Постанова
Іменем України
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 554/12258/21
провадження № 61-7172св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - Марченко Галина Іванівна,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаватрансбуд",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 03 лютого 2022 року у складі судді Сініцина Е. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Лобов О. А., Дорош А. І., Триголов В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства
з додатковою відповідальністю "Полтаватрансбуд" (далі -
ТзДВ "Полтаватрансбуд") про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 03 лютого 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач не надала суду оригінал доказів належної сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі, визначеному законом. Наведені доводи щодо порушення прав позивача як споживача, з урахуванням предмета та підстав позову, не дають підстав для висновку, що на спірні правовідносини поширюються гарантії, встановлені Законом України "Про захист прав споживачів", оскільки правовідносини виникли із договірних відносин та предметом спору у цій справі є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року апеляційну скаргу адвоката Марченко Г. І., представника ОСОБА_1, залишено без задоволення. Ухвалу судді Октябрського районного суду м. Полтави
від 03 лютого 2022 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції, посилаючись на вимоги частини сьомої статті 185 ЦПК України, дійшов правильного висновку про визнання позовної заяви ОСОБА_1 неподаною та повернення її позивачу, оскільки остання не усунула недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій у липні 2022 року до Верховного Суду ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення на направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що до спірних правовідносин
не підлягає застосуванню Закон України "Про захист прав споживачів".
ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до умов договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 11 липня 2018 року № 51 продавець продає,
а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості. Пунктом 1.4 вказаного договору передбачено у подальшому набуття позивачем права власності
на квартиру, тому, на думку ОСОБА_1, на такі правовідносини поширюється дія вказаного Закону України "Про захист прав споживачів".
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Октябрського районного суду м. Полтави
від 03 лютого 2022 року та постанови Полтавського апеляційного суду
від 27 квітня 2022 року. Відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи № 554/12258/21 із Октябрського районного суду
м. Полтави.
У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2022 року справу призначено
до розгляду.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно
до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду
і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право
на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
У статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому у статті 5 Закону України "Про судовий збір", не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
Таким чином, стаття 5 Закону України "Про судовий збір" не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України "Про захист прав споживачів").
Частиною третьою статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору
за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судовий збір" у частині третій статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" слова "державного мита" замінені словами "судового збору".
Отже, при прийнятті Закону України "Про судовий збір" законодавець передбачив можливість застосування Закону України "Про захист прав споживачів" при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18) дійшла висновку, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року в справі № 761/24672/15-ц (провадження № 14-197цс18) вказано, що