ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 810/2759/17
адміністративне провадження № К/9901/66526/18, К/9901/66538/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Чумаченко Т.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційні скарги Київської митниці ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 (суддя Панова Г. В.), постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018 (головуючий суддя Троян Н. М., судді: Бужак Н. П., Костюк Л. О.) та на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 (суддя Панова Г. В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018 (головуючий суддя Троян Н. М., судді: Бужак Н. П., Костюк Л. О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ``Торговий Дім ``Світ-Агро`` до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про визначення коду товару,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ``Торговий Дім ``Світ-Агро`` (далі - позивач, ТОВ"ТД "СВІТ-АГРО", товариство) звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати рішення Київської митниці ДФС (далі - відповідач, Київська митниця ДФС, митниця) від 21.07.2017 №КТ-UА 125000-0104-2017 та №КТ-UА 125000-0105-2017 про визначення коду товару.
Позовні вимоги обґрунтовані висновком товариства про те, що при митному оформленні імпортованого ним товару ``борошно соєве знежирене …`` за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) 2304 00 00 00 митниця безпідставно класифікувала зазначений вище товар за кодом УКТ ЗЕД 2309 90 96 90 як сировину для виробництва комбікормів для годiвлi тварин та прийняла спірні рішення.
Доводячи правильність класифікації товару ``борошно соєве знежирене …`` товариство зазначило, що ним були надані всі необхідні документи для здійснення митного оформлення імпортованого товару в товарній підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 2304 00 00 00. Застосований митницею код товару 2309 90 96 90 для продуктів, що використовуються для годівлі тварин, не відповідає номенклатурі та опису імпортованого товариством товару, який містить тверді залишки, одержані під час вилучення соєвої олії, не містить підсолоджувачів, є монопродуктом, а не сумішшю, та найбільше відповідає товарам, що класифікуються за кодом 2304 00 00 00 ``Макуха та інші твердi відходи i залишки, одержані під час вилучення соєвої олії, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані``. Додатково позивач також вказав на те, що поставка соєвого борошна здійснюється регулярно (загальна кількість партій поставки сягає близько 70-ти) у межах одного договору і жодного разу під час митного оформлення зазначеного товару у мийниці не виникало сумнівів щодо правильності його класифікації за кодом УКТ ЗЕД 2304 00 00 00.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 05.07.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення митниці про визнання коду товару від 21.07.2017 № КТ-UA125000-0104-2017, № КТ-UA125000-0105-2017.
Задовольняючи позовні вимоги суди виходили, зокрема, з того, що товар ``борошно соєве знежирене …``, який позивач ввозив на митну територію України, за описом та характеристиками в повній мірі відповідає товарній позиції згідно з УКТ ЗЕД 2304 00 00 00, тому позивач правомірно вказав саме цей код під час митного оформлення зазначеного товару. Також суди врахували, що митниця не ставила під сумнів правильність класифікації позивачем за вказаним кодом аналогічного товару, що регулярно переміщався через митний кордон України у межах договору, на підставі якого також були ввезені спірні партії.
Додатковим рішенням від 01.08.2018 Київський окружний адміністративний суд стягнув з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань митниці на користь товариства судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16ʼ 000,00 грн.
Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що позивачем підтверджено розмір понесених таких витрат, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Суд апеляційної інстанції з таким обґрунтуванням погодився.
Митниця подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018, у якій просить скасувати зазначені судові рішення і ухвалення нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу на вказані судові рішення, відповідач доводить, що суди попередніх інстанцій неповно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також митниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018, у якій просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
У касаційній скарзі відповідач вказує на порушення судами апеляційної інстанції норм процесуального права (норми статті 134 КАС України) при вирішенні питання щодо відшкодування на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 16ʼ 000,00 грн, оскільки подані документи на підтвердження цих витрат містять розбіжності щодо ціни за послуги, що була фактично сплачена. Також відповідач вважає, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним та не співмірним, зважаючи на незначну складність справи та витрачений адвокатом час на підготовку позову до суду та відповіді на відзив.
ТОВ"ТД "СВІТ-АГРО" у відзивах на касаційні скарги з наведеними в них відповідачем доводами не погоджується, стверджує про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить касаційні скарги залишити без задоволення як безпідставні, а судові рішення - без змін.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційних скаргах доводи відповідача, заперечення проти касаційних скарг позивача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов наступного висновку.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 04.05.2017 товариство подало до митниці електронні митні декларації №UA125030/2017/107571 та №UA125030/2017/107588, у яких імпортований на підставі контракту з компанією "Agrolife GmbH" (Німеччина) від 22.12.2015 №ЕР22/12/15 товар "Борошно соєве знежирене, що залишається після добування олії із сої, ЕР200/1 - 22ʼ 000 кг у вигляді порошку, призначене для приготування кормів для тварин, що містить у своєму складі: <...>. Країна походження - DK, Торгівельна марка - European Protein, Виробник - European Protein AS" класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 2304 00 00 00 ``Макуха та інші твердi відходи i залишки, одержані під час вилучення соєвої олії, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані``.
Проте, не погодившись із зазначеною товариством класифікацією, контролюючий орган з метою проведення відповідних досліджень 04.05.2017 відібрав зразки товару.
