Постанова
Іменем України
17 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 554/6074/20
провадження № 61-18624св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Акціонерне товариство "ОТП Банк", Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 26 квітня 2021 року у складі судді Материнко М. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Бондаревської С. М., Пилипчук Л. І., Чумак О. В.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ОТП Банк", Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" про визнання дій незаконними, припинення протиправних дій, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у липні 2020 року звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- визнати незаконними дії Акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі - АТ "ОТП Банк") щодо вимагання боргу за кредитним договором № 2019573718 та зобов`язати банк припинити зазначене порушення;
- стягнути з АТ "ОТП Банк" на свою користь 2 000 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди;
- стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") на свою користь 100 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Зазначений позов ОСОБА_1 мотивував тим, що 13 липня 2018 року між ним, як позичальником, та АТ "ОТП Банк", як кредитодавцем, було укладено договір № 2019573718 щодо надання кредиту у сумі 5 826 грн на придбання товару.
Договір був повністю ним виконаний, однак АТ "ОТП Банк", починаючи з січня 2019 року, почало систематично дзвонити йому та направляти смс-повідомлення з вимогами погасити борг.
На його чисельні запити до АТ "ОТП Банк", у тому числі письмові, з проханням обґрунтувати даний борг та письмово викласти причини його виникнення, банк відповіді не надав.
Заочним рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 31 січня 2020 року у справі № 554/4386/19 суд визнав незаконними дії АТ "ОТП Банк" щодо безпідставного нарахування заборгованості за кредитним договором № 2019573718 від 13 липня 2018 року.
Однак, систематичні дзвінки та смс-повідомлення АТ "ОТП Банк" перетворилися у погрози фізичного та морального впливу. Дзвінки і погрози лунали на адресу власника квартири, де він на той час був зареєстрований, а також його дружини. Дана ситуація негативно вплинула на його здоров`я, внаслідок чого він зазнав глибоких переживань; після необґрунтованих погроз 03 березня 2019 року у нього трапився інсульт; він півроку паралізований на праву сторону пролежав у ліжку, відновлення проходить досить повільно.
У результаті інсульту він перебував з 03 березня до 12 грудня 2019 року на лікарняному, а далі отримав ІІ групу інвалідності. Після хвороби втратив роботу на посаді директора з правової роботи, де працював упродовж останніх 20 років.
Вважає, що відповідач застосовував до нього моральний терор та погрози, чим завдав йому моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 2 000 000 грн.
Окрім цього, АТ "ОТП Банк" повідомило Полтавське головне регіональне управління АТ КБ "ПриватБанк" про наявність у нього заборгованості за кредитом, у зв`язку із чим банк заблокував його кредитну лінію на суму 32 000 грн.
АТ КБ "Приватбанк" незаконно в односторонньому порядку припинило дію кредитного договору у вигляді кредитної лінії, чим завдало йому істотної моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 100 000 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Октябрський районний суд міста Полтави рішенням від 26 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовив.
Рішення місцевий суд мотивував тим, що в межах цивільного судочинства суд не встановлює фактів протиправності діянь, що відносяться до кримінально-протиправних.
Позивачем не доведено належними і достатніми доказами протиправності дій АТ "ОТП Банк", що виразились у надісланні смс-повідомлень, здійсненні незаконних дзвінків щодо погашення боргу за кредитним договором № 2019573718 від 13 липня 2018 року.
Зміна кредитного ліміту банком в односторонньому порядку за умовами кредитування, що діють в АТ КБ "ПриватБанк" та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, є правом банку незалежно від обставин, якими банк керується при прийнятті рішення про зміну кредитного ліміту.
Разом із тим, посилання позивача про незаконне розповсюдження АТ "ОТП Банк" відомостей про негативну кредитну історію позивача, що знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із діями АТ КБ "ПриватБанк" є припущеннями, оскільки не підтверджуються жодними належними доказами у справі.
