Постанова
Іменем України
22 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 570/2054/19
провадження № 61-6444св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Обарівська сільська рада Рівненського району Рівненської області, правонаступником якої є Городоцька сільська рада Рівненського району Рівненської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Обарівський ліцей Рівненської районної ради, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 25 березня 2021 року у складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Хилевич С. В., Шимків С. С.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Обарівський ліцей Рівненської районної ради, ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та скасування рішення.
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області (далі - Обарівська сільська рада) про визнання дій неправомірними та скасування рішення.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є власником підземної кабельної лінії 0,4 кВ довжиною 185 м, яка пролягає від ЗТП-416 Обарівського ліцею через земельну ділянку ОСОБА_2 до приміщення банно-прального комбінату, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
14 лютого 2019 року на виконання рішення Обарівської сільської ради від 18 грудня 2018 року № 1007 зазначену підземну кабельну лінію 0,4 кВ знеструмлено та знесено.
Позивач вважав, що дії відповідача не відповідають нормам статей 19, 41 Конституції України, частини першої статті 316, частини першої статті 317, статті 393 ЦК України, статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Правилам охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209.
Із урахуванням зазначених обставин, позивач просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення Обарівської сільської ради від 18 грудня 2018 року № 1007 у частині знесення незаконно спорудженої підземної кабельної лінії 0,4 кВ, яка пролягає від ЗТП-416 Обарівського ліцею через земельну ділянку ОСОБА_2 до приміщення банно-прального комбінату, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати Обарівську сільську раду відновити підземну кабельну лінію 0,4 кВ, яка пролягає від ЗТП-416 Обарівського ліцею через земельну ділянку ОСОБА_2 до приміщення банно-прального комбінату, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 02 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Обарівської сільської ради від 18 грудня 2018 року № 1007 у частині знесення незаконно спорудженої підземної кабельної лінії 0,4 кВ, яка пролягає від ЗТП-416 Обарівського ліцею через земельну ділянку ОСОБА_2 до приміщення банно-прального комбінату, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов`язано Обарівську сільську раду відновити підземну кабельну лінію 0,4 кВ, яка пролягає від ЗТП-416 Обарівського ліцею через земельну ділянку ОСОБА_2 до приміщення банно-прального комбінату, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що законом не передбачено повноваження сільської ради здійснювати роботи щодо електромереж, зокрема демонтажу належних позивачу електромереж, тому оспорюване рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 25 березня 2021 року апеляційну скаргу Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області (як правонаступника Обарівської сільської ради) задоволено. Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 02 грудня 2020 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не підтвердив законність побудови кабельної лінії, перехід до нього у встановленому законом права власності чи користування на неї, а тому не довів порушення своїх суб`єктивних прав оскарженим рішенням сільської ради.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
19 квітня 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, витребувано її із Рівненського районного суду Рівненської області.
05 серпня 2022 року проведено повторний автоматизований розподіл та розподілено справу колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 369/5240/16-ц, від 25 липня 2019 року у справі № 907/442/18.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що кабельна лінія 0,4 кВ призначена для обслуговування будівлі та становить одне ціле з нею, а тому згідно з статтею 186 ЦК України є приналежністю головної речі, має слідувати за нею, що виключає можливість розглядати її як окремий об`єкт права власності. Законом не передбачено самостійне відчуження інженерних споруд, які складають єдине ціле з жилим багатоквартирним будинком, та визнання права власності на такі споруди.
Доводи інших учасників справи
У травні 2021 року до Верховного Суду надійшли відзиви ОСОБА_2, ПрАТ "Рівнеобленерго", Обарівського ліцею Городоцької сільської ради, Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області на касаційну скаргу ОСОБА_1, у яких вони просять відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.
До Верховного Суду від ОСОБА_1 надходили додаткові пояснення разом із доданими до них новими доказами.
Відповідно до визначених процесуальним законом повноважень Верховний Суд здійснює перегляд рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав правильного застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, що виключає можливість прийняття нових доказів на стадії перегляду справи в суді касаційної інстанції. Тому суд не бере до уваги нові докази, поданні позивачем під час розгляду справи у суді касаційної інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що на підставі договору купівлі-продажу від 24 жовтня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3296, ОСОБА_1 придбав у товариства з обмеженою відповідальністю "Мукомольна фабрика К" будівлю банно-прального комбінату загальною площею 354 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 42 т. 1).
Рішенням Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 18 грудня 2018 року № 1007 вирішено знести незаконно споруджену підземну кабельну лінію 0,4 кВ, яка пролягає від ЗТП-416 Обарівського ліцею, через земельну ділянку ОСОБА_2, до приміщення колишнього банно-прального комбінату на АДРЕСА_1 . Виконання цього рішення покладено на власників земельних ділянок, через які пролягає зазначена підземна кабельна лінія - Обарівський ліцей та ОСОБА_2 (а. с. 29 т. 1).
14 лютого 2019 року на виконання рішення Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 18 грудня 2018 року № 1007 комісією у складі: директора Обарівського ліцею - ОСОБА_6, завідуючого господарством Обарівського ліцею - ОСОБА_7, депутатів сільської ради - ОСОБА_3, ОСОБА_4, електромонтера ОСОБА_5, ОСОБА_2, знесено незаконно побудовану підземну кабельну лінію 0,4 кВ, яка пролягає від ЗТП-416 Обарівського ліцею до приміщення колишнього банно-прального комбінату на АДРЕСА_1, про що складено акт від 14 лютого 2019 року (а. с. 161 т. 1).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.