ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 916/2499/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області
(суддя - Цісельський О.В.)
від 25.11.2021
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Богатир К.В., судді: Аленін О.Ю., Таран С.В.)
від 15.09.2022
у справі № 916/2499/21
за позовом ОСОБА_2
до Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг"
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1
про визнання незаконним пункту статуту
за участю представників учасників справи:
позивача - не з`явився;
відповідача - не з`явився;
третьої особи - не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1.Засновник Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" про визнання пункту 9.12. статуту ОК "Тіан Конг" таким, що суперечить закону та викласти його у наступній редакції: "Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів".
1.2. Позивачка вважає, що пункт 9.12. статуту ОК "Тіан Конг" у редакції: "Загальні збори Членів Кооперативу правомочні розглядати питання Порядку денного, якщо на них присутні більше 75% його Членів, що мають право ухвального голосу", впливає на компетенцію Загальних зборів членів ОК "Тіан Конг", а саме при трьох засновниках кооперативу (членах), відсутність лише одного із членів на загальних зборах повністю блокує прийняття ними рішень, оскільки у такому випадку будуть присутні тільки 66% членів кооперативу, а не 75%, як того вимагає пункт 9.12. статуту.
При цьому позивачка зауважує, що вказаним пунктом статуту постійно зловживає один із засновників ОК "Тіан Конг" - ОСОБА_1, який навмисно не приймає участі у загальних зборах, намагаючись у такий спосіб блокувати господарську діяльність ОК "Тіан Конг".
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.11.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2022, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Суд визнав пункт 9.12. статуту Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" незаконним. В решті позовних вимог відмовлено.
2.2. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що положення пункту 9.12 статуту Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг", яке встановлює інший порядок прийняття рішень загальними зборами учасників кооперативу, а саме: присутність на загальних зборах більше 75% його членів, що мають право ухвального голосу, ніж встановлено законом, не відповідає вимогам частин 9, 10, 11 статті 15 Закону України "Про кооперацію". Законом надано право Обслуговуючому кооперативу встановлювати інший порядок визначення кількості голосів, шляхом таємного чи відкритого голосування, що належать кожному члену кооперативу на загальних зборах, проте не саму кількість голосів, що необхідна для прийняття рішень.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що пункт 9.12 статуту ОК "Тіан Конг" суперечить вимогам статті 15 Закону України "Про кооперацію", чим також порушує права та охоронювані законом інтереси позивачки як засновника та члена кооперативу. Тому позовні вимоги про визнання незаконним Статуту Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" в частині пункту 9.12. "Загальні збори членів кооперативу правомочні розглядати питання порядку денного, якщо на них присутні більше 75% його членів, що мають право ухвального голосу" визнано обґрунтованими.
Відмовляючи у задоволенні вимоги щодо викладення п. 9.12 статуту у редакції: "Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів", господарські суди виходили з того, що затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг", як встановлено статтею 15 Закону України "Про кооперацію", належить до компетенції загальних зборів членів кооперативу, а затвердження судом відповідної редакції пункту Статуту фактично буде втручанням в господарську діяльність кооперативу.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Одеської області від 25.11.2021 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2022, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким у позові відмовити в повному обсязі.
3.2. ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження визначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №922/172/16, від 02.08.2022 у справі №926/365/19 (щодо застосування ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України); від 15.06.2022 у справі №916/700/21, від 05.12.2018 у справі №916/1813/16 (щодо застосування ст. 74 ГПК України).
Також підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини 9 статті 15 Закону України "Про кооперацію" у подібних правовідносинах. Так, скаржник вважає, що відповідно до правильного тлумачення згаданої норми, вона містить заборону визначати статутом кооперативу кворум, який становить менше половини або навіть половину присутніх на загальних зборах його членів.
