ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 280/5799/19
адміністративне провадження № К/9901/18169/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,
представника позивача Переяславської М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року (головуючий суддя Максименко Л.Я.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року (головуючий суддя Бишевська Н.А., судді - Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.) у справі за адміністративним позовом Офісу великих платників податків ДПС до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про стягнення податкового боргу,
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2019 року Офіс великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП) звернувся до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (далі - ПАТ "Запоріжжяобленерго"), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача кошти у сумі податкового боргу у розмірі 504 545 865,05 грн з рахунків у банках, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" має податковий борг у розмірі 504545865,05 грн, який виник у зв`язку із несплатою самостійно визначених сум зобов`язань у деклараціях з податку на додану вартість. Зокрема зазначав, що контролюючим органом вживались заходи щодо погашення заборгованості, а саме ПАТ "Запоріжжяобленерго" направлена вимога про сплату боргу №1-23 від 6 січня 2016 року, однак, у встановлені законом строки оплата не була здійснена, у зв`язку з чим просив задовольнити позов та стягнути вказану суму з відповідача.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року, адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Запоріжжяобленерго" кошти у сумі податкового боргу у розмірі 436144504,37 грн з рахунків у банках, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Розстрочено виконання рішення суду строком на 12 (дванадцять) місяців шляхом сплати ПАТ "Запоріжжяобленерго" до 30 числа кожного місяця по 15000000 грн протягом 11 місяців, починаючи з наступного місяця за днем набрання даним рішенням законної сили, залишок заборгованості до 30 числа останнього (12) місяця строку.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ПАТ "Запоріжжяобленерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким відстрочити виконання судового рішення терміном на один рік з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Ухвалою Верховного Суду від 5 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ПАТ "Запоріжжяобленерго" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі визначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильно застосували норми права, а саме пункт 87.9 статті 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Крім того, відповідач у касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій безпідставно відмовлено у задоволенні його заяви про відстрочення виконання судового рішення, оскільки ним зазначалися конкретні існуючі обставини, які підтверджували критичну ситуацію з невиплатою заробітної плати працівникам підприємства, яка в свою чергу спричинена застосуванням до відповідача з боку Державного регулятора Національної комісії відповідного алгоритму відрахування коштів на його поточні рахунки. На думку ПАТ "Запоріжжяобленерго", така відмова сприяє накопиченню у нього нового податкового боргу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ДПС як платник податків.
Станом на 5 серпня 2020 року за ПАТ "Запоріжжяобленерго" обліковувався податковий борг з податку на додану вартість, податку на прибуток внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань та пені на загальну суму 504545865,05 грн, який виник на підставі поданих позивачем податкових декларацій та уточнюючих розрахунків, зокрема: податкова декларація з податку на додану вартість № 9175417907 від 20 серпня 2018 року на суму 14332407,94 грн; податкова декларація з податку на додану вартість № 9201864291 від 19 вересня 2018 року на суму 27605691 грн; податкова декларація з податку на додану вартість № 9238284180 від 31 жовтня 2018 року на суму 22146784 грн; податкова декларація з податку на додану вартість № 9256391927 від 19 листопада 2018 року на суму 8828553 грн; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9290840212 за 1 грудня 2015 року на суму 1171667 грн; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9290840212 від 27 грудня 2018 року штрафні санкції на суму 35150 грн; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9292388645 за 1 лютого 2016 року на суму 141667 грн; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9292519692 за 1 квітня 2016 року на суму 133335 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9284447157 від 19 грудня 2018 року на суму 10883699 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9308170310 від 21 січня 2019 року на суму 12941807 грн; податкова декларація з податку на додану вартість № 9030456531 від 25 лютого 2019 року на суму 24439282 грн; податкова декларація з податку на додану вартість № 9051843872 від 20 березня 2019 року на суму 29363612 грн; податкова декларація з податку на додану вартість № 9079065662 від 19 квітня 2019 року на суму 4515236 грн; податкова декларація з податку на додану вартість № 9104081112 від 20 травня 2019 року на суму 6356424 грн; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9132927365 за 1 травня 2019 року на суму 29773 грн; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9132927365 від 21 червня 2019 року штрафні санкції на суму 893 грн; податкова декларація з податку на додану вартість № 9131910956 від 20 червня 2019 року на суму 15456372 грн; податкова декларація з податку на додану вартість № 9158654271 від 22 липня 2019 року на суму 22089567 грн; податкова декларація з податку на додану вартість № 9187525960 від 20 серпня 2019 року на суму 16616970 грн; податкова декларація з податку на додану вартість № 9215811187 від 20 вересня 2019 року на суму 22046680 грн; податкова декларація з податку на додану вартість № 9245236277 від 21 жовтня 2019 року на суму 12248772 грн; податкова декларація з податку на додану вартість № 9276766343 від 20 листопада 2019 року на суму 12449159 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9306309890 від 19 грудня 2019 року на суму 12364027 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9332220649 від 20 січня 2020 року на суму 24515382 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9030742990 від 20 лютого 2020 року на суму 12019461 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9058546186 від 20 березня 2020 року на суму 16688222 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9085581876 від 21 квітня 2020 року на суму 14400002 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9110622497 від 19 травня 2020 року на суму 22878932 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9140824152 від 19 червня 2020 року на суму 18102337 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9171538551 від 20 липня 2020 року на суму 18414516 грн; податкова декларація з податку на прибуток підприємств № 9152293824 від 3 серпня 2017 року на суму 53409 грн; податкова декларація з податку на прибуток підприємств № 9229196729 від 3 листопада 2017 року на суму 2598921 грн.
Позивачем у відповідності до статті 59 ПК України рекомендованим листом з повідомленням про вручення була направлена податкова вимога № 1-23 від 6 січня 2016 року, яка була отримана відповідачем.
Також, контролюючим органом ПАТ "Запоріжжяобленерго" нараховано пеню за несвоєчасну сплату самостійно визначених зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 97913522,43 грн та з податку на прибуток у розмірі 763632,68 грн.
З урахуванням уточненої позовної заяви, податковий борг відповідача станом на 5 серпня 2020 року складав 504545 865,05 грн.
За наведених підстав та у зв`язку із несплатою ПАТ "Запоріжжяобленерго" згаданої суми грошових зобов`язань у добровільному порядку, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх стягнення в судовому порядку.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягненню підлягає сума заборгованості лише з податку на додану вартість у розмірі 436 144 504,37 грн, яка набула статусу податкового боргу та обліковується за відповідачем станом на дату розгляду справи. В обґрунтування рішення суд зазначив, що під час розгляду справи представником позивача до суду подано письмові пояснення вх. №45819 від 30 вересня 2020 року, в яких зазначено, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" частково сплатило податковий борг, а тому станом на 28 вересня 2020 року за відповідачем обліковується лише податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 436144504,37 грн. Крім того, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для розстрочення виконання рішення суду, оскільки відповідач на даний час не має можливості виконати судове рішення і одразу одним платежем сплатити всю суму заборгованості.
Зазначена позиція підтримана Третім апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог про стягнення податкового боргу, враховуючи наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із пунктом 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
За приписами пунктів 49.1, 49.2 статті 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
За змістом пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.