Постанова
Іменем України
23 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 404/2034/21
провадження № 61-6543 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду
м. Кіровограда у складі судді Варакіної Н. Б. від 14 липня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів:
Дьомич Л. М., Дуковського О. Л., Письменного О. А. від 30 травня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, у якому просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
у розмірі 1/4 всіх видів доходів ОСОБА_2, але не менше 100 % прожиткового мінімуму для дитини до шести років, та на її користь у розмірі 1/5 усіх видів доходів відповідача, але не менше 60% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення ОСОБА_4 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що перебуває у незареєстрованому шлюбі з відповідачем понад три роки, вони є батьками ОСОБА_4, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживають всі разом за адресою:
АДРЕСА_1 . Вказувала, що вона виконує обов`язки по догляду та вихованню дитини, а тому не працює,
є гіпертоніком і вимушена витрачати кошти на ліки. При цьому, відповідач сплачує незначну суму на утримання дитини, такі виплати мають нестабільний характер та існує ймовірність того, що взагалі припиняться. Між ними відсутня домовленість щодо розміру та порядку виконання відповідачем свого обов`язку з утримання дружини та спільної дитини.
Вказувала, що відповідач є пенсіонером, на підставі рішення суду сплачує ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів до досягнення останнім повноліття. Наразі з пенсії відповідача відраховують також заборгованість зі сплати аліментів, яка у разі її наявності, може бути стягнута і після повноліття сина.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд її позовну заявузадовольнити.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 березня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У задоволенні вимог про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Допущено негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 30 травня 2022 року у задоволенні спільної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про укладення мирової угоди у справі відмовлено.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 30 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14 липня 2021 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовано тим, що у ході розгляду справи відповідач, усупереч своїм письмовим поясненням, позов визнав повністю та наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Разом з тим, аналізуючи процесуальну та іншу поведінку позивача та відповідача, пояснення відповідача, надані в судовому засіданні, а також докази, надані сторонами, суд вважав, що сторони штучно створюють умови з метою зменшення розміру аліментів, які сплачує відповідач на утримання старшої дитини.
На підтвердження цих висновків районного суду, апеляційний суд зазначив, що рішення районного суду оскаржила не позивачка, хоча позов задоволено частково, а саме відповідач, який, посилаючись на важкий майновий стан, просив позов задовольнити повністю.
Враховуючи встановлені у справі обставини, майновий стан відповідача,
а також пояснення сторін, суд дійшов висновку, що, приділяючи першочергову увагу забезпеченню інтересів дитини, необхідно керуватись дотриманням балансу між інтересами та забезпеченням життєдіяльності дитини та відповідача.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини, суд зазначив, що, виходячи з положень статті 84 СК України, можливість отримання аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина до досягнення нею трьох років, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу. Натомість, було встановлено, що відповідач не в змозі надавати передбачену статтею 84 СК України допомогу.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що користуючись наданим законодавством правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, ОСОБА_2 фактично використовує цивільний процесуальний інструментарій задля постановки питання подальшого виконання судового рішення про стягнення аліментів у справі № 2-3774/11.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 11 липня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою законного представника ОСОБА_4 - ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14 липня 2021 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14 липня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 30 травня
2022 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд.
ОСОБА_2 судове рішення не оскаржував.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, яка є малозначною, проте скарга має виняткове значення для учасника справи, витребувано цивільну справу
№ 404/2034/21 з Кіровського районного суду м. Кіровограда та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14 липня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 29 серпня 2022 року відзив ОСОБА_2 залишено без руху, оскільки відзив ОСОБА_2 містить ознаки окремої касаційної скарги, запропоновано заявникові, у разі наміру подання саме касаційної скарги, привести її зміст і форму у відповідність до вимог статті 392 ЦПК України та надати документи, що підтверджують оплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 28 вересня 2022 року відзив та уточнений відзив ОСОБА_2, які за змістом є касаційними скаргами на рішення Кіровського районного суду
м. Кіровограда від 14 липня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 30 травня 2022 року у цій справі визнано неподаним та повернуто заявникові.
У жовтні 2022року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди помилково розглянули справу у спрощеному провадженні, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Зазначає, що суди не встановили всі обставини у справі щодо визначення розміру аліментів й невідомо, чому аліменти на старшу дитину обчислюються з повної суми пенсії відповідача, а на меншу дитину - з половини пенсії, невідомо яким чином ця половина пенсії ототожнюється з поняттям заробіток й невідомо, як виконувати рішення суду, якщо з пенсії вже відраховується 50 % за постановою державного виконавця для сплати заборгованості, якщо відповідач непрацездатна особа за віком і заробітку в нього немає.
