ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 207/3041/20
провадження № 51-1322км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_11,
суддів ОСОБА_12, ОСОБА_13,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_14,
захисника ОСОБА_15
потерпілої ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_16 (у режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_17,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_15 на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 жовтня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року у кримінальному провадженні № 12020040780000998 за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 . уродженця м. Красного Луча Луганської області, жителя АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 264 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 жовтня 2021 року, залишеним без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року, ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за ст. 264 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на її користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 150 000 грн та 13 500 грн витрат на правову допомогу.
2. Як установив суд, ОСОБА_2 27 серпня 2020 року будучи власником зареєстрованої мисливської гладкоствольної рушниці 12/76 калібру "KHAN MATRIX" № НОМЕР_1 (дозвіл на зброю № НОМЕР_4 серія НОМЕР_3, виданий 02 лютого 2020 року) в порушення вимог п. 12.12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, залишив зброю на серванті за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1, та разом із дружиною виїхав до м. Львова, попросивши свою рідну сестру ОСОБА_3 погодувати собак на час його відсутності.
28 серпня 2020 року близько 20:35 за дорученням своєї матері ОСОБА_3, неповнолітній ОСОБА_4 разом із друзями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 прийшли у будинок ОСОБА_2 де ОСОБА_4 в вітальній кімнаті виявив рушницю та під час її демонстрації, не маючи навичок поводження зі зброєю, не передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, з необережності здійснив постріл в голову ОСОБА_10 унаслідок чого останній помер.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
3. У касаційній скарзі захисник ОСОБА_15 просить змінити оскаржувані судові рішення через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу ОСОБА_2 через суворість і звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк. Крім того просить зменшити суму стягнення у рахунок моральної шкоди до 75 000 грн.
На думку захисника, при призначенні покарання районний суд не взяв до уваги щирого каяття ОСОБА_2 у вчиненому, активне сприяння розкриттю правопорушення, те що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, частково відшкодував завдану шкоду, працевлаштований, має на утриманні неповнолітнього сина, крім того вважає, що без належної оцінки суду залишилась досудова доповідь центру пробації в якій зазначено про можливість виправлення засудженого без позбавлення або обмеження волі.
Вважає, що рішення районного суду, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 175 000 грн є необґрунтованим та таким, що не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.
Як зазначає захисник, у своєму рішенні суд апеляційної інстанції всупереч положень ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не навів переконливих мотивів на спростування його доводів в апеляційній скарзі про можливість застосування до ОСОБА_2 положень ст. 75 КК.
4. У поданих запереченнях потерпіла ОСОБА_1 та її представник - адвокат ОСОБА_18 просили залишити касаційну скаргу захисника ОСОБА_15 без задоволення, а оскаржувані судові рішення без зміни.
Позиція інших учасників судового провадження
5. Захисник касаційну скаргу підтримав.
6. Прокурор, потерпіла та представник потерпілої заперечили проти задоволення касаційної скарги і просили залишити оскаржувані судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
7. Колегія суддів (далі - Суд), заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
8. Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
9. За правилами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
10. Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій судом у касаційній скарзі не оспорюються.
11. Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
12. Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), що покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів у справі, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.
13. Згідно з положеннями ст. 419 КПК суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено правові підстави, з яких подану скаргу визнано необґрунтованою.
14. Відповідно до вимог ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги. За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції неповністю або з порушенням.
15. Цих вимог закону суд апеляційної інстанції в повній мірі не дотримався.
16. За правилами статей 50, 65 ККособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.