ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 920/750/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случа О.В. - головуючого, Волковицької Н.О., Могил С.К.
у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу Сумської міської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11 травня 2021 року (головуючий суддя Козир Т.П., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.) та ухвалу Господарського суду Сумської області від 18 січня 2021 року (головуючий суддя Резніченко О.Ю., судді: Заєць С.В., Соп`яненко О.Ю.) за заявою Сумської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Сумської області від 19 грудня 2016 року у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Афганський центр"
до Сумської міської ради
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
ІСТОРІЯ СПОРУ
1. Рішенням Господарського суду Сумської області від 19.12.2016 позовні вимоги у даній справі задоволено.
2. Визнано укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю "Афганський центр" (далі ТОВ "Афганський центр", Позивач) і Сумською міською радою (далі Сумська міськрада, Відповідач) зміни до договору оренди земельної ділянки, 23.11.2005, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Арєшиною А.Є., зареєстрованого в реєстрі за № 6541, затвердженого рішенням Сумської міської ради № 1497-МР від 30.11.2005 та зареєстрованого у Сумському міському реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.12.2005 № 040561200240 в частині цільового та функціонального призначення земельної ділянки шляхом викладення п. 2.1. договору з моменту набрання рішенням суду законної сили в наступній редакції: "Земельна ділянка надається в оренду під багатоквартирну житлову забудову".
3. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2017 вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
4. 15.05.2020 Сумською міськрадою до господарського суду першої інстанції було подано заяву про перегляд судового рішення Господарського суду Сумської області від 19.12.2016 за нововиявленими обставинами.
5. Заява була підписана Парфененком М.С. як представником Відповідача в порядку самопредставництва.
6. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.01.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 заяву Сумської міськради залишено без розгляду.
7. Ухвала суду першої інстанції і постанова суду апеляційної інстанції обґрунтовані тим, що станом на час подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у Парфененка М.С. були відсутні повноваження діяти від імені Сумської міськради в порядку самопредставництва.
8. Не погодившись із судовими рішеннями, Відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а цю справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
9. Касаційна скарга мотивована доводами про допущене судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, зокрема, статей 56, 60 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) та незгодою з висновком судів про те, що наявність повноважень Парфененка М.С. для підписання і подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку самопредставництва не була підтверджена належним чином.
10. Скаржник стверджує, що до матеріалів заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ним долучався ряд документів (довіреність, наказ, положення про відділ і департамент, витяг з ЄДР), якими підтверджувалася наявність у Парфененка М.С. повноважень діяти в імені Сумської міськради в порядку самопредставництва.
11. Наполягає також на тому, що наразі є усі підстави для відступу від врахованих апеляційним господарським судом висновків Великої Палати Верховного Суду (щодо самопредставництва юридичної особи), які були викладені у постанові від 02.07.20220 у справі № 9901/39/20 (для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження) та ухвалі від 08.09.2020 у справі № 925/756/19 (самопредставництво не може бути оформлено довіреністю) з підстав того, що при наданні вказаних висновків судом касаційної інстанції не було враховано імперативних приписів статті 60 ГПК України, якими чітко передбачено, що повноваження представника підтверджуються саме довіреністю. Додатково підкреслює і те, що при вирішенні питання щодо повноважень Парфененка М.С. діяти в імені Відповідача в порядку самопредставництва судами попередніх інстанцій не було враховано висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, який наведено в ухвалі від 22.01.2020 у справі № 924/440/19 (виключно довіреність, за відсутності інших передбачених частиною 4 статті 56 ГПК України доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо) не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені відповідного органу місцевого самоврядування та державної влади в порядку самопредставництва).
12. Доводи Позивача, які наведені ним у відзиві на касаційну скаргу судом касаційної інстанції не розглядаються, адже подано таку заяву із пропуском установленого судом строку. Клопотання ТОВ "Афганський центр" про поновлення строку на подання відзиву задоволенню не підлягає, з огляду на приписи статті 119 ГПК України, якими передбачено, що установлений судом строк може бути продовжено і тільки за заявою, що подана до закінчення цього строку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
15. Відповідно до частини 3 статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
16. Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, передбачено, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
17. Питання самопредствництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів.
18. Так, 29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 № 390-IX.
19. Згідно з частиною четвертою статті 56 ГПК України (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 18.12.2019 № 390-IX) держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.