Постанова
Іменем України
02 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 686/12403/21
провадження № 61-3095св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області, Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області на постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 лютого 2022 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у травні 2021 року звернувся до суду з вищевказаним позовом до Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області (далі - ГУ НП у Хмельницькій області), в якому просив стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в розмірі 2 000 000 грн.
Зазначений позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що щодо нього працівниками поліції було складено п`ять протоколів про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 44-3 КУпАП і в рамках об`єднаної справи № 686/28210/20 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області 25 листопада 2020 року прийнята постанова про закриття справи на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що вказаними діями йому завдано моральної шкоди, оскільки працівники поліції складали протоколи щодо нього як посадової особи (власник, директор), відповідно на нього могло бути накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу від 34 000 грн до 170 000 грн. У разі визнання його винним у вчиненні даних правопорушень по кожному протоколу його могло бути притягнуто до відповідальності на загальну суму від 170 000 грн до 850 000 грн. Очікування судового рішення протягом майже місяця по даних фактах також завдало йому значних душевних страждань та хвилювань, з огляду на те, що він є особою з інвалідністю другої групи.
Діями працівників поліції нанесено шкоди його діловій репутації, оскільки він є публічною особою, лектором міжнародного рівня, що значно знизило його авторитет.
Висвітлення факту притягнення його до адміністративної відповідальності щодо порушення ним карантинних заходів та обмежень у засобах масової інформації та соціальних мережах до моменту його виправдання також завдавало шкоди його репутації та бізнесу, що призвело до зменшення кількості клієнтів, виручки у даний скрутний час, що могло призвести до банкрутства його бізнесу, відповідно стало підставою для значних душевних хвилювань.
З урахуванням вказаних вище протоколів, працівниками поліції було порушено кримінальну справу за частиною першою статті 325 КК України, провадження № 12020240000000532, в рамках якого було здійснено обшук за адресою: АДРЕСА_1, у будівлі СОК "СВ".
Заявлений ним розмір моральної шкоди сформований за його внутрішнім переконанням внаслідок спричинених душевних страждань, які неможливо арифметично розрахувати та вважати достатнім покриттям його моральних страждань і справедливою сатисфакцією в розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), з урахуванням зазначених вище фактів.
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 17 червня 2021 року залучив до участі у справі як співвідповідача Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 02 листопада 2021 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення місцевий суд мотивував тим, що при складанні протоколів щодо позивача працівники поліції діяли в межах наданих їм повноважень відповідно до статей 255, 265-1 КУпАП та Закону України "Про Національну поліцію".
Позивачем не надано доказів визнання їх дій неправомірними, як і не доведено факту завдання йому цими діями моральної шкоди та причинно-наслідкового зв`язку з протиправністю дій і завданням шкоди.
Хмельницький апеляційний суд постановою від 16 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 листопада 2021 року скасував та ухвалив нове судове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнув з Державного бюджету України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. В решті позову відмовив.
Постанову апеляційний суд мотивував тим, що колегія суддів вважає доведеним позивачем факт наявності моральної шкоди, що завдана йому провадженням у справі про адміністративне правопорушення, та полягає у приниженні честі, гідності, моральних переживаннях, порушенні нормальних життєвих стосунків, а тому з урахуванням незначної тривалості провадження у справі про адміністративне правопорушення, вимог розумності та справедливості, відшкодуванню підлягає на користь позивача моральна шкода в розмірі 5 000 грн, яка буде належною та достатньою для її покриття.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ГУ НП у Хмельницькій області у березні 2022 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 лютого 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), та у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі № 564/2227/17 (провадження № 61-39960сво18), згідно з якими пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Апеляційний суд ухвалив рішення поза межами заявлених позивачем позовних вимог.
Сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів завдали позивачу моральної шкоди, що узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 312/262/18.
Позивачем не надано доказів на підтвердження приниження його честі та гідності, завдання йому моральних страждань, порушення його нормальних життєвих зв`язків.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від ОСОБА_1 у липні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, затримання особи, отримання пояснень, тощо). Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосовувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом (правова позиція Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 640/16169/17).
Закриття справи про адміністративне правопорушення є беззаперечною підставою для відшкодування моральної шкоди.
Належним відповідачем у справі про відшкодування моральної шкоди державою є відповідний державний орган, який і завдав цю шкоду. Залучення органів Державної казначейської служби України у таких справах не є обов`язковим чи визначальним.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 06 червня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Справа № 686/12403/21 надійшла до Верховного Суду 28 липня 2022 року.
Верховний Суд ухвалою від 29 вересня 2022 року справу призначив до судового розгляду у складі колегії п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Працівниками Зарічанського відділення поліції Хмельницького відділу поліції ГУ НП у Хмельницькій області 10 листопада 2020 року складено протоколи про адміністративне правопорушення серія АПР18 №№ 476189, 476370, 476367, 476371, 476368, згідно з якими 05 листопада 2020 року близько 00 год 20 хв, 06 листопада 2020 року о 22 год 30 хв, 06 листопада 2020 року близько 00 год 20 хв, 07 листопада 2020 року о 22 год 55 хв, 08 листопада 2020 року близько 22 год 35 хв ОСОБА_1 будучи директором (власником) ТОВ "Браво", розташованого на вулиці Свободи 1-а у місті Хмельницькому не забезпечив закриття кафе "Роза-Бар", який знаходиться в приміщенні даного закладу, чим порушив карантинні заходи та санітарно-протиепідемічні правила і норми, які передбачені Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", а також підпунктом 5 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", що передбачає адміністративну відповідальність за статтею 44-3 КУпАП.
На розгляд Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з Зарічанського ВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області одночасно надійшли справи про адміністративне правопорушення № 686/28210/20, № 686/28227/20, № 686/28229/20, № 686/28230/20, № 686/28232/20 за статтею 44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 листопада 2020 року вказані справи об`єднані в одне провадження для спільного їх розгляду, з присвоєнням справі № 686/28210/20.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 листопада 2020 року (справа № 686/28210/20) провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 44-3 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Закриваючи провадження суд виходив з того, що у протоколах про адміністративне правопорушення зазначається, що ОСОБА_1 є власником ТОВ "Браво" (протокол АПР18 № 476368, АПР18 № 476371, АПР18 № 476367, АПР18 № 476189), а у протоколі АПР18 № 476370 зазначено, що ОСОБА_1 є директором ТОВ "Браво", хоча жодного належного та допустимого доказу що підтверджують ці обставини не надано.
Складаючи протоколи про адміністративні правопорушення на ОСОБА_1 працівники поліції не надали суду жодного доказу того, що ОСОБА_1, як ФОП, належить "Роза Бар", чи він є посадовою особою, що відповідає за розпорядок роботи закладу. Не надано доказів, що встановлюють існування такого закладу, як "Роза Бар" та реєстрація підприємницької діяльності, укладення договору купівлі-продажу або оренди приміщення, де розміщується бар.
Норми статті 44-3 КУпАП є бланкетними та особа, що складає протокол про адміністративне правопорушення зобов`язана вказувати пункти та частини Закону, що було порушено. Такі вимоги не були виконані та у протоколі не зазначено, які пункти частини статей Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" було порушено.
Крім того, працівниками поліції допущені порушення при отриманні доказів.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, і відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової шкоди).
Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.