Полтавський апеляційний суд постановою від 22 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 26 квітня 2021 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 як в частині визнання дій АТ "ОТП Банк" щодо вимагання боргу за кредитним договором № 2019573718 незаконними та зобов`язання припинити зазначене порушення, так і в частині стягнення з АТ "ОТП Банк" та АТ КБ "ПриватБанк" на його користь грошових коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Судом першої інстанції правильно зроблено висновок про недоведеність належними і достатніми доказами протиправності дій АТ "ОТП Банк", що виразились у надісланні йому смс-повідомлень, здійсненні незаконних дзвінків щодо погашення боргу за кредитним договором № 2019573718 від 13 липня 2018 року, а також надання іншим банкам, в тому числі АТ КБ "ПриватБанк" інформації щодо його негативної кредитної історії за вказаним кредитним договором.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Від ОСОБА_1 у листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 26 квітня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що суди попередніх інстанцій розглянули спір без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17, та у постановах Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 455/1076/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 308/5318/15-ц, від 17 червня 2021 року у справі № 551/424/16-ц.
Під час розгляду справи як судом першої інстанції, так і апеляційним судом суддям було заявлено відводи, які необґрунтовано були відхилені. Відвід був обґрунтований, аргументований застереженнями проти упередженості та суб`єктивізму суддів при розгляді цієї справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від АТ КБ "ПриватБанк" у вересні 2022 року надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу, в яких заявник просить її відхилити, посилаючись на те, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог до АТ КБ "ПриватБанк", оскільки відсутня вина банку, позивачем не надано доказів наявності моральних страждань, пов`язаних з діями банку та наявності причинного зв`язку між протиправними діями відповідача і загальним станом здоров`я позивача, позивачем не надано доказів того, що банк винний у зміні його нормального життєвого ритму та стані здоров`я, у справі відсутні докази, які підтверджують причинний зв`язок між зміною нормального життєвого ритму позивача, розладом його здоров`я та викладеними у позовній заяві обставинами щодо дій банку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 22 липня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Октябрського районного суду міста Полтави.
Справа № 554/6074/20 надійшла до Верховного Суду 03 листопада 2022 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 31 січня 2020 року у справі № 554/4386/19 за позовом ОСОБА_1 до АТ "ОТП Банк" про визнання діяння незаконним, припинення протиправних дій та усунення наслідків, яке набрало законної сили 03 березня 2020 року, встановлено, що між ОСОБА_1, як позичальником, та АТ "ОТП Банк", як кредитодавцем, 13 липня 2018 року укладено кредитний договір № 2019573718.
Вказаним судовим рішенням визнано незаконними дії АТ "ОТП Банк" щодо безпідставного нарахування заборгованості за кредитним договором № 2019573718 від 13 липня 2018 року та встановлено, що позичальник виконав свої зобов`язання, виплативши кредит достроково, що не спростовано АТ "ОТП Банк" під час розгляду справи.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просив визнати незаконними дії АТ "ОТП Банк", що виразилися у надісланні йому смс-повідомлень, здійснення телефонних дзвінків, які останній вважає вимаганням неіснуючого боргу за кредитним договором.
З відповіді на запит позивача до оператора мобільного зв`язку ПрАТ "ВФ "Україна" судами встановлено, що за період з 21 серпня 2019 року до 22 травня 2020 року на мобільний телефон НОМЕР_1 надходили смс-повідомлення АТ "ОТП Банк", однак належність телефонних номерів за вхідними дзвінками саме АТ "ОТП Банк", або його уповноваженим представникам, вказана відповідь на запит не містить.
З дослідження текстів смс-повідомлень, роздруківка яких долучена позивачем до позову, судом встановлено, що за своїм змістом вони не містять відомостей за яким саме кредитним договором рахується заборгованість за позивачем. Достатніх та належних доказів того, що зазначені смс-повідомлення АТ "ОТП Банк" стосуються саме кредитного договору № 2019573718 від 13 липня 2018 року, укладеного з позивачем, матеріали справи не містять.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорення. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.