Постанова
Іменем України
18 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 276/1154/16-ц
провадження № 61-787св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Поромівська сільська рада Хорошівського району Житомирської області,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Миніч Т. І., у справі позовом ОСОБА_1 до Поромівської сільської ради Хорошівського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Поромівської сільської ради Хорошівського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно.
Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_3, після смерті якої залишилося спадкове майно, зокрема, земельна ділянка, площею 0,2500 га, кадастровий номер 1821183601:03:001:0212, розташована на АДРЕСА_1, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельна ділянка, площею 0,3800 га, кадастровий номер 1821183601:03:001:0213, розташована в с. Поромівка Хорошівського району Житомирської області, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства; житловий будинок, площею 79,0 кв. м, розташований на АДРЕСА_1 .
Відповідно до заповіту від 29 грудня 1994 року ОСОБА_3 за життя заповіла все належне їй майно своїй дочці ОСОБА_4, яка є матір`ю ОСОБА_1 . За життя її мати ОСОБА_4 вступила у спадщину, але не встигла оформити права власності на зазначене спадкове майно.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, після її смерті залишилося спадкове майно, зокрема, житловий будинок, площею 106,3 кв. м, розташований на АДРЕСА_2 ; земельна ділянка, площею 0,3300 га, кадастровий номер 1821183601:03:001:0215, розташована в с. Поромівка Хорошівського району Житомирської області, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства; земельна ділянка, площею 0,2500 га, кадастровий номер 1821183601:03:001:0214, розташована на АДРЕСА_2, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
ОСОБА_1 зазначила, що її мати ОСОБА_4 за життя залишила заповіт на її ім`я від 02 червня 1999 року. Однак оформити спадкові права на зазначене вище майно їй, як спадкоємцю, неможливо, оскільки постановою нотаріуса від 05 грудня 2016 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що на зазначене вище спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи - не зареєстровано право власності.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, посилаючись на вимоги статей 328, 1216-1218, 1241, 1268, 1272 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просила суд визнати за нею право власності на:
- земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 1821183601:03:001:0212, розташовану на АДРЕСА_1, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- земельну ділянку, площею 0,3800 га, кадастровий номер 1821183601:03:001:0213, розташовану в с. Поромівка Хорошівського району Житомирської області, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;
- житловий будинок, площею 79,0 кв. м, розташований на АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок, площею 106,3 кв. м, розташований на АДРЕСА_2 ;
- земельну ділянку, площею 0,3300 га, кадастровий номер 1821183601:03:001:0215, розташовану в с. Поромівка Хорошівського району Житомирської області, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;
- земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 1821183601:03:001:0214, розташовану на АДРЕСА_2, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 25 січня 2017 року у складі судді Мельника М. Л. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно:
- житловий будинок на АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 1821183601:03:001:0212, розташовану на АДРЕСА_1, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- земельну ділянку, площею 0,3800 га, кадастровий номер 1821183601:03:001:0213, розташовану в с. Поромівка Хорошівського району Житомирської області, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;
- житловий будинок на АДРЕСА_2 ;
- земельну ділянку, площею 0,3300 га, кадастровий номер 1821183601:03:001:0215, розташовану в с. Поромівка Хорошівського району Житомирської області, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;
- земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 1821183601:03:001:0214, розташовану на АДРЕСА_2, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач після смерті матері у встановлений законом строк прийняла спадщину, є спадкоємцем за заповітом, при зверненні до нотаріуса їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину із-за відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, що є підставою для задоволення позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 25 січня 2017 року скасовано, прийнято постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд апеляційної інстанції постановив, що матеріали справи містять відомості про те, що спадкоємцями ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до заповіту від 02 червня 1999 року є дві її дочки: ОСОБА_1 та ОСОБА_5, по 1/2 ідеальних частин. Однак позивач зазначила в позові, що вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4, а суд першої інстанції не звернув уваги на те, що матеріали справи містили відомості про наявність ще одного спадкоємця за заповітом, зокрема ОСОБА_2 .
Також суд першої інстанції не врахував те, що відповідачем у цій справі визначено позивачем лише Поромівську сільську раду Володарсько-Волинського (Хорошівського) району.
Пред`явлення позивачем позовних вимог про визнання права власності на майно за заповітом до неналежного відповідача свідчить про неналежний суб`єктний склад учасників справи та є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. При цьому апеляційний суд зіслався на висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у січні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просила скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18), постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/18705/17, від 03 червня 2019 року у справі № 910/6767/17, від 20 серпня 2019 року у справі № 908/2116/18, від 25 березня 2020 року у справі № 305/235/17 (провадження № 61-11869св19), від 05 травня 2020 року у справі № 910/9254/18, від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц (провадження № 61-13912св20), оскільки судом апеляційної інстанції під час перегляду рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_2 не було з`ясовано, чи порушуються її права та інтереси оскаржуваним рішенням.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від Пороміської сільської ради Хорошівського району Житомирської області та ОСОБА_2 не надходили.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року залишено без руху для усунення недоліків.
У квітні 2022 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Житомирського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року і витребувано із Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області цивільну справу № 276/1154/16-ц.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 15 вересня 1995 року Поромівською сільською радою Володарсько-Волинського району Житомирської області (а. с. 33).
Відповідно до заповіту від 29 грудня 1994 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Поромівської сільської ради народних депутатів Володарсько-Волинського району Житомирської області Євпак М. М., ОСОБА_3 заповіла все своє майно, яке на день смерті буде їй належати, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, в тому числі і житловий будинок, що знаходиться на АДРЕСА_3, своїй дочці ОСОБА_4 (а. с. 16).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерт серії НОМЕР_2, виданим 01 лютого 2000 року виконкомом Перемівської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області (а. с. 39).
Відповідно до довідки Поромівської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області від 17 листопада 2016 року № 975 ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис про смерть № 3 від 01 лютого 2000 року, фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис про смерть № 14 від 15 вересня 1995 року, в шестимісячний термін шляхом розпорядження майном та особистими речами.
Згідно із заповітом від 02 червня 1999 року, посвідченим секретарем Поромівської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, в тому числі й жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2, заповіла одну другу частину своїй дочці ОСОБА_1, другу частину своїй дочці ОСОБА_6 (а. с. 51).