ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 520/13377/19
адміністративне провадження № К/9901/34663/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Блажівської Н.Є., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року (головуючий суддя Волошин Д.А.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року (колегія суддів у складі: головуюча суддя - П`янова Я.В., судді - Присяжнюк О.В., Спаскін О.А.) у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" до Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великим платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
У грудні 2019 року Акціонерне товариство "Харківобленерго" (далі за текстом - АТ ""Харківобленерго"" Товариство) звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, правонаступником якого є Північне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великим платниками податків (далі за текстом - відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 13 вересня 2019 року №0002945008, яким до Товариства застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 276486,56 грн за затримку сплати узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємства за період з 26 червня по 31 липня 2019 року (зведені в додатку №1).
Обґрунтовуючи неправомірність спірного податкового повідомлення-рішення позивач вказував, що контролюючим органом були направлені кошти у рахунок погашення податкового боргу всупереч черговості його виникнення, що не узгоджується з вимогами пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України).
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2020 року скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Постановою від 24 листопада 2020 року Верховний Суд, констатувавши неповне з`ясування судами обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, скасував вказані вище рішення й справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
За наслідками нового розгляду справи рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року, Товариству відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Товариство звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати означені рішення й прийняти нове, яким позов задовольнити. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України), а саме - відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі погашення розстроченого (відстроченого) на підставі судового рішення податкового боргу та порядку зарахування коштів, спрямованих на погашення такого боргу.
На обґрунтування вимог касаційної скарги (з урахуванням письмових доповнень до неї) її заявник зазначає, що Товариство сплачувало щомісячні нарахування розстроченого згідно із судовим рішенням податкового боргу своєчасно та без порушення встановленого судом строку для здійснення відповідних оплат. Однак, з огляду на помилковість визначення податковим органом черговості погашення розстрочених сум з урахуванням періоду виникнення такого розстроченого боргу, сплачені Товариством кошти спрямовувались в рахунок погашення боргу, який виник пізніше розстроченого боргу, а розстрочені судовим рішенням суми, натомість, залишились несплаченими.
У світлі заявленої підстави касаційного оскарження позивач просить касаційний суд висловитися стосовно наступних питань: чи застосовуються положення пункту 87.9 статті 87 ПК України до випадку погашення податкового боргу, який фактично виник календарно раніше, та сплата якого була розстрочена (відстрочена) на підставі рішення суду, втім, граничний строк оплати якого в конкретному періоді відображається в інтегрованій картці платника податків календарно пізніше строку оплати узгодженого грошового зобов`язання та/або податкового боргу такого періоду, що виник пізніше розстроченого податкового боргу; чи має право контролюючий орган перерозподіляти платежі, які надходять від платника податків в умовах сплати ним податкового боргу відповідно до рішення суду про розстрочення/відстрочення його виконання, на погашення узгодженого грошового зобов`язання та/або податкового боргу іншого податкового періоду, який виник календарно пізніше розстроченого податкового боргу, втім, строк оплати якого в інтегрованій картці платника податків відображається раніше граничного строку оплати розстроченого податкового боргу, що фактично виник раніше; чи має право контролюючий орган застосувати передбачені статтею 126 ПК України штрафні санкції за невиконання чи несвоєчасне виконання платником податку рішення суду, яким було розстрочено сплату стягнутого рішенням суду податкового боргу.
У відзиві на касаційну скаргу податковий орган просить залишити оскаржувані рішення судів без змін як законні й обґрунтовані, а скаргу Товариства - без задоволення, повністю поділяючи мотиви, з яких виходили суди при вирішенні спору. На думку відповідача, судами було повною мірою виконано вимоги постанови Верховного Суду від 24 листопада 2020 року, якою справу було направлено на новий розгляд, зокрема, досліджено усі докази, на які звернув касаційний суд, й надано їм правильну юридичну оцінку. У своїх доводах податковий орган наголошує, що ухвала суду, якою розстрочено виконання рішення суду про стягнення податкового боргу, не звільняє платника податків від відповідальності згідно зі статтею 126 ПК України, а лише визначає строки періодичних платежів з погашення такого боргу. Своєю чергою, платник податків не звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату поточних грошових зобов`язань за деклараціями при наявності ухвали суду про розстрочення податкового боргу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
За встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі №820/1291/16 задоволено адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального ГУ ДФС до АК "Харківобленерго" про стягнення податкового боргу: стягнуто з АК "Харківобленерго" з рахунків, відкритих у банківських установах на час стягнення коштів, податковий борг у розмірі 46372711,37 грн, який складається з податку на додану вартість в розмірі 34560842,16 грн та податку на прибуток у розмірі 11811869,21 грн. Встановлено порядок виконання рішення шляхом стягнення податку на додану вартість у розмірі 34560842,16 грн на користь Держаного бюджету України, стягнення податку на прибуток у розмірі 11811869,21 грн на користь Державного бюджету України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року у справі №820/1291/16 розстрочено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року щодо стягнення податкового боргу у сумі 46372711,37 грн (34560842,16 грн - з податку на додану вартість та 11811869,21 грн - з податку на прибуток підприємств) строком на 27 місяців, починаючи з 1 жовтня 2016 року, зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами у розмірі 1717507,83 грн (1280031,19 грн з податку на додану вартість та 437476,64 грн з податку на прибуток підприємств), останній платіж у розмірі 1717507,79 грн (1280031,22 грн - з податку на додану вартість та 437476,57 грн - з податку на прибуток підприємств), у період з 1 жовтня 2016 року по 31 грудня 2018 року.