За результатами проведеної експертизи відібраних зразків Департаментом податкових та митних експертиз ДФС складено висновки від 26.05.2017 №142005801-0135 та №142005801-0136, в яких зазначено, що ``…Проба має вигляд суміші дрібнодисперсної речовини, яка складається з неоднорідних за розміром часточок рослинного походження, світло-коричневого кольору, із запахом, характерним для соєвих продуктів. Визначений жирно-кислотний склад проби свідчить про належність продукту до такого, що отриманий із соєвої сировини. Експерементально визначені в пробі фізико-хімічні показники становлять: масова частка вологи та легких речовин - 9,74%, масова частка жиру (в перерахунку на суху речовину) - 1,04%, масова частка сирого протеїну (в перерахунку на суху речовину) - 56,90%, масова частка загальної золи (в перерахунку на суху речовину) - 7,37%, масова частка сирої клітковини (в перерахунку на суху речовину) - 5,28%. Державна нормативно-технічна документація для борошна соєвого кормового на національному або міждержавному рівні в Україні відсутня. Результатами експериментальних досліджень проби з урахуванням інформації у супровідних документах, не протирічать приналежності товару ``ЕР200/1`` до продукту, що залишається після добування олії із сої, як зазначено у графі 31 МД №UA125030/2017/107571 та №UA125030/2017/107588, отже не протирічать належності товару до твердих відходів або залишків, одержаних під час вилучення соєвої олії; продукт не є білковим концентратом (харчовим). В той же час визначені показники, враховуючи фізико-хімічні показники встановлені в національних стандартах України, не дозволяють розрізнити соєве борошно та соєвий шрот. Встановлення сфери застосування продукту (харчовий або кормовий) виходить за межі компетенції фахівців ДПМЕ ДФС…`` (пункт 12 висновків).
За результатами експертних досліджень контролюючий орган класифікував зазначений вище товар в товарній підкатегорії УКТ ЗЕД 2309 90 96 90 ``Інші продукти, що використовуються для годiвлi тварин``, та прийняв рішення про визначення коду товару від 21.07.2017 №КТ-UА 125000-0104-2017 та №КТ-UА 125000-0105-2017.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо правильності визначення коду товару за УКТ ЗЕД, заявленого до митного оформлення.
Згідно зі статтею 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Як складний випадок класифікації товару розуміють випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за №1085/21397; далі - Порядок), контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.
Згідно з Порядком декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 МК України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів.
Контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу.
Відповідно до статті 67 МК України в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (частина друга статті). Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду (частина третя статті). Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків) (частина четверта статті).
Згідно з Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД, які є додатком до Закону України "Про Митний тариф України" від 19.09.2013 №584-VII, класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Згідно з Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД група 23 ``Залишки і відходи харчової промисловості; готові корми для тварин`` входить до розділу IV ``Готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники``.
Приміткою до зазначеної групи встановлено, що до товарної позиції 2309 включаються продукти, що використовуються для годівлі тварин, в іншому місці не зазначені, одержані в результаті переробки рослинної або тваринної сировини до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідної сировини, крім рослинних відходів, рослинних залишків і побічних продуктів такої переробки.
У Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом ДФС України від 09.06.2015 №401, зазначено, що до товарної позиції 2309 включаються підсолоджені корми та готові кормові продукти, що складаються з суміші декількох поживних речовин, які призначені: (1) для забезпечення тварин раціональним і збалансованим повсякденним раціоном (повноцінний корм); (2) для одержання придатного повсякденного раціону шляхом додання в господарський (тобто зроблений у господарстві) корм органічних чи неорганічних речовин (додаткові корми); або (3) для використання під час приготування повноцінних кормів або додаткових кормів.
До цієї товарної позиції включаються продукти, використовувані для годівлі тварин, одержані в результаті оброблення продуктів рослинного чи тваринного походження та оброблені до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідного матеріалу, наприклад, у випадку продуктів, одержаних з рослинних матеріалів, характерна клітинна будова вихідної рослинної сировини стала невпізнанною під час розгляду під мікроскопом.
Згідно з Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (додаток до Закону №584-VII) до товарної підкатегорії 2309 90 96 90 віднесено ``інші продукти, що використовуються для годiвлi тварин``.
Відповідно до цього ж додатку вказаного Закону до товарної підкатегорії 2304 00 00 00 віднесено ``Макуха та iншi твердi відходи і залишки, одержанi пiд час вилучення соєвої олiї, меленi або немеленi, негранульованi або гранульованi``.
У Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом ДФС України від 09.06.2015 №401, зазначено, що до товарної позиції 2304 включаються макуха та інші тверді відходи і залишки, що залишаються після добування олії із сої за допомогою розчинників, олійницького преса або роторного експелера. Ці відходи і залишки є цінним кормом для тварин.
Відходи і залишки, що включаються до цієї товарної позиції, можуть бути у вигляді плиток (брикетів), борошна чи гранул (дивись Загальні положення до цієї групи).
До цієї товарної позиції включається також нетекстуроване знежирене соєве борошно, придатне для споживання людиною.
До цієї товарної позиції не включаються: (а) олійний фуз або жирові залишки (товарна позиція 1522); (b) білкові концентрати, одержувані шляхом видалення деяких компонентів знежиреного соєвого борошна (використовувані як добавки в харчові продукти), та текстуроване соєве борошно (товарна позиція 2106).
Аналіз опису наведених товарних позицій свідчить, що залишки переробки сої віднесені до товарної позиції 2304, яка містить вказівку на рослину, з якої одержано продукт (соя), на технологію переробки продукту (шляхом вилучення соєвої олії), на спосіб подрібнення продукту (мелений або немелений) та на кінцевий вигляд продукту (негранульований або гранульований). Натомість товарна підкатегорія 2309 90 96 90 не містить посилання ні на первинну сировину, з якої одержано кінцевий продукт, ні на технологію обробки сировини, ні на кінцевий вигляд товару.
Отже, залишки переробки сої винесені в окрему товарну позицію 2304, в якій товар описується конкретніше і яка має перевагу порівняно з товарною позицією 2309, де надається більш загальний його опис.