ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 820/2176/16
адміністративне провадження № К/9901/22787/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 820/2176/16
за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Харківська бісквітна фабрика" до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Харківського окружного адміністративного суду (суддя Мар`єнко Л. М.) від 02 березня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Бартош Н. С., Подобайло З. Г., Григорова А. М.) від 07 липня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Харківська бісквітна фабрика" (далі - ПАТ "Харківська бісквітна фабрика") звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (правонаступник - Офіс великих платників податків ДПС) в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 квітня 2016 року № 0000114200 та № 0000124200.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" виходить виключно з мотивів наявності у відношенні контрагента позивача ПП "Орім" певних висновків, викладених у узагальнених податкових інформаціях іншої податкової інспекції. Позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
3. Справа розглядалася судами неодноразово.
4. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС від 13 квітня 2016 року № 0000114200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в загальному розмірі 69 795 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17 448,75 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС від 13 квітня 2016 року № 0000124200, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 78 520 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 62 816 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 15 704 грн.
Стягнуто з Офісу великих платників податків ДПС за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" у розмірі 2 486,46 грн.
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 07 вересня 2020 року Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. 07 вересня 2020 року касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).
7. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2014/0/78-20 від 20 жовтня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".
8. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
9. Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2020 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
10. 19 листопада 2020 року до Верховного Суду від ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року залишити без змін.
11. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Офісі великих платників податків ДПС, є платником податку на додану вартість.
13. Відповідно до Довідки Головного управління статистики у Харківській область з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 742885 від 30 листопада 2012 року, видами господарської діяльності ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" є виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання; виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів; оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт.
14. Реалізацію виготовленої продукції ПАТ "Харківська бісквітна фабрика", зокрема, здійснює через мережу магазинів ТОВ "АТБ-Маркет".
15. Відповідно до наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС від 15 березня 2016 року № 97 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Орім" (код за ЄДРПОУ 39355541) за грудень 2014 року, лютий 2015 року та березень 2015 року та податку на прибуток за 2014 рік та 2015 рік.
16. За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено акт перевірки за № 26/28-09-42-10/00377265 від 30 березня 2016 року, у висновках якого податковим органом визначено порушення:
- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення податку на додану вартість всього на суму 69 795 грн, у т.ч. по періодам: за грудень 2014 року у сумі 13 705 грн; за лютий 2015 року у сумі 27 265 грн; за березень 2015 року у сумі 28 825 грн;
- пункту 200.1, абз. "б" пункту 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування всього на 69 795 грн, у т.ч. по періодам: за грудень 2014 року у сумі 13 705 грн; за лютий 2015 року у сумі 27 265 грн; за березень 2015 року у сумі 28 825 грн;
- пункту 138.2 статті 138, підпункту "г" 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 ПК України, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, що призвело до: завищення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування та об`єкту оподаткування від усіх видів діяльності всього на 68 525 грн, та як наслідок занижено податок на прибуток на 12 335 грн у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік; завищення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та об`єкту оподаткування всього на 280 450 грн, та як наслідок занижено податок на прибуток на 50 481 грн у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік.
17. На підставі висновків вказаного акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення:
№ 0000124200 від 13 квітня 2016 року, яким визначено суми грошового зобов`язання за платежем 11021000 на загальну суму 78 520 грн, у т.ч. за збільшеними податковими зобов`язаннями на суму 62 816 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 15 704 грн із додатком до нього;
№ 0000114200 від 13 квітня 2016 року, яким зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 69 795 грн, у т.ч.: по податковій декларації з ПДВ за грудень 2014 року (№ 9078758757 від 20 січня 2015 року) та уточнюючих розрахунків (№ 9012091009 від 10 лютого 2015 рооку та № 9019198534 від 20 лютого 2015 року) на суму 13 705 грн, по податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року (№ 9045594651 від 20 берез-ня 2015 року) на суму 27 265 грн; по податковій декларації з ПДВ за березень 2015 року (№ 9073332054 від 20 березня 2016 року) та уточнюючого розрахунку (№ 9095357819 від 14 травня 2015 року) на суму 28 825 грн та штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 17 448,75 грн. із додатком до нього.
18. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що фактичні обставини справи об`єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем і ПП "Орім" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат та сум валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.
20. При цьому суди зауважили, що наявні у справі докази не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій. Крім того, факт наявності у позивача - ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" матеріально-технічних ресурсів, персоналу, свідчить про наявність умов необхідних для здійснення основаного виду діяльності - виробництва кондитерських виробів та здійснення позивачем зазначеного виду діяльності, що не заперечується відповідачем.
21. Також дослідивши додані до матеріалів справи первинні документи, суди встановили, що отримання ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" маркетингових послуг від ПП "Орім" безпосередньо пов`язано з господарською діяльністю позивача, з метою збільшення обсягів реалізації кондитерських виробів, а також розробці нових видів кондитерських виробів тощо. Господарські операції із придання позивачем у ПП "Орім" маркетингових послуг на підставі Договору № 565/14/519 від 01 листопада 2014 року здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), оскільки спрямовані на отримання доходу, зокрема за рахунок фактичного збільшення обсягів реалізації кондитерських виробів, у тому числі за допомогою реалізації товару із власною товарною маркою ("Бісквіт-Шоколад") у новій торгівельній мережі "АТБ", а також випуску нових кондитерських продуктів, що користується більшим попитом серед споживачів.
22. Посилання скаржника на наявність негативної податкової інформації відносно контрагента позивача, судами визнано необґрунтованими, оскільки податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічної звірки, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
23. Щодо наявного кримінального провадження, в якому фігурує контрагент ПП "Орім", суди зауважили, що наявність кримінального провадження щодо контрагента ПАТ "Харківська бісквітна фабрика", в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні, або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів частини шостої статі 78 КАС України не є підставою для визнання господарських операцій - фіктивними.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
25. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
26. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень у справі не виконано вимоги Верховного Суду щодо повноти дослідження доказів, що викладені в постанові від 22 жовтня 2019 року по справі № 820/2176/16, при направленні справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
27. Окремо скаржник звертає увагу на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки доводам контролюючого органу стосовно того факту, що у звітах наданих ПП "Орім" з визначення обсягів продажу в торгівельній мережі ТОВ "АТБ-Маркет" та з визначення залишків в торгівельній мережі ТОВ "АТБ-Маркет" зазначено найменування товару (цукерки), що не є продукцією ПАТ "Харківська бісквітна фабрика". В той же час, видами господарської діяльності позивача є виробництво сухарів та печива, тобто ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" не є виробником продукції відносно якої здійснювались маркетингові послуги.
28. Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій висновок про реальність господарських операцій позивача з ПП "Орім" зробили, обмежившись тільки встановленням факту щодо наявності у позивача первинних документів та не надали оцінки долученим до матеріалів справи доказам відповідача, зокрема податковій інформації стосовно вказаного контрагента позивача.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України виходить з такого.
30. В частині другій статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.
32. Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
33. Відповідно до підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 ПК України до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які виключають витрати, пов`язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетингу), на передпродажну підготовку товарів.
Маркетинг - це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів; планування і ведення всебічної діяльності, пов`язаної з товаром, з метою здійснення оптимального впливу на споживача для забезпечення максимального споживання за оптимальної ціни та одержання в результаті цього довгострокового прибутку.
34. З метою оподаткування під маркетингованими послугами (маркетингом) слід розуміти послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги). (підпункт 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
35. Статтею 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
36. У відповідності до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із:
витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:
інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати операційної діяльності згідно з підпунктом 138.1.1 включають:
собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; 138.2. Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
37. Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
38. Підпунктом 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності.
39. Зі змісту акту перевірки вбачається, що підставою збільшення позивачу суми грошового зобов`язання є висновок контролюючого органу про те, що правочин з ПП "Орім" не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, не підтвердження належним чином оформленими первинними документами факту придбання маркетингових послуг у ПП "Орім".
40. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" (замовник) та ПП "Орім" (виконавець), укладено договір на проведення маркетингових послуг № 565/14/519 від 01 листопада 2014 року, за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги, а Замовник зобов`язується прийняти належним чином надані Виконавцем послуги та оплатити їх на умовах та у порядку, указаному в цьому Договорі.