ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2022 року
м. Київ
справа №420/6560/19
адміністративне провадження № К/990/8017/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Кравця О.О., Зуєвої Л.Є., Коваля М.П. у справі № 420/6560/19 за позовом Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" (далі - позивач, АТ "Одеська ТЕЦ") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (є правонаступником Головного управління ДФС в Одеській області; далі - відповідач, ГУ ДПС в Одеській області, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.05.2019 № 0024161407, № 0024171407, № 0024201407.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 27.05.2019 № 0024161407, № 0024171407 та №0024201407.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ДФС в Одеській області на користь АТ "Одеська ТЕЦ" судові витрати по сплаті судового збору у сумі 5763 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що у період, за який мали бути зареєстровані податкові накладні з податку на додану вартість (далі - ПДВ) для КП "Теплопостачання міста Одеси", а саме грудень 2017 року, АТ "Одеська ТЕЦ" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 58 Конституції України, під час ліквідаційної процедури у боржника не виникає жодних додаткових зобов`язань, крім витрат, пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Відтак, здійснити поповнення спеціального рахунку з ПДВ АТ "Одеська ТЕЦ" не мало права, оскільки б порушило черговість задоволення кредиторських вимог. Крім того, судом ураховано, що кошти, які у вказаний період надходили на спеціальний рахунок позивача, зараховувалися в погашення боргу за попередні періоди та на виконання рішення суду.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 та ухвалено у справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог АТ "Одеська ТЕЦ".
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті в порядку, в межах повноважень та спосіб, встановлені Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України). Чинними нормами ПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено будь-яких виключень щодо нарахування та сплати податків суб`єктами господарювання під час процедури банкрутства, а підставами для припинення податкового обов`язку є ліквідація юридичної особи (підпункт 37.3.1 пункту 37.1 статті 37 ПК України), податковий орган довів наявність порушень з боку платника податків, дотримуючись своїх власних процедур.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
АТ "Одеська ТЕЦ" здійснює наступні види діяльності (за КВЕД): 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 35.11 Виробництво електроенергії (основний); 35.13 Розподілення електроенергії; 35.14 Торгівля електроенергією; 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 у справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010, зокрема, визнано банкрутом ПАТ "Одеська ТЕЦ", відкрито відносно ПАТ "Одеська ТЕЦ" ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців до 13.12.2017 включно.
15 січня 2019 року ухвалою Господарського суду Одеської області закрито провадження у справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 про визнання банкрутом ПАТ "Одеська ТЕЦ", скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів та припинено процедуру ліквідації ПАТ "Одеська ТЕЦ"
У період з 16.04.2019 по 22.04.2019 працівниками ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до підпункту 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 ПК України на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 12.04.2019 № 2811, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Одеська ТЕЦ" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-покупцем КП "ТМО" за період з 01.12.2017 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт від 02.05.2019 № 812/15-32-14-08/05471158.
Відповідно до висновків зазначеного акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:
- підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14, пунктів 201.1, 201.10 статті 201, пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2017 року у сумі 7 922 614 грн;
- пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України;
- підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14, пунктів 201.1, 201.10 статті 201, пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19 декларації), за грудень 2017 року у розмірі 861 689 грн.
27 травня 2019 року на підставі висновків акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:
- № 0024161407, згідно з яким позивачу нараховано штраф у розмірі 8 117 210,24 грн відповідно до пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України за "відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 16 234 420,48 грн;
- № 0024171407, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 7 992 614 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 1 980 654 грн;
- № 0024201407, згідно з яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 861 689 грн.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, АТ "Одеська ТЕЦ" звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2021 та залишити без змін рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.04.2021.
На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції є пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права - пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України з урахуванням норм підпункту 14.1.266 статті 14, пункту 187.1 статті 187, статті 201 ПК України - у подібних правовідносинах. Спірним питанням є нарахування податкових зобов`язань з ПДВ, якщо товари/послуги фактично були поставлені до 1 січня 2016 року та податкові зобов`язання за такими операціями були визначені на дату фактичного постачання таких товарів/послуг (коли податкові зобов`язання з ПДВ теплогенеруючих організацій формувалися за правилом "першої події"), а оплата за таке постачання надійшла після вказаної дати, коли діяв "касовий метод".
Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПК України, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 187.10 статті 187 ПК України передбачено, що платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.
Згідно з пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України у редакції Закону України № 812-VІІІ від 24.11.2015 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення передумов для нової моделі ринку природного газу та забезпечення стабільності розрахунків підприємств енергетичної галузі", який набрав чинності з 01.01.2016, тимчасово, до 01.01.2019, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом (пункт 44 зі змінами, внесеними згідно із Законом від 21.12.2016 №1797-VІІІ).