Постанова
Іменем України
21 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 756/8257/15-ц
провадження № 61-16410св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступниками якої є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_4,
третя особа - ОСОБА_5,
особа, яка зверталася з апеляційною скаргою - ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування
за касаційною скаргою адвоката Нікіташа Сергія Петровича як представника ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М.,
Борисової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позову
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 на житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 82,5 кв. м, житловою площею 41,2 кв. м.
Як на обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_7, після смерті якої залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку та господарських будівель на АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем першої черги за законом.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року їй визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_7, однак свідоцтво про право на спадщину вона не може отримати, оскільки право власності на спірний будинок не зареєстроване у встановленому законом порядку.
Вважаючи, що в разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку, спадкоємець, який прийняв спадщину, має право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину, позивач просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Оболонський районний суд м. Києва рішенням від 08 лютого 2016 року позов задовольнив. Визнав за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, на АДРЕСА_1, загальною площею 82,5 кв. м, житловою площею 41,2 кв. м, в порядку спадкування.
Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю заявлених позивачем вимог.
У квітні 2021 року ОСОБА_6 як особа, яка не брала участі у справі, звернулася
до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 лютого 2016 року.
Суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного розгляду залучив ОСОБА_5
як третю особу без самостійних вимог.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 09 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнив частково. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 лютого 2016 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права і обов`язки ОСОБА_6, яка не була залучена до участі в розгляді справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 08 жовтня 2021 року, адвокат Нікіташ С. П. як представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 145/797/15-ц та постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 700/668/16, від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17, від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19.
Рішення суду першої інстанції жодним чином не порушує прав та обов`язків ОСОБА_6, яка є спадкоємцем після смерті її чоловіка ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки він не прийняв спадщини за правом представлення свого батька ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, адже на час смерті ОСОБА_7 разом із нею не проживав.
Апеляційний суд до правовідносин, які виникли після смерті ОСОБА_7, застосував ЦК Української РСР, в результаті чого дійшов помилкових висновків, що ОСОБА_8 успадкував частину спадщини після смерті ОСОБА_7, яка б належала його батькові ОСОБА_10, оскільки був зареєстрований і проживав за адресою спадкового майна, тому вважався таким, що фактично прийняв спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном. Оскільки шестимісячний строк на прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_7, не закінчився до 01 січня 2004 року, а сплив 25 січня 2004 року, у цій справі застосуванню підлягає ЦК України, згідно з яким сама по собі реєстрація місця проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не може свідчити про прийняття спадщини, оскільки це не є доказом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Так, останні роки ОСОБА_7 постійно проживала разом з дочкою ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_2, з яких два роки взагалі не могла піднятися з ліжка, проте апеляційний суд всупереч нормам ЦПК України не дослідив зазначене та не спростував доводів заперечень на апеляційну скаргу.
У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката Салівона Д. О. як представника ОСОБА_6 на касаційну скаргу, мотивована законністю і обґрунтованістю рішення апеляційного суду, аджеОСОБА_8 фактично проживав з ОСОБА_7 (вдвох були зареєстровані) у житловому будинку на АДРЕСА_1, тому згідно зі статтями 529, 549 ЦК Української РСР він вступив в управління (володіння) спадковим майном (житловим будинком), тобто прийняв спадщину). Апеляційний суд правильно застосував пункт 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки спадщина вже була прийнятою ОСОБА_8 у повному обсязі, а тому інші норми не підлягали застосуванню до цих правовідносин.
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшло заперечення адвоката Нікіташа С. П. як представника ОСОБА_1 на відзив мотивоване тим, що станом на 01 січня 2004 року ОСОБА_8 не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, тому застосуванню підлягає ЦК України, адже він не проживав з нею на час її смерті, що підтверджується матеріалами справи.
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшли заперечення адвоката Салівона Д. О. як представника ОСОБА_6 на заперечення на відзив та касаційну скаргу, мотивоване безпідставністю доводів позивача, викладених у запереченнях та касаційній скарзі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
09 листопада 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
22 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2, в якій він повідомляє, що позивач у справі ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ; він як син померлої і спадкоємець першої черги за законом прийняв спадщину, тому буде вступати у справу як правонаступник ОСОБА_1
Верховний Суд ухвалою від 25 січня 2022 року зупинив касаційне провадження у справі до вирішення питання про залучення до участі у цій справі правонаступників ОСОБА_1
Верховний Суд ухвалою від 18 листопада 2022 року поновив касаційне провадження у цій справі, залучив до участі у справі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 як правонаступників ОСОБА_1 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_11 і ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_12
26 лютого 1961 року ОСОБА_13 уклала шлюб з ОСОБА_3 та змінила прізвище на " ОСОБА_14".
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_11 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7, за інформацією викладеною в довідці від 07 липня 2005 року № 79, ОСОБА_7 з 21 листопада 1952 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 24, 57).
Після смерті ОСОБА_7 залишилася спадщина, а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, право власності на який не було зареєстровано.
05 липня 2005 року ОСОБА_1 подала до Четвертої київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 .
Листом державного нотаріуса Четвертої київської державної нотаріальної контори Пилипчук О. І. від 13 липня 2005 року № 953 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року ОСОБА_1 визначено додатковий строк тривалістю два місяці для
прийняття спадщини після матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
29 березня 2013 року ОСОБА_1 повторно подала до Четвертої київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 .
Листом Четвертої київської державної нотаріальної контори від 25 квітня 2013 року № 501 позивача повідомлено про те, що в безспірному порядку видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 і ОСОБА_11 на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку за цією ж адресою неможливо, оскільки право власності не зареєстроване.