Постанова
Іменем України
18 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 179/185/21
провадження № 61-19762св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Магдалинівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Магдалинівська селищна рада Магдалинівського району Дніпропетровської області,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2021 року у складі судді Ковальчук Т. А. та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 03 листопада 2021 рокуу складі колегії суддів Лаченкової О. В., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом доМагдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Магдалинівської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, за участю третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання права власності на земельну частку (пай).
Позов мотивувала тим, що вона є онукою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначила, що ОСОБА_2 працювала у Колективному сільськогосподарському підприємстві "Аврора" Новопетрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (далі - КСП "Аврора") з якого вийшла на пенсію за віком.
Після реорганізації КСП "Аврора" відбулося розпаювання земель. ОСОБА_2 отримала свій земельний пай, як працівник колгоспу, але сертифікат на земельну частку невідомо чи видавався, оскільки в неї він не зберігся.
Посилалася на те, що з часу отримання паю ОСОБА_2 до своєї смерті отримувала плату за його користування у натуральному вигляді.
Після смерті бабусі її спадкоємицею була мати позивача - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вважає, що за життя мати не оформила спадщину після померлої бабусі - ОСОБА_2, оскільки хворіла і за станом здоров`я не могла ходити.
ОСОБА_1 оформити спадщину після смерті матері та баби не змогла, оскільки документів на пай не знайшла. У зв`язку з чим звернулася до відділу Держгеокадастру у Магдалинівському районі щодо надання інформації про внесення до списків отримання сертифікату на земельну ділянку (пай) ОСОБА_2 з 1941 року до 1971 року.
Зазначила, що 10 жовтня 2014 року вона отримала відповідь на свій запит про те, що державний акт на право колективної власності на землю КСП "Аврора" отримало 15 серпня 1994 року і зареєструвало в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю МД № 393.
Проте, КСП "Аврора" не може надати інформацію про отримання сертифікату на земельну ділянку (пай) ОСОБА_2, оскільки список - додаток до державного акту колективної власності на землю до архіву не передавався.
Просила суд визнати право та виділити їй в натурі земельну ділянку, що належала ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом на території Новопетрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням від 25 червня 2021 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у позові відмовив.
Суд першої інстанції виходив з того, що померла ОСОБА_2 до переліку громадян, які додані до державного акта КСП "Аврора" не включена.
Вважав, що позивач не довела родинних відносин з померлою ОСОБА_2, тому дійшов висновку про відмову у позові.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
На рішенням місцевого суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Дніпропетровський апеляційний суд постановою від 03 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2021 року залишив без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що позивач не надала належних доказів на підтвердження факту родинних відносин ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_2 .
Зазначив, що відсутні будь-які відомості про включення ОСОБА_2 до переліку громадян, які додані до державного акта КСП "Аврора".
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 працювала у КСП "Аврора" до виходу на пенсію за віком, а надалі, після реорганізації КСП "Аврора" отримала свій земельний пай, апеляційний суд не прийняв до уваги, оскільки ОСОБА_2 відсутня у переліку громадян, який додано до державного акту на право колективної власності на землю КСП "Аврора".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржені судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 21 січня 2022 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначила неправильне застосування судами попередніх інстанцій норми права у подібних правовідносинах без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 548/900/19 та від 02 червня 2021 року у справі № 541/2496/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивувала тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що ОСОБА_2 була членом КСП та працювала у КСП "Аврора" до виходу на пенсію за віком, а надалі, після реорганізації КСП "Аврора", отримала право на земельний пай та повинна була бути включена до списку, доданого до державного акту на право колективної власності на землю.
Вважає, що відсутність цього списку не виключає права члена КСП на земельний пай.
Зазначила, що суди не дослідили наявні в справі докази, а саме свідоцтво про народження позивача та запит Новомосковської районної державної нотаріальної контори від 27 грудня 1999 року для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 . Суди не витребували та не дослідили спадкову справу.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що згідно із свідоцтвом про народження ОСОБА_1, серія НОМЕР_1 від 26 жовтня 1963 року, її матір`ю є ОСОБА_3 (а. с. 12).
Відповідно до свідоцтва серія НОМЕР_2 від 13 грудня 1999 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 9).
Як убачається із свідоцтва серія НОМЕР_3 від 01 вересня 2000 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 9).
КСП "Аврора" отримав державний акт на право колективної власності на землю 15 серпня 1994 року (а. с. 42-43).
Відділ Держземагенства у Магдалинівському районі Дніпропетровської області 10 жовтня 2014 року повідомив, що надати інформацію про внесення до списку-додатку до державного акта на право колективної власності на землю КСП "Аврора" щодо ОСОБА_2 неможливо, оскільки господарство не надало до архіву список - додаток до наведеного акта (а. с. 13).
За повідомленням юридичного управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 20 грудня 2018 року, ОСОБА_2 до переліку громадян, які додані до державного акта КДСП "Аврора" не включена (а. с. 17-18).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За частиною першою статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржено з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України(неправильне застосування судами попередніх інстанцій норми права у подібних правовідносинах без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 548/900/19 та від 02 червня 2021 року у справі № 541/2496/19; суд не дослідив зібрані у справі докази).