ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2022 року
м. Київ
справа №500/8027/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2022 року (судді: Затолочний В. С., суддів Большакова О. О., Качмар В. Я.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Тернопільській області
про визнання протиправною та скасування вимоги,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (надалі також - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (надалі також - Відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги від 2 квітня 2020 року №Ф-6792-54У.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2022 року в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Тернопільській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року у справі № 500/8027/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції та вказуючи на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Вважаючи, що ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2022 року прийнята без врахування всіх обставин справи, необґрунтовано та однобічно, з нехтуваннями правових висновків Верховного Суду, з порушенням принципу доступу до правосуддя та з порушенням норм процесуального права, Відповідач стверджує, що суд апеляційної інстанції, без належних на те правових підстав визнав зазначені ним підстави пропуску строку подання апеляційної скарги неповажними. Відповідач стверджує про те, що він не одержував рішення суду першої інстанції через підсистему "Електронний суд", а також на електронну пошту, на підтвердження цього надав відповідні докази. Як стверджує Відповідач, рішення суду першої інстанції отримане уповноваженим представником 13 червня 2022 року на підставі поданої заяви про видачу судового рішення.
2. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
2.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Як підтверджується матеріалами справи, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року про задоволення позовних вимог прийнято у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження. При цьому його повний текст складено 4 квітня 2022 року.
Згідно з довідкою (а.с.55), таке рішення доставлене Відповідачу в його електронний кабінет 7 квітня 2022 року.
При цьому, 9 червня 2022 року Представник Відповідача звернулась до суду першої інстанції із заявою про видачу рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у цій справі.
Так, рішення в письмовому вигляді отримано уповноваженим представником 13 червня 2022 року.
20 червня 2022 року Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року, до якої було додано заяву про поновлення строків.
Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку подання апеляційної скарги представник контролюючого органу стверджував, що повний текст рішення суду першої інстанції отримано представником Відповідача 13 червня 2022 року.
Суд апеляційної інстанції ухвалою від 20 липня 2022 року визнав зазначені підстави такими, що не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. У зв`язку із наведеним апеляційну скаргу залишено без руху. При цьому суд звернув увагу на те, що копію оскаржуваного рішення доставлено в електронний кабінет Відповідача 7 квітня 2022 року.
На виконання вимог ухвали Відповідачем подано заяву, в якій в обґрунтування поважності підстав пропуску строків на подання апеляційної скарги зазначено, що:
- повний текст рішення суду першої інстанції отримано представником Відповідача 13 червня 2022 року;
- з 4 квітня по 4 травня у зв`язку із введенням воєнного стану, який безпосередньо впливає на фінансове становище у країні, Відповідач не міг скористатися свої правом на апеляційне оскарження через відсутність коштів на сплату судового збору.
Суд апеляційної інстанції, надавши оцінку зазначеним у заяві обставинам, які на думку Відповідача, підтверджують об`єктивну неможливість подання у визначені процесуальним законодавством строки апеляційної скарги, вважав що копію оскаржуваного рішення доставлено в електронний кабінет Відповідача 7 квітня 2022 року, що підтверджується відповідною довідкою суду першої інстанції про доставку електронного листа. З урахуванням цього суд вважав, що подана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження належним чином не обґрунтована.
У зв`язку із наведеним ухвалою від 9 вересня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою Відповідача на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року.
Надаючи правову оцінку таким процесуальним діям суду апеляційної інстанції, Верховний Суд звертає увагу на те, що частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Отже, законом визначені процесуальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений. Відлік такого строку законодавець пов`язує з днем проголошення судового рішення або складення його повного тексту. Водночас, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З аналізу наведених положень процесуального закону випливає, що у разі подання апеляційної скарги після закінчення строку, установленого статтею 295 КАС України, а відповідні зазначені підстави поновлення строку визнані неповажними, суд зобов`язаний залишити таку апеляційну скаргу без руху із наданням скаржнику можливості подати заяву про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку, яким суд має надати оцінку щодо їх поважності. При цьому за вказаною нормою закону однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є неподання у строк, визначений судом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.
При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Частина друга статті 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.