Постанова
Іменем України
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 700/722/17
провадження № 61-11899св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Сільськогосподарське приватне підприємство "Біле Озеро",
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства "Біле Озеро" на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2020 року у складі судді Яценко Г. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від 29 липня 2020 року у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В., Нерушак Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського приватного підприємства "Біле озеро" (далі - СПП "Біле Озеро"), третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Черкаській області), про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що він є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6902 га, розташованої на території Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області.
01 січня 2011 року між ним та СПП "Біле озеро" укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, який зареєстрований 13 березня 2012 року, строком на 5 років.
У серпні 2017 року він звернувся до СПП "Біле Озеро" про припинення договору оренди, після чого йому стало відомо про існування додаткової угоди до договору оренди землі від 31 грудня 2015 року, укладеної нібито між ним та відповідачем, зареєстрованої 11 липня 2016 року, відповідно до умов якої строк договору продовжено на 12 років.
Наголошував на тому, що зазначену додаткову угоду не підписував.
Уточнивши позовні вимоги, просив:
- визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, укладеної між ним та СПП "Біле Озеро",
- зобов`язати СПП "Біле Озеро" повернути йому земельну ділянку,
- зобов`язати державного реєстратора скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки згідно з додатковою угодою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 19 лютого
2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та СПП "Біле Озеро".
Зобов`язано СПП "Біле Озеро" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6902 га в адміністративних межах Виноградської сільської ради Лисянського р-ну, Черкаської обл. з кадастровим номером 7122882000:02:000:0075.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з доведеності факту того, що під час укладення додаткової угоди до договору оренди землі не дотримано вимог частин другої та третьої статті 203 ЦК України. Відповідно до висновку експертів Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 21 серпня 2018 року № 1/1330 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи рукописний текст в додатковій угоді до договору оренди землі від 31 грудня 2015 року та підпис в графі "Орендодавець" у додатковій угоді до договору оренди землі від 01 січня 2011 року виконаний не ОСОБА_1 . У зв`язку з цим наявні підстави задоволення позовних вимог про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсним та повернення земельної ділянки позивачу.
Відмовляючи у скасуванні державної реєстрації права оренди земельної ділянки, суд вказав, що при отриманні рішення суду державний реєстратор самостійно зобов`язаний скасувати відповідний запис про державну реєстрацію прав. Вимога про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки може бути підставою для звернення з окремим позовом лише у разі відмови реєстраційної служби внести зміни про скасування державної реєстрації прав.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 29 липня 2020 року апеляційну скаргу СПП "Біле Озеро" залишено без задоволення.
Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 19 лютого
2020 року залишено без зміни.
Апеляційний суд зазначив, що задовольняючи позовні вимоги в частині визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та зобов`язання повернути позивачу земельну ділянку, суд першої інстанції правильно визначився з предметом спірних правовідносин між сторонами, врахував всі надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Крім того, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди, районний суд правильно виходив з того, що така вимога може бути підставою для звернення до суду з позовом лише у разі відмови реєстраційної служби внести зміни до скасування державної реєстрації прав, оскільки записи про державну реєстрацію відповідно до положень статей 26, 27, 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У серпні 2020 року до Верховного Суду від СПП "Біле Озеро" надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій у частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі та уточненій її редакції представник СПП "Біле Озеро" зазначає, що:
- суди попередніх інстанцій вважали додаткову угоду до договору оренди землі укладеною, у зв`язку з чим застосували до спірних правовідносин норми щодо недійсності правочину, оскільки була відсутня воля позивача на його укладення. Разом із тим, у разі оспорювання факту укладення договору, такий факт може бути спростований не шляхом визнання правочину недійсним, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення висновку про неукладеність правочину у мотивувальній частині судового рішення;
- предметом дослідження судової почеркознавчої експертизи був лише примірник додаткової угоди, наданий позивачем. Представник підприємства неодноразово наголошував у судових засіданнях на тому, що додаткова угода підписана у 3-х примірниках, а тому експертизі підлягають також і 2 інших примірника. У зв`язку з цим висновок експерта є неналежним доказом.
Аналіз доводів касаційної скарги свідчить про те, що рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та зобов`язання її повернути, а тому рішення в іншій частині (відмови у скасуванні державної реєстрації права оренди землі) касаційному перегляду не підлягають.
Короткий зміст відзивів
У жовтні 2020 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 надійшли відзиви, у яких він просить касаційну скаргу СПП "Біле Озеро" залишити без задоволення, а рішення в оскарженій частині - без змін. Вказує, що суди дійшли правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на те, що він не підписував додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, у якій передбачено продовження строку дії оренди на 12 років, факт чого підтверджено висновком експерта, а тому таку додаткову угоду належить визнати недійсною та зобов`язати підприємство повернути земельну ділянку. Представник ОСОБА_1 висловлює незгоду з висновком про те, що непідписаний правочин є неукладеним, а не недійсним.
Рух справи в суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2021 року зупинено касаційне провадження у справі № 700/722/17 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21).
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2022 року поновлено касаційне провадження у справі № 700/722/17.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 22 вересня 2020 року вказано, що підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6902 га, яка розташована на території Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 626807, виданим 16 серпня 2006 року.
Відповідно договору оренди землі від 01 січня 2011 року ОСОБА_1 передав, а СПП "Біле Озеро" прийняло у строкове платне користування земельну ділянку площею 2,6902 га з кадастровим номером 7122882000:02:000:0075 строком на
5 років. Договір зареєстровано 13 березня 2012 року.
Згідно з додатковою угодою до договору оренди землі б/н від 01 січня
2011 року, датованою 31 грудня 2015 року, сторони погодилися внести зміни до пункту 3.1 договору з викладенням його у такій редакції: "3.1. Договір укладено строком на 12". У вказаній додатковій угоді міститься підпис від імені позивача.
З інформаційних довідок із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що 19 липня 2016 року було внесено зміни до речового права на зазначену земельну ділянку на підставі вказаної додаткової угоди та змінено строк дії договору оренди на строк дії 12 років.