3.3. Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Обслуговуючий кооператив "Тіан Конг" зареєстрований 04.12.2013, за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом, видом економічної діяльності якого є "81.10 Комплекс обслуговування об`єктів". Керівником ОК "Тіан Конг" зазначено ОСОБА_3 . Засновниками (учасниками) юридичної особи є: ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Відповідно до Статуту ОК "Тіан Конг", затвердженого рішенням загальних зборів членів ОК "Тіан Конг", оформленого протоколом №1-2019 від 08.05.2019, Обслуговуючий кооператив "Тіан Конг" створений внаслідок добровільного об`єднання осіб на основі членства для спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань на засадах самоврядування з метою поліпшення свого економічного та соціального стану, підвищення життєвого рівня Членів та Асоційованих членів, захисту їх майнових інтересів і соціальних прав, надання економічної та соціальної допомоги фізичним та юридичним особам з метою зростання їх матеріального добробуту та задоволення потреб у веденні садівництва, відпочинку та дозвілля Членів та Асоційованих членів Кооперативу. За напрямком своєї діяльності Кооператив є садівницьким (п. 1.1. Статуту).
Відповідно до п. 6.1. Статуту засновниками Кооперативу є: громадянин Народної Республіки Китай ОСОБА_3, громадянин України ОСОБА_1 та громадянка Народної Республіки Китай ОСОБА_2 .
Членство у Кооперативі поділяється на просте та асоційоване. Членами Кооперативу можуть бути громадяни України, які досягли 16-річного віку, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, внесли вступний внесок та пай у порядку та розмірах, встановлених цим Статутом, додержуються вимог Статуту та користуються правом ухвального голосу (просте членство) (п.п 7.1.-7.2. Статуту ОК "Тіан Конг").
Пунктом 7.2.3. Статуту встановлено, що член Кооперативу має право, зокрема, брати участь в управлінні Кооперативом та брати участь у Загальних зборах Членів Кооперативу з правом ухвального голосу.
Відповідно до пункту 9.1. Статуту вищим органом управління Кооперативу є Загальні збори його Членів.
До компетенції Загальних зборів Членів Кооперативу належить: затвердження Статуту Кооперативу та внесення до нього змін; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю Кооперативу, інших органів Кооперативу; заслуховування звітів органів управління та органів контролю за діяльністю Кооперативу; затвердження порядку розподілу майна Кооперативу; визначення розмірів вступного внеску та паїв; визначення та зміна розмірів, порядку формування та використання фондів Кооперативу; затвердження річного звіту та балансу Кооперативу; прийняття рішень про вступ/вихід Кооперативу до/з кооперативних об`єднань; прийняття до Кооперативу нових Членів та припинення їхнього членства у Кооперативі; затвердження рішення Голови Кооперативу про прийняття нових Асоційованих членів та припинення їхнього членства; розгляд скарг на дії Голови, Ревізора та посадових осіб Кооперативу; визначення розмірів оплати праці працівників Кооперативу, а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю Кооперативу; встановлення пільг, їх розмірів, порядку та терміну надання; утворення спеціальних комісій із залученням в якості консультантів найманих працівників; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію Кооперативу; після введення в експлуатацію Об`єкта будівництва - прийняття рішень щодо встановлення порядку його експлуатації, ремонту та обслуговування; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном Кооперативу; прийняття рішення про преміювання та інші форми заохочення Голови, Ревізора, працівників, Членів та Асоційованих членів Кооперативу; прийняття інших рішень, що стосуються діяльності Кооперативу (підпункти 9.2.1. 9.2.19 пункту 9.2. Статуту).
Пунктом 9.12. Статуту ОК "Тіан Конг" встановлено, що загальні збори членів кооперативу правомочні розглядати питання порядку денного, якщо на них присутні більше 75% його членів, що мають право ухвального голосу.
Відповідно до п. 9.13. Статуту незалежно від розміру паю та інших чинників та/або показників кожен Член (Асоційований член) Кооперативу має один ухвальний (дорадчий) голос, і це право не може бути передане іншій особі.
Як вбачається з п. 16.1. Статуту рішення про зміну статуту кооперативу приймається загальними зборами членів, у складі не менше 75% голосів.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога засновника Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" визнати пункту 9.12. статуту ОК "Тіан Конг" таким, що суперечить закону, та викласти його у такій редакції: "Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів".
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, позовні вимоги задовольнив частково, а саме: визнав пункт 9.12. статуту Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" незаконним. В решті позовних вимог відмовлено.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з судовими рішеннями в частині задоволених позовних вимог.
5.3. Однією з підстав касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №