ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 340/8537/21
адміністративне провадження № К/990/22507/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Пасічник С.С., Гончарової І.А.,
розглянув в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЛМАШ" на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022 (судді: Юрко І.В. (головуючий), Чабаненко С.В., Чумак С.Ю.) у справі №340/8537/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЛМАШ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЛМАШ" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.02.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022, позов Товариства задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.09.2021 №3146833/43683877, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 09.07.2021 № 1 10, зобов`язано ДПС України зареєструвати податкову накладну від 27.08.2021 №110 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.
Також на користь позивача присуджено судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 4540,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
Додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 стягнуто на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3272,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції Головним управлінням ДПС у Кіровоградській було подано апеляційну скаргу.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022 додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 у справі №340/8537/21 змінено. В абзаці другому резолютивної частини додаткового рішення слова та цифри "3272,00 грн" замінено на "500 грн", в іншій частині додаткове рішення було залишено без змін.
3. До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЛМАШ" про ухвалення додаткового судового рішення у справі №340/8537/21 щодо стягнення судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу в порядку частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України в розмірі 8000 грн.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЛМАШ" про ухвалення додаткового судового рішення у справі №340/8537/21.
Відмовляючи у задоволенні заяви Товариства про ухвалення додаткового судового рішення суд дійшов висновку, що наданими доказами не підтверджено обґрунтованість витрат позивача на правничу допомогу у цій справі.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
4. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЛМАШ" 16.08.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на недотримання норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022 у справі №340/8537/21 про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЛМАШ" про ухвалення додаткового судового рішення та направити справу в цій частині для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
5. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судом апеляційної інстанції встановлено, що в обґрунтування заяви про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу представником позивача до було надано наступні документи:
- додаткову угоду №2 до договору №166/34/21 від 08.06.2022;
- додаткову угоду №4 до договору №166/34/21 від 24.06.2022;
- акт прийому-передачі послуг з правової допомоги від 21.07.2022;
- рахунки від 08.06.2022 №679 та від 24.06.2022 №686;
- платіжні доручення від 17.06.2022 №1223 та від 20.07.2022 №1275;
- копію ордеру від 08.06.2022 №АЕ1138137.
Згідно акта прийому-передачі послуг з правової (професійної правничої) допомоги від 21.07.2022, адвокатом виконано послуги з підготовки та надання від імені Товариства відзивів на апеляційні скарги Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 та на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 у справі №340/8537/21.
Загальна фактична кількість годин надання правової допомоги - 6 годин, з яких:
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу на рішення від 16.02.2022 - 3 години;
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення від 30.03.2022 - 2 години;
- підготовка та подання клопотань та заяв з процесуальних питань - 1 година.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Правовою підставою касаційного оскарження судового рішення скаржник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм статті 134, 252 Кодексу адміністративного судочинства України та неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм.
У доводах касаційної скарги Товариство вказує на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права та всупереч положень статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України прийняв "ухвалу" а не "додаткову постанову". Також позивач вказує, що матеріалами справи спростовуються висновки суду щодо відсутності (неподання) будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру, що були надані представником позивача.
8. Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області подано відзив на касаційну скаргу Товариства, в якому контролюючий орган вказує на правильність висновку суду апеляційної інстанції про недоведеність понесених позивачем витрат на правничу допомогу та просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
9. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні цієї справи, Верховний Суд виходить з наступного.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види судових витрат, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 30 Закону України ʼʼПро адвокатуру та адвокатську діяльністьʼʼ №5076-VI від 05.07.2012 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з частинами першою, другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення визначені статтею 244 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Отже, питання розподілу судових витрат не є вимогою адміністративного позову, яка направлена на захист порушених суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.
При цьому за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, Кодексом адміністративного судочинства України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).
Отже, суд вирішує питання щодо судових витрат під час ухвалення рішення, про що зазначає у його резолютивній частині (частина перша статті 143, частина п`ята статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини п`ятої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Стаття 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Виходячи з положень статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове рішення у справі після його ухвалення стає невід`ємною частиною основного рішення по суті позовних вимог, отже, незалежно від результату вирішення ним передбачених частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України вимог або питань процесуальна форма його викладення та порядок його оскарження є таким, що і для основного рішення у справі.