОСОБА_1 за скороченням штату, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, профспілковий комітет постановляє наступне. Відмовити у наданні згоди на звільнення вихователя ОСОБА_1 через порушення директором школи чинного трудового законодавства та законодавства про освіту, зокрема: вимог статті 42 КЗпП України (не зроблено підбір кандидатур на вивільнення, про переважне право для залишення на роботі при скороченні штату); вимог статті 49-2 КЗпП України (персонально не попереджено працівника про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці); порушено пункт 13 Розділу 2 "Порядку прийняття і звільнення працівників", "Типових правил внутрішньо трудового розпорядку" (звільнення педагогічних працівників у зв`язку із скороченням обсягу роботи може мати місце тільки у кінці навчального року); порушено пункт 5.3.5. "Галузевої угоди між МОНУ і ЦК профспілки працівників освіти на 2016-2020 роки" (звільнення педагогічних працівників у зв`язку із скороченням обсягу роботи може мати місце тільки в кінці навчального року); порушено пункт 3.8 "Обласної угоди між Департаментом освіти і науки ЛОДА та ЛООППОНУ на 2016-2020 роки" (звільнення педагогічних працівників у зв`язку із скороченням обсягу роботи може мати місце тільки в кінці навчального року); порушено пункт 4.3. Колективного договору КЗ ЛОР "Добромильська СЗШІ І-ІІ ст." 2017-2020 рр. ( звільнення педагогічних працівників у зв`язку із зменшенням обсягу роботи можливе лише після закінчення навчального року); порушено пункт 20 Розділу 4 "Основні обов`язки роботодавця", "Типових правил внутрішнього трудового розпорядку" (доводити до відома педагогічних працівників про попереднє навантаження у кінці навчального року до початку відпустки); порушено пункт "А" Інструкція про порядок обчислення заробітної плати освіти" (до 5-го вересня не затверджено тарифікаційні списки, не погоджено їх з профспілковим комітетом, не визначено розмір заробітної плати працівників на новий навчальний рік).