Постанова
Іменем України
17 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 307/2984/17
провадження № 61-12568св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3,
третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, підписану представником ОСОБА_4, на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 липня 2019 року у складі судді Чопик В. В. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 червня 2021 року в складі колегії суддів: Куштана Б. П., Джуги С. Д., Кожух О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області (далі - Управління ДАБІ у Закарпатській області), про захист права власності.
Позов мотивовано тим, що йому належить на праві власності земельна ділянка площею 0,11 га, кадастровий номер 2124456200:03:005:0045, за адресою:
АДРЕСА_1 .
Це підтверджується відповідним державним актом на право власності.
Власником сусідньої земельної ділянки з кадастровим номером 2124456200:03:005:0054 та розташованої на ній будівлі (аптеки) є ОСОБА_2 . Вказана аптека була зруйнована внаслідок пожежі, на час подання позову відповідач здійснювала нове будівництво на своїй земельній ділянці, що, на думку позивача, порушує його права та законні інтереси як власника земельної ділянки.
Всупереч приписам ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських
і сільських поселень" нове будівництво здійснюється відповідачем менше одного метру від межі земельної ділянки. Тому ОСОБА_1 звернувся до Управління ДАБІ у Закарпатській області з метою усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку. У відповідь на його звернення було повідомлено, що відповідач на своїй земельній ділянці проводить будівельні роботи
з реконструкції аптеки з добудовою та надбудовою під торгово-офісний комплекс відповідно до розробленої проєктної документації щодо реконструкції власної будівлі аптеки з розширенням під будівлю комерційного призначення. Вказана документація розроблена з порушенням містобудівних вимог на об`єкт реконструкції існуючої одноповерхової будівлі аптеки. Порушення полягають
в тому, що розроблена документація для відповідача фактично надала право незаконно ухилитися від виконання норм, що передбачені пунктом
3.25 ДБН 360-92, та здійснювати нове будівництво аптеки на відстані менше
1,0 метру до межі земельної ділянки.
Здійснення реконструкції забудови повинне обґрунтовуватися спеціальними техніко-економічними розрахунками, містобудівними і санітарно-гігієнічними вимогами.
Позивач вважав, що відповідач здійснює не реконструкцію, а нове будівництво будівлі аптеки. Таке будівництво будівлі аптеки є самочинним, оскільки виконується з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Враховуючи, що будівництво будівлі - аптеки порушує права позивача на користування належною йому на праві власності земельною ділянкою, тому вказана будівля підлягає знесенню.
ОСОБА_1 просив усунути перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою площею 0,11 га, кадастровий номер 2124456200:03:005:0045, за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у власності ОСОБА_1 шляхом зобов`язання
ОСОБА_2 за власний рахунок знести будівлю - аптеки, яка розташована на земельній ділянці, кадастровий номер 2124456200:03:005:0054, за адресою:
АДРЕСА_1 .
У червні 2019 року ОСОБА_3 як третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, про усунення перешкод у здійсненні права власності.
Позов мотивовано тим, що у грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просить усунути перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою. На обґрунтування такого позову
ОСОБА_1 зазначав, що відповідач здійснює самочинне будівництво будівлі (аптеки), оскільки будівництво здійснюється з істотними порушеннями спеціальних норм і правил. Стверджував, що частина будівництва будівлі (аптеки) порушує права позивача на користування належною йому на праві власності земельною ділянкою, тому частина будівлі підлягає знесенню.
Посилаючись на норми статей 386, 391 ЦК України, частини другої статті 152 ЗК України ОСОБА_3 вказував, що частина будівництва будівлі (аптеки) порушує також і його права як власника домоволодіння, оскільки відповідачем ОСОБА_2 при будівництві недотриманий мінімальний протипожежний розрив між зовнішньою стіною його будинку та зовнішньою стіною аптеки, що призведе до виникнення пожежної небезпеки для його майна, життя та здоров`я. Тому вказані обставини обумовлюють необхідність знесення частини будівлі (аптеки).
З огляду на викладене ОСОБА_3 просив усунути перешкоди у здійсненні права власності домоволодінням, що перебуває у його власності та розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 за власний рахунок знести частину будівлі (аптеки), яка розташована на земельній ділянці, кадастровий номер 2124456200:03:005:0054, за адресою: АДРЕСА_1, на встановлений протипожежний розрив (відстань) 8 метрів між його домоволодінням та будівлею аптеки, з допустимим зменшенням даної відстані на 20 відсотків.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 червня
2019 року позов ОСОБА_3 прийнято до розгляду в одному провадженні разом із позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 липня
2019 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 10 червня 2021 року, у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1
і третьої особи ОСОБА_3 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовів, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із недоведеності належними та допустимими доказами порушення прав ОСОБА_1 і ОСОБА_3 щодо користування належною їм на праві власності земельною ділянкою і домоволодінням за адресою:
АДРЕСА_2 реконструкцією аптеки, здійсненої відповідачем ОСОБА_2 .
Апеляційний суд, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, вказав, що позивач ОСОБА_1 не навів та не надав доказів того, в чому саме проявились конкретні перешкоди у користуванні його земельною ділянкою, які обумовлені реконструкцією будівлі аптеки.