Вказує, що суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, оскільки відповідач не є відповідальним за те, що в нього немає коштів на сплату аліментів обом дітям від різних шлюбів.
Отже, судами не досліджено, що у відповідача немає заробітку, отримує тільки пенсію і є пенсіонером за віком, тобто є непрацездатною особою. Конституційний Суд України у Рішенні від 27 лютого 2018 року у справі
№1-6/2018 зробив висновок про те, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист громадян, яке згідно з частиною другою статті 46 Конституції України гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням і не є заробітком громадян або іншим доходом, пов`язаним з будь- яким видом діяльності. Таким чином, з рішення суду вбачається що розмір аліментів для утримання доньки - ОСОБА_4 визначається як одна шоста частка від нуля, що ніяк не співпадає з найкращим забезпеченням інтересів дитини.
Зазначає, що судові рішення невмотивовані, а висновки судів про те, що сторони штучно створюють умови з метою зменшення розміру аліментів, які сплачує відповідач на утримання старшої дитини - ОСОБА_2, є безпідставними й припущеннями.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що судові рішення оскаржуються лише в частині стягнення аліментів на дитину, а тому в іншій частині (стягнення аліментів на дружину до досягнення дитиною трьох років) судові рішення в касаційному порядку не переглядаються (стаття 400 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії
НОМЕР_1, виданим 08 липня 2020 року (а. с. 4).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом зі спільною дитиною проживають за адресою: АДРЕСА_1, без реєстрації шлюбу.
ОСОБА_2 є непрацездатною особою, оскільки перебуває на обліку у Головному управлінні ПФУ в Кіровоградській області (м. Кропивницький) та отримує пенсію за віком (а. с. 7).
Відповідно до довідки Головного управління ПФУ в Кіровоградській області, у період з лютого 2020 року по січень 2021 року ОСОБА_2 нарахована пенсія у розмірі 64 430,68 грн (а. с. 7).
Згідно з довідки Головного управління ПФУ в Кіровоградській області,
у період з листопада 2020 року по квітень 2021 року ОСОБА_2 нарахована пенсія у розмірі 21 114,49 грн (а. с. 66).
Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків підтверджено, що ОСОБА_2 доходів за період з 4 кварталу 2020 року
по 1 квартал 2021 року не отримував (а. с. 67).
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 липня 2011 року у справі № 2-3774/11 було задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів; стягнуто з ОСОБА_2, працюючого доцентом Кіровоградського Національного технічного університету, на користь
ОСОБА_3 аліменти на утримання сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму на території України до досягнення
ОСОБА_2 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4, почавши стягнення з дня звернення до суду, тобто з 29 червня 2011 року (а. с. 6).
Відповідно до постанови старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
від 21 жовтня 2020 року при примусовому виконанні виконавчого листа
№ 2-3774, виданого 29 липня 2011 року, звернуто стягнення на доходи боржника - ОСОБА_2, що отримує пенсію у ГУ ПФУ у Кіровоградській області; постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника відповідно до чинного законодавства на користь стягувача ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів
ОСОБА_2, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму території України до досягнення сином повноліття, починаючи з 29 червня 2011 року; нарахувати заборгованість з 01 жовтня 2020 року, включаючи залишок боргу станом на 30 вересня 2020 року - 57 327,56 грн та утримувати аліменти у розмірі 50% до виплати загальної суми боргу, а після відрахування заборгованості утримувати аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів ОСОБА_2, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ОСОБА_2 повноліття; загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати боржника після відрахування всіх податків не повинен перевищувати 50 %, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; зобов`язано підприємство, установу, організацію, фізичну особу, фізичну особу - підприємця (ГУ ПФУ у Кіровоградській області) здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховувати кошти у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі, якщо такий строк не встановлено - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення
(а. с. 20).
Відповідач не погоджується із нарахуваннями за виконавчим листом
№ 2-3774/11, які здійснює державний виконавець, про що надав власний розрахунок аліментів. Зазначає, що ним у судовому порядку оспорюються незаконні відповідні дії державного виконавця, а виконавчий документ підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню (а. с. 68-74).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 посилається на таке: суди прийняли рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; суди розглянули
у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 4 частини другої
статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.