ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 600/2482/21-а
адміністративне провадження № К/990/25626/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №600/2482/21-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький хлібокомбінат" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький хлібокомбінат" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.04.2022 (головуючий суддя Григораш В.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2022 (головуючий суддя Боровицький О.А., судді: Шидловський В.Б., Курко О.П.),
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецький хлібокомбінат" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області в якому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 19.05.2021 №00000/2639/0701, №00000/2634/0701, №00000/2641/0701, №00000/2628/24-13-07-07, №00000/2629/24-13-07-07, №0000026260710, №0000026270710.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.04.2022 позов задоволено частково.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2022 скасовано рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.04.2022 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецький хлібокомбінат" звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06.10.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький хлібокомбінат" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.04.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2022 у справі №600/2482/21-а.
Ухвалою суду від 21.10.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький хлібокомбінат" про зупинення дії рішення суду апеляційної інстанції задоволено. Зупинено дію постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2022 у справі №600/2482/21-а до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Ухвалою від 21.11.2022 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 22.11.2022.
Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі положень статті 345 КАС України.
Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, АТ "Чернівецький хлібокомбінат" (код ЄДРПОУ 03293304), правонаступником якого є - ТОВ "Чернівецький хлібокомбінат" зареєстроване, як юридична особа.
На підставі направлень від 24.02.2021 №284-290, від 22.03.2021 №508, у період з 25.02.2021 по 08.04.2021 представниками податкового органу проведено документальну планову виїзну перевірку АТ "Чернівецький хлібокомбінат" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2018 по 30.09.2020.
За результатами проведеної перевірки складено акт №1429/24-13-07-01/03293304 від 15.04.2021, яким зафіксовано порушення:
Податок на прибуток:
п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (із змінами та доповненнями), в результаті чого товариством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 16782775,00 грн, у т.ч.: за II квартал 2018 у сумі 57697,00 грн, за III квартал 2018 у сумі 226293,00 грн, за IV квартал 2018 у сумі 188620,00 грн, за І квартал 2019 у сумі 191736,00 грн, за II квартал 2019 у сумі 299211,00 грн, за III квартал 2019 у сумі 235921,00 грн, за IV квартал 2019 у сумі 4503889,00 грн, за І квартал 2020 в сумі 3803762,00 грн, за II квартал 2020 в сумі 7275645,00 грн;
Податок на додану вартість:
п. 192.1 ст.192, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України (із змінами та доповненнями), АТ "Чернівецький хлібокомбінат" занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 10 495 552,00 грн, у т.ч.: за грудень 2019 в сумі 333333,00 грн, за січень 2020 в сумі 2029452,00 грн, за лютий 2020 в сумі 2083750,00 грн, за квітень 2020 в сумі 2034867,00 грн, за травень 2020 в сумі 2013750,00 грн, за червень 2020 в сумі 2000400,00 грн;
п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України (зі змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено відсутність складання та реєстрації податкової накладної на загальну суму податку на додану вартість 3333333,00 грн, в т.ч. за грудень 2019 в сумі 333333,00 грн;
Податок з доходів фізичних осіб:
п.176.2.6 ст.176 та п.119.1 ст. 119 ПК України (із змінами та доповненнями), а саме: встановлено подання Податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей податкових розрахунків форми №1-ДФ за II квартал 2018 - III квартал 2020 з недостовірними відомостями.
п.п.164.2.17д), п.164.2 ст.164, п.14.1.47, п.п.14.1.71, п.п.14.1.180, п.14.1, ст.4, п.п.16.1.15 п.16.1 ст.16, п.п.85.2 ст. 85, 163.1 ст.163, п.п.164.2.4 п. 164.2 ст. 164, п.п.170.1.4 п.170.1 ст.170, п. 171.2 ст.171, п.173.1, 173.2, 173.3, 173.4 ст.173, п.п."є" п.п.164.2.17 п.164.2, п.164,5 ст.164, п.п.168-1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України (зі змінами та доповненнями), у результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 176402,53 грн, у т.ч.: за грудень 2018 на суму 3720,13.грн, за травень 2019 на суму 114260,29 грн та за липень 2019 на суму 58422,11 грн;
Військовий збір:
п.161 підрозділу 10 Розділу XX, п.168.1 ст.168, п.п.176.2 а) п.176.2 ст.176 ПК України (зі змінами та доповненнями), у результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки з питань правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 14700,21 грн, у т.ч.: за грудень 2018 на суму 310,01 грн, за травень 2019 на суму 9521,69 грн таза липень 2019 на суму 4868,51 грн;
Податок з доходів нерезидента:
п.п.141.4.1, п.п.141.4.2, п.141.4, ст.141 ПК України, в результаті чого встановлено, при виплаті доходів нерезидентові J4 (Й4)" с.р.о. із джерелом їх походження з України, в сумі 3442,00 євро, або 101518,63 грн не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів нерезидента у сумі 17915,05 грн, втому числі за II квартал 2019 у сумі 17915,05 грн;
п.103.9 ст.103 ПК України, в результаті чого встановлено, при виплаті доходів нерезидентові J4 (Й4)" с.р.о. із джерелом їх походження з України, не подано до Чернівецької ОДПІ Звіт "Про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів" (додаток ПН декларації з податку на прибуток) за півріччя 2019.