ОСОБА_2 здійснила реконструкцію житлового будинку, який згідно
з договором купівлі-продажу від 03 лютого 2006 року придбала у ОСОБА_1, а останній не надав суду доказів того, що при реконструкції указаного будинку його було зміщено із земельної ділянки, на якій він стояв до реконструкції, конфігурацію якої, у тому числі й по відношенню до стіни будівлі з боку його ділянки визначав сам позивач, і яку він відчужив у спосіб укладення договору дарування від 09 грудня 2005 року. Суду також не надано доказів, що реконструкція здійснена без збереження фундаменту стін із боку земельної ділянки позивача.
Твердження позивача про те, що проєктна документація на реконструкцію розроблена з порушенням містобудівних правил, спростовується актами, складеними за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства
у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 30711007 і №36411007, у яких зазначено, що "порушень не виявлено" і що "будівельні роботи проводяться відповідно до затвердженого проекту". Крім того, згідно з пунктом 3.21
ДБН К.2.2-3-2014 реконструкцією є така перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва...", яка хоча і тягне за собою "... зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення...", але й одночасно "...передбачає повне або часткове збереження елементів несучих
і огороджувальних конструкцій...". Зазначеними актами, складеними за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, і листами Управління ДАБІ у Закарпатській області підтверджено, що відповідач проводить реконструкцію у межах існуючої будівлі аптеки на відстані 1 м від межі сусідніх земельних ділянок, тому доводи позивача про нове будівництво є безпідставним.
Апеляційний суд також вказав, що відповідно до висновку експертного дослідження від 19 лютого 2019 року № 157 відповідач при "реконструкції аптеки з добудовою та надбудовою під торгово-офісний комплекс" на АДРЕСА_1 не витриманий мінімальний протипожежний розрив між зовнішньою стіною будинку АДРЕСА_1 . Суд визнав вказаний висновок, на який посилається позивач ОСОБА_1 і третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_3, неналежним доказом, оскільки він не ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні технічної документації і фактичному дослідженні об`єктів нерухомості на земельних ділянках. Крім того, всупереч частині сьомій статті 102 ЦПК України у висновку не зазначено про те, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Обставини, які були предметом дослідження при проведенні указаного дослідження, повністю спростовуються висновком експертного дослідження по об`єкту "Реконструкція аптеки з добудовою та надбудовою під торгово-офісний комплекс" за адресою АДРЕСА_1 від 08 квітня 2019 року, який був складений експертом з технічного обстеження будівель і споруд Гарагоничем В. Д .
Таким чином, на переконання апеляційного суду, ОСОБА_3 збудував будівлю, яка належить йому, між двома існуючими будівлями, розташованими на власних ділянках ОСОБА_2 та ОСОБА_7 без дотримання протипожежних відстаней та з порушенням пунктів 3.14, 3.25 нормативів ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень". Тому, проведеною ОСОБА_2 реконструкцією не порушено права як позивача, так і третьої особи з самостійними вимогами на стороні позивача. Крім того, будівля ОСОБА_3 була збудована пізніше, ніж будівля ОСОБА_2 .
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав оцінки висновку експерта, яким було встановлено факт порушення ОСОБА_2 мінімального протипожежного розриву між зовнішньою стіною будинку ОСОБА_3 при будівництві аптеки, та листу Управління ДАБІ у Закарпатській області від 23 серпня 2017 року, у якому зазначено про відсутність експертизи при розробленні проєкту на момент перевірки, у зв`язку з чим дійшов помилкових висновків, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи (змістом мотивувальної частини судового рішення, а також протоколом і технічним записом судового засідання, зауваження щодо яких позивачі та/або їх представники не подавали). Безпідставним також є посилання позивача на лист Управління ДАБІ у Закарпатській області від 23 серпня 2017 року, оскільки в ньому йдеться не про порушення містобудівних правил при розробленні проєкту, а лише про відсутність експертизи проєкту на момент перевірки, а зазначений особами, які подали апеляційну скаргу, висновок експертного дослідження від
19 лютого 2019 року № 157 суд визнав неналежним доказом.
Аргументи учасників справи
У липні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в справі за первісним позовом та за позовом третьої особи, ухвалити нове судове рішення про задоволення вказаних позовів.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
відповідач ОСОБА_2 здійснила не реконструкцію, а саме нове самочинне будівництво аптеки з істотними порушеннями будівельних норм
і правил. Суди не врахували цей факт, тому дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_3
суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що норми про протипожежні розриви між зовнішньою стіною будинку позивача при будівництві аптеки не дотримано. Порушення протипожежних норм є потенційною загрозою життю, здоров`ю та майну позивача, тому таке правопорушення має бути усунуто судом у спосіб знесення частини аптеки на відстань, визначену нормами законодавства.
У серпні 2021 року ОСОБА_2 подала до суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити,
а оскаржені судові рішення залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що:
реконструкція будівлі аптеки під торгово-офісний комплекс здійснена нею з дотриманням містобудівного законодавства, що підтверджується доказами, які наявні в матеріалах справи;
твердження позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 здійснювала нове будівництво, а не реконструкцію, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судами попередніх інстанцій. Факт проведення саме реконструкції, а не нового будівництва, підтверджується доказами, які досліджені як судом першої, так і апеляційної інстанції;
суди дійшли обґрунтованих висновків про те, що проведена відповідачем реконструкція не порушує права ні позивача, ні третьої особи з самостійними вимогами на стороні позивача.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2021 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 залишено без руху та надано йому строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Особа, яка подала касаційну скаргу зазначає, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 388/314/15-ц.