ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 910/19317/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 (головуючий суддя Агрикова О. В., судді Мальченко А. О., Чорногуз М. Г.) та ухвалу Господарського суду Київської області від 16.02.2022 (суддя Христенко О. О.)
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"
на дії державного виконавця Бородянського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі
за позовом Київської міської клінічної лікарні № 11 Дніпровського району м. Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"
про стягнення 37 024,28 грн
СУТЬ СПОРУ
1. Рішенням суду першої інстанції стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" (далі - ТОВ "Діамед") грошові кошти на користь Київської міської клінічної лікарні № 11 Дніпровського району м. Києва (далі - Київська міська клінічна лікарня № 11).
2. На примусове виконання вказаного судового рішення місцевим господарським судом видано наказ.
3. Старшим державним виконавцем Бузніцькою Тетяною Григорівною (далі - старший державний виконавець) Бородянського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Бородянський відділ ДВС) відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду першої інстанції та звернено стягнення на грошові кошти ТОВ "Діамед".
4. Вважаючи дії старшого державного виконавця зі звернення стягнення на грошові кошти неправомірними, ТОВ "Діамед" звернулося до суду зі скаргою.
5. Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції, у задоволенні скарги відмовлено. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Діамед" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
6. Верховний Суд відмовив в задоволенні касаційної скарги, виходячи з такого.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог та скарги на дії державного виконавця
7. У листопаді 2017 року Київська міська клінічна лікарня № 11 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Діамед" про стягнення 37 968,98 грн, з яких: 10 330,67 грн заборгованості за фактичне користування приміщенням за лютий - квітень 2017 року, 15 544,34 грн - відшкодування вартості комунальних послуг за грудень 2016 року - квітень 2017 року, 12 093,97 грн заборгованості з відшкодування податку на землю за січень 2016 року - квітень 2017 року.
8. Рішенням Господарського суд Київської області від 31.05.2018 у справі №910/19317/17 позовні вимоги Київської міської клінічної лікарні № 11 задоволено повністю. Рішення суду першої інстанції в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалося.
9. 03.07.2018 на примусове виконання вказаного рішення Господарським судом Київської області видано відповідний наказ.
10. Старшим державним виконавцем 02.07.2019 відкрито виконавче провадження № 59430526 з виконання наказу Господарського суду Київської області від 03.07.2018 у справі № 910/19317/17.
11. 07.02.2022 ТОВ "Діамед" звернулося до Господарського суду Київської області зі скаргою на дії старшого державного виконавця, в якій скаржник просив визнати неправомірним стягнення з рахунку ТОВ "Діамед" грошових коштів в сумі 131 461,34 грн, здійснене старшим державним виконавцем; зобов`язати старшого державного виконавця повернути грошові кошти в сумі 131 461, 34 грн на рахунок ТОВ "Діамед".
12. Вказана скарга мотивована тим, що ТОВ "Діамед" перебуває в стані припинення шляхом ліквідації за рішенням учасників юридичної особи, яке не передбачає правонаступництва, у зв`язку з чим скаржник вважає дії старшого державного виконавця щодо стягнення грошових коштів неправомірними.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
13. Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.02.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022, у задоволенні скарги ТОВ "Діамед" на дії старшого державного виконавця відмовлено.
14. Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що виконавче провадження з примусового виконання рішення місцевого господарського суду у цій справі (№ 910/19317/17) відбувається на підставі Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон про виконавче провадження), який не містить застережень або окремого порядку стягнення грошових коштів з боржника, що перебуває в процесі припинення за рішенням учасників такої юридичної особи.
15. Суди першої та апеляційної інстанцій також відхилили твердження боржника щодо того, що порядок стягнення грошових коштів у випадку ліквідації боржника врегульований виключно нормами Цивільного кодексу України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. У жовтні 2022 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед", в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 та ухвалу Господарського суду Київської області від 16.02.2022 і прийняти нове рішення, яким скаргу ТОВ "Діамед" на дії державного виконавця задовольнити в повному обсязі. Також скаржник просить стягнути витрати, пов`язані з розглядом справи, на професійну правничу допомогу.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги та заперечень на неї
17. На обґрунтування касаційної скарги ТОВ "Діамед" зазначає, що при добровільній ліквідації юридичної особи діють норми Цивільного кодексу України, які повно і всебічно регламентують вказану процедуру та порядок вчинення дій, в тому числі при наявності виконавчого провадження.
18. За твердженнями ТОВ "Діамед", виконання рішень про задоволення вимог кредиторів юридичної особи, яка перебуває в стані ліквідації, здійснюється саме ліквідаційною комісією (ліквідатором) в ході ліквідаційної процедури, а не державним виконавцем згідно із Законом про виконавче провадження.
19. ТОВ "Діамед" вважає, що стягнення будь-яких коштів чи вчинення інших дій в межах виконавчого провадження після початку процедури ліквідації боржника є порушенням процедури ліквідації та може спричинити порушення прав інших кредиторів, у тому числі й колишніх працівників юридичної особи щодо стягнення невиплаченої заробітної плати, сплати податків тощо.
20. На думку ТОВ "Діамед", виконавче провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Київської області від 31.05.2018 у справі №910/19317/17 підлягає закінченню, наказ на примусове виконання вказаного рішення - переданню ліквідатору ТОВ "Діамед" для включення відповідних кредиторських вимог Київської міської клінічної лікарні № 11 у четверту чергу, а усі арешти в рамках вказаного виконавчого провадження мають бути зняті.
21. При цьому ТОВ "Діамед" посилається на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 487/3335/13 (провадження № 14-111цс18), постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 822/2730/16, постанові Верховного Суду України від 01.12.2015 у справі № 818/8714/13, постанові Вищого адміністративного суду України від 15.06.2016 у справі № К/800/53033/15.
22. Крім того, ТОВ "Діамед" просить суд стягнути з Бородянського відділу ДВС витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 95 000,00 грн, з яких 40 000,00 грн - у суді першої інстанції, 30 000,00 грн - у суді апеляційної інстанції та 25 000,00 грн - у суді касаційної інстанції.
23. Старший державний виконавець направила відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
24. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
26. Згідно з частиною першою статті 74 Закону про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
27. Аналогічне право на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця закріплене в статті 339 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
28. Порядок примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, зокрема врегульовано Законом про виконавче провадження.
29. Згідно зі статтею 1 Закону про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
30. Пунктом 5 частини першої статті 2 Закону про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності.
31. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону про виконавче провадження).
32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що старшим державним виконавцем 02.07.2019 відкрито виконавче провадження № 59430526 з виконання наказу Господарського суду Київської області від 03.07.2018 року у справі № 910/19317/17.
33. У межах вищевказаного виконавчого провадження старшим державним виконавцем 11.07.2019 винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на рахунки ТОВ "Діамед".
34. Постановою Бородянського відділу ДВС від 13.11.2020 об`єднано виконавче провадження № 59430526 з іншими виконавчими провадженнями у зведене виконавче провадження № 63621742.
35. Відповідно до частини першої статті 18 Закону про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
36. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону про виконавче провадження).
37. Відповідно до пунктів 6, 7 частини третьої статті 18 Закону про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
38. Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону про виконавче провадження виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
39. Виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (частини перша та друга статті 52 Закону про виконавче провадження).