Не погоджуючись з висновками акта перевірки, позивач подав до Головного управління ДПС у Чернівецькій області заперечення до акту, в яких просив їх скасувати, як такі, що суперечать нормам чинного законодавства.
За результатами розгляду заперечень, відповідач листом від 17.05.2021 №5450/6/24-13-07-01 "Про результати розгляду заперечення" повідомив позивача, що порушення викладені в акті перевірки переглянуті частково в частині зменшення податкового зобов`язання з податку на прибуток (враховуючи надані платником додаткові первинні документи), по іншим податковим зобов`язанням, висновки викладені в матеріалах перевірки, є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам податкового законодавства.
Контролюючим органом, зокрема, враховано заперечення та додані матеріали позивача, а висновки викладені в матеріалах перевірки визнано необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства в частині щодо порушення задекларованих суб`єктом господарювання показників рядка 2150 звіту про фінансові результати "Витрати на збут" всього у сумі 3921266,00 грн, у тому числі за І квартал 2019 року на суму 450000,00 грн, за ІІ квартал 2019 року в сумі 450000,00 грн, за ІІІ квартал 2019 року в сумі 512800,00 грн, за ІV квартал 2019 року в сумі 2508426,00 грн, з придбання послуг (робіт) у постачальників: ФОП ОСОБА_1 на суму 1290000,00 грн, ФОП ОСОБА_2 на суму 1218426,00 грн; ФОП ОСОБА_3 на суму 1412800,00 грн (а.с. 1-147 т. 2).
На підставі акта перевірки та висновків за результатами розгляду заперечень, 19.05.2021 позивачем винесено податкові повідомлення-рішення:
1) №00000/2639/0701, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача по податку на додану вартість на суму 13119440,00грн, в тому числі за основним податковим зобов`язанням 10495552,00 грн податку на додану вартість та за штрафними (фінансовими) санкціями 2623888,00 грн (а.с31-32 т.1);
2) №00000/2634/0701 від 19.05.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача по податку на прибуток підприємств на суму 18750726,00 грн, в тому числі за основним податковим зобов`язанням 16076953,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 2498773,00 грн (а.с.48-49 т.1);
3) №00000/2641/0701 від 19.05.2021, яким за відсутність складання та реєстрації податкової накладної на загальну суму податку на додану вартість на суму 3333333,00 грн застосовано штрафну санкцію у розмірі 166666,50 грн (а.с.46-47 т.1);
4) №00000/2628/24-13-07-07 від 19.05.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 17915,05 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 4478,76 грн (а.с.44 т.1);
5) №00000/2629/24-13-07-07 від 19.05.2021, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 170,00 грн за порушення з питань нарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб (а.с.45 т.1);
6) №0000026260710 від 19.05.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 198482,64 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 147931,95 грн (а.с.52-53 т.1);
7) №0000026270710 від 19.05.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 16540,22 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 12327,66 грн (а.с. 50-51 т. 1).
Вважаючи протиправними в податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Суд першої інстанції задовольнив позов частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.05.2021 №00000/2639/0701 в частині збільшення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 12702773,33грн, в тому числі за основним платежем по податку на додану вартість 10162218,67грн та застосованою штрафною санкцією в розмірі 2540554,66грн.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.05.2021 №00000/2634/0701, №00000/2628/24-13-07-07, №00000/2629/24-13-07-07, №0000026260710, №0000026270710.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Позивач з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився, подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції змінити та задовольнити позов у повному обсязі. Підставою касаційного оскарження позивач визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, тобто, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Як вбачається, позивач посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що висновки перевірки не відповідають фактичним обставинам та не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.
У свою чергу, відповідач заперечив проти доводів касаційної скарги. У відзиві податковий орган вказує, що твердження позивача ідуть в розріз із установленою практикою Верховного Суду, на яку і посилався суд апеляційної інстанції у своєму рішенні. Як зазначає відповідач, податковий орган заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав касаційної скарги, вважає постанову апеляційного суду законною, обґрунтованою, такою, що не підлягає скасуванню.
Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги частково.
Суд вважає за необхідне наголосити, що, виходячи з окреслених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту, а тому до їх переоцінки Верховний Суд не вдається у разі відсутності підстав, визначених підпунктами 1, 3, 4 частини другої статті 353 КАС України.
Як вбачається, в ході проведення перевірки встановлено задокументовані фінансово-господарські операції АТ "Чернівецький Хлібокомбінат" придбання олії соняшникової сирої, нерафінованої, насіння врожаю у постачальників: ТОВ "ВЕСМIН" (код ЄДРПОУ 43210199, м. Кропивницький), ТОВ "БІТЕРС" (код ЄДРПОУ 43047508, м. Харків), ТОВ "Знаменівський Олійноекстраційний Завод" (код ЄДРПОУ 19153456, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Шпитьки, 1-й кілометр дороги Личанка-Горбовичi).
Відповідач вважає, що фактично здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з АТ "Чернівецький Хлібокомбінат" i складено первинні документи: видаткові накладні, податкові накладні всупереч норм чинного законодавства, оскільки відсутній факт формування відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в основі якої має бути дійсний рух певного активу. Перевіркою неможливо встановити виробника, походження товару, згідно номенклатури, зазначеної у накладних, оформлених із реквізитами ТОВ "ВЕСМІН", ТОВ "БІТЕРС", ТОВ ВТФ "ОТРАДА" та ТОВ "Знаменівський Олійноекстракційний Завод". Таким чином, платник податків удавано створив умови, які мають на меті невиконання вимог, установлених Кодексом, тим самим вчинив протиправне податкове правопорушення.
Судами попередніх інстанцій з`ясовано, відповідно до акту перевірки висновки щодо порушень з боку позивача вимог ПК України відповідач пов`язує з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ВЕСМIН", ТОВ "БІТЕРС", ТОВ ВТФ "ОТРАДА", ТОВ "Знаменівський Олійноекстраційний Завод".
Враховуючи тотожність ланцюгів операцій позивача з ТОВ "ВЕСМІН", ТОВ "БІТЕРС", ТОВ ВТФ "ОТРАДА" та ТОВ "Знаменівський Олійноекстракційний Завод" щодо придбання в них товарів переробки соняшникової сировини із подальшим експортом таких товарів через комісіонерів ТОВ "Делвер Компані", ТОВ "ДОЛОРОССА", ТОВ "Делівері Прайм" та ТОВ "СТАВО ПРОМТЕК" компанії ALPEX PROJECT LTD, висновується наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).
Згідно зі статтею 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Згідно п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно п.п.198.1-198.3 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, за правилами п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, в тому числі, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару та його оплати, а також наявність мети отримання товару, пов`язаної із подальшим використанням отриманих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг). Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.
Суд першої інстанції вказав, що позивачем надано первинні документи щодо укладення з ТОВ "ВЕСМІН", ТОВ "БІТЕРС", ТОВ ВТФ "ОТРАДА" та ТОВ "Знаменівський Олійноекстракційний Завод" договорів на поставку товарів, договорів комісії ТОВ "Делвер Компані", ТОВ "ДОЛОРОССА", ТОВ "Делівері Прайм" та ТОВ "Ставо Промтек", підтверджено факти прийому-передачі та транспортування товару, а також оплати вартості товару та наданих послуг, про що судом детально відображено по кожній операції.
Апеляційний суд посилався на те, що обставини, які підтверджують відсутність у товариства документів на підтвердження транспортування товарів (зокрема, товарно-транспортних накладних в повному обсязі поставок, вказаних у видаткових та податкових накладних); непідтвердження придбання товарів контрагентами постачальника згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних, відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності, не подання податкової та іншої обов`язкової звітності, відсутність за місцезнаходженням свідчать, що надані товариством документи не спростовують висновки податкової перевірки про безтоварність операцій. Наявність у платника податків документів, якими оформлені господарські операції, та податкової накладної, оформленої з дотриманням норм ПК, не є безумовною підставою виникнення у платника податків права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного прибутку на суму витрат.
Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що податковим органом вірно встановлено обставини, які прямо вказують на безтоварність операції позивача з контрагентами.
У свою чергу, як відзначено судом першої інстанції, під час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів встановлення порушення позивачем національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку при формуванні податкового кредиту не на підставі податкової накладної зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних. Доказів того, що на час здійснення господарських операцій контрагенти позивача не були зареєстровані в ЄДР та як платники ПДВ, і не мали право на здійснення господарської діяльності у встановленому порядку, відповідачем суду не надано.
