УХВАЛА
16 листопада 2022 року
м. Київ
Справа № 654/2630/20
Провадження № 14-88цс22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ткачука О. С.,
суддів: Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1 до Бехтерської об`єднаної територіальної громади, третя особа - Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Комінтерну, про визнання права власності на пай, за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_2, на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 20 серпня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бехтерської об`єднаної територіальної громади, третя особа - Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Комінтерну, та просив визнати за ним право на земельну частку (пай); зобов`язати Чорноморську сільську раду виділити земельну частку (пай) розміром 8,01 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки (паю) із земель запасу Чорноморської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.
Позовна заява мотивована тим, що він був членом Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Комінтерну (далі - КСП ім. Комінтерну) з 27 грудня 1994 року до моменту звільнення 02 листопада 1995 року.
05 липня 1996 року КСП ім. Комінтерну видано державний акт на право колективної власності на землю серії ХС-VІІІ, яким у колективну власність КСП ім. Комінтерну передано 5932,97 га земель, а ОСОБА_1 під № 231 включено до списку осіб, що додано до державного акту.
07 березня 2000 року йому видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.
30 червня 2000 року листом Відділу у Голопристанському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області №29-21-0.26-125/110-20 йому повідомлено, що відповідно до відомостей з Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по Чорноморській сільській раді КСП ім. Комінтерну відсутній запис про реєстрацію сертифікату на право на земельну частку (пай) на його ім`я. Водночас, у цьому листі зазначено, що розмір земельної частки (паю) по КСП ім. Комінтерну становить 8,01 га.
З огляду на те, що йому не видавався сертифікат про право на земельну частку (пай), ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив суд визнати за ним право на земельну частку (пай) та зобов`язати Чорноморську сільську раду виділити земельну частку (пай) розміром 8,01 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки (паю) із земель запасу Чорноморської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 20 серпня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що загальними зборами уповноважених членів КСП ім. Комінтерну від 19 березня 1997 року було затверджено оновлений список членів КСП, у якому ОСОБА_1 не значиться. При цьому позивачем не надано доказів того, що він звертався до відповідного підприємства чи інших організацій щодо невключення його до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) земель КСП, чи оскаржував дії КСП, в тому числі в судовому порядку, чи іншим чином порушував питання про виділення йому земельної частки (паю) і видачу правовстановлюючого документа на неї. З огляду на наведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не набув права на земельну частку (пай).
Крім того, суд застосував наслідки спливу строку позовної давності, оскільки право позивача було порушено у 1997 році, а із позовом він звернувся лише у 2020 році.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 20 серпня 2021 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 не набув право на земельну частку (пай) оскільки позивач з 27 грудня 1994 року був членом КСП ім. Комінтерну і відомості щодо його виключення в матеріалах справи відсутні. Оскільки КСП ім. Комінтерну отримало державний акт про право колективної власності на землю в той час, коли ОСОБА_1 був його членом, то відповідно до положень пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" він нарівні з іншими членами КСП мав право на набуття у власність земельної частки (паю) із земель колективної власності цього господарства. Виключення ОСОБА_1 із зазначеного списку не може позбавити його права на земельну частку, яке може бути захищене в судовому порядку. Тобто, апеляційний суд встановив порушення прав позивача.
При цьому колегія суддів апеляційного суду погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у зв`язку з пропуском позивачем позовної давності.
У грудні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що право позивача на земельну частку (пай), враховуючи факт його включення до списку громадян - членів КСП ім. Комінтерну, виникло починаючи з 05 липня 1996 року та є порушеним до сих пір, що свідчить про можливість надання судового захисту такому праву доти, доки існує вказане порушення.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 27 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, а ухвалою від 08 серпня 2022 року справу призначено до розгляду.
14 вересня 2022 року Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду своєю ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину п`яту статті 403 ЦПК України, якою передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.