У подальшому фахівцями податкового органу проведено камеральну перевірку АТ "Харківобленерго" з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на прибуток за період з 26 червня по 31 липня 2019 року.
Проведеною перевіркою встановлено, що на порушення пункту 57.1 статті 57 ПК України Товариство протягом граничних строків несвоєчасно сплатило суму самостійно визначеного та (або) узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємства за судовим рішенням про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 28 жовтня 2016 року у справі №820/1291/16 та за податковою декларацією №9159068739 з податку на прибуток підприємства за півріччя 2018 року від 9 серпня 2018 року.
13 вересня 2019 року податковим органом на підставі акта перевірки та статті 126 ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення №0002945008, яким за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств до Товариства застосовано штраф в розмірі 20 % від суми грошового зобов`язання в розмірі 276486,56 грн.
За наслідками оскарження в адміністративному порядку означене податкове повідомлення-рішення залишене без змін, після чого позивач оскаржив його до суду.
Вирішуючи спір суди дійшли висновку про відсутність підстав до задоволення позовних вимог Товариства та скасування спірного податкового повідомлення-рішення, виходячи при цьому з того, що матеріалами справи підтверджується затримка сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов`язань з податок на прибуток підприємств, а доводи позивача, якими він обґрунтовує свою позицію у спорі, суди визнали такими, що є виключно суб`єктивним баченням обставин справи.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та у розрізі заявленої скаржником підстави касаційного оскарження, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Згідно з пунктом 16.1.4 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 36.1-36.3 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з пунктом 54.1. статті 54 ПК України сума податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, самостійно обчислена та зазначена у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Пунктом 126.1 статті 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Здійснивши аналіз наведених вище приписів ПК України у взаємозв`язку з обставинами цієї справи, Верховний Суд, направляючи дану справу на новий розгляд, у постанові від 24 листопада 2020 року зробив наступні правові висновки:
"На платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого податкового зобов`язання. Несплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов`язання визначається сумою податкового боргу платника податків. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, визначених цим Кодексом, в залежності від строку затримки сплати суми грошового зобов`язання. Передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 126.1 статті 126 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки. Розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 ПК України.
Судове рішення, ухвалене в порядку статті 263 КАС України (в редакції, чинній на час розстрочення), не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов`язання порівняно з тими, що визначені нормами ПК України. Судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов`язку платника податків боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями. Обсяг податкового обов`язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 126.1 статті 126 ПК України. Факт дотримання при цьому строків сплати, встановлених у судовому рішенні про розстрочення виконання рішення про стягнення податкового боргу, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобов`язань, визначених ПК України, і не може нівелювати правове значення останніх.
У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Пункт 87.9 статті 87 ПК України зобов`язує контролюючі органи зараховувати кошти, що сплачує платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. Момент виникнення податкового боргу визначається наступним днем, після спливу строків для сплати платником податків узгодженого грошового/податкового зобов`язання, що випливає з визначення податкового боргу, наданого підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України.".
Так, за наслідками дослідження зведених даних щодо затримки сплати узгодженої суми податкового зобов`язання АТ "Харківобленерго" з податку на прибуток (наведений в додатку №1 до акта камеральної перевірки від 14 серпня 2019 року за №574/28-10-50-08-12/00131954), розрахунку до податкового повідомлення-рішення №0002945008 від 13 вересня 2019 року (спірного в цій справі) та ІКП з податку на прибуток суди першої та апеляційної інстанцій встановили наступні обставини:
за податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за півріччя 2018 року від 9 серпня 2018 року №9159068739 сума, визначена до сплати, - 1155025,56 грн; граничний термін сплати - 19 серпня 2018 року; фактично сплачено - 31 липня 2019 року платіжним дорученням №206447 від 31 липня 2019 року у сумі 1155025,56 грн (кількість днів затримки - 346);