Розглянувши доводи відповідача про неналежне посвідчення якості товарів, суд зауважив, що сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.
Щодо твердження відповідача про відсутність товарно-транспортної документації та необхідності прослідковувати ланцюги придбання товарів, а також наявності матеріальних та трудових ресурсів, суд звернув увагу на те, що правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин. Крім того, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документ обумовлений вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Поряд з цим, відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Суд першої інстанції констатував, що доказами, наданими позивачем та дослідженими судом під час розгляду справи, підтверджено факт реальності господарських операцій позивача з ТОВ "ВЕСМІН", ТОВ "БІТЕРС", ТОВ ВТФ "ОТРАДА" та ТОВ "Знаменівський Олійноекстракційний Завод" та зміну майнового стану АТ "Чернівецький хлібокомбінат" внаслідок таких господарських операцій. В обґрунтування прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень контролюючим органом не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операції з вказаними вище контрагентами. Висновки відповідача ґрунтуються виключно на відпрацьованій податковій інформації по вказаним контрагентам та його постачальників у ланцюгу товарообігу, а не на аналізі суті та наслідків господарської операції з позивачем, які мали місце у періоді, в якому проводилася перевірка. Встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірні господарські операції позивача з контрагентами є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами.
Також, у цій справі, за наслідками перевірки податковий орган вказав, що фізичні особи-підприємці ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Також підприємством до перевірки не надано документів, що відображають результати наданих послуг ФОП ОСОБА_4 .. Крім того, згідно затвердженого штатного розпису спеціалістів та службовців по АТ "Чернівецький хлібокомбінат", підприємство мало змогу виконувати зазначені вище послуги своїми власними трудовими ресурсами.
Встановлено, що АТ "Чернівецький хлібокомбінат" мало взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з надання комплексних консультаційних послуг у сфері права.
АТ "Чернівецький хлібокомбінат" з ФОП ОСОБА_2 перебувало у господарських правовідносинах з надання послуг з профілактики та тестування роботи кабельних комп`ютерних мереж, комутаторів комп`ютерної мережі.
Згідно наданого обороту рахунку бухгалтерського обліку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", актів виконаних робіт та банківських виписок, встановлено, що АТ "Чернівецький хлібокомбінат" мало взаємовідносини з ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з надання консультацій у сфері бухгалтерського обліку.
Як вважав податковий орган та позицію останнього підтримав апеляційний суд, посадовими особами АТ "Чернівецький Хлібокомбінат" не надано документи, що свідчать про фактичне виконання постачальником конкретних видів послуг та про результат виконання кожної послуги у вигляді звіту, висновку тощо.
Поряд з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем були надані до перевірки належним чином складені первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентами, тобто фіксують дії, які викликають зміни у зобов`язаннях підприємства та структурі його активів та зобов`язань. Жодного доказу, який би спростовував достовірність складених у підтвердження операцій первинних документів, в Акті перевірки не наведено. Усі первинні документи заповнені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та мають обов`язкові реквізити. Відтак, всі документи надані до перевірки по зазначеним вище контрагентам та інформація з наданих позивачу послуг фактично підтверджує реальність господарських операцій та їх економічний зміст, та доводить досягнення мети.
Також суд відзначив, що відповідачем не вказано, які саме документи, на його думку, могли більш детально розкривати суть операцій та підверджувати їх фактичне надання. В акті перевірки зазначено лише, що, на думку відповідача, документи не надано, не зазначаючи, які конкретно документи, передбачені законодавством, мали бути надані позивачем. Суд першої інстанції врахував, що незаповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а так само відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого ж самого переліку послуг, що й зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.
Крім того, у цій справі, заперечуючи проти висновків податкового органу за наслідками проведеної перевірки щодо операцій з цінним паперами, позивач зазначив, що у 2010 році АТ "Чернівецький хлібокомбінат" були здійснені операції з цінними паперами, в результаті яких фінансовий результат був від`ємним.
У грудні 2010 році АТ "Чернівецький хлібокомбінат" через повіреного ТОВ "Авангард капітал" було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів, за яким придбано у ВАТ "ХК Хлібні інвестиції" акції прості іменні ПАТ "Будівельна компанія "Європа-Азія-України" в кількості 5240063 шт., номінальною вартістю 5240063, вартість продажу 21000000,00 грн. Первинний строк пред`явлення векселів до платежу був 31.12.2011, але 31.12.2013 строк пред`явлення яких до виконання було продовжено до 31.12.2020. Перевіряючими підтверджено, що розрахунки за придбані акції було здійснено безготівковим розрахунком, шляхом перерахування через розрахунковий рахунок платіжними дорученнями.