ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 380/13712/21
адміністративне провадження № К/990/17146/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желтобрюх І.Л.,
суддів: Блажівської Н.Є., Яковенка М.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2021 року (суддя: Кухар Н.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2022 року (судді: Хобор Р.Б., Бруновська Н.В., Шавель Р.М.) у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и в :
Державне підприємство "Дрогобицьке лісове господарство" (далі -ДП "Дрогобицьке лісове господарство", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення від 16.06.2021 року № 14395/13-01-13-10.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2022 року, позов було задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, а також на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що встановлені під час податкової перевірки обставини свідчать про продаж позивачем майна, яке перебувало у податковій заставі, а, відтак, вважає, що ним цілком правомірно та обґрунтовано застосовано штрафні санкції в розмірі вартості всього реалізованого майна.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 26.05.2021 року відповідач провів перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, за результатами якої склав Акт №10/13-01-13-10.
В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп.92.1 ст.92 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу, на суму 3 797 022 грн.
За результатами такої перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 16.06.2021 року № 14395/13-01-13-10, згідно з яким застосував до позивача штраф у сумі 3797022 грн, тобто у розмірі відчуженого майна.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та інтересів із даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не наведено достатніх доводів та не подано належних доказів, які б достеменно свідчили про продаж позивачем майна, яке перебуває у податковій заставі. Крім того, судами враховано, що, станом на час проведення перевірки у позивача відсутній податковий борг, що додатково свідчить про відсутність підстав для застосування до позивача штрафу на підставі п.116.1 ст.116 ПК України.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Пунктами 88.1 та 88.2 статті 88 ПК України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.
Відповідно до пункту 89.3 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.
Згідно з пунктом 89.8 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
У пункті 92.1 статті 92 ПК України зазначено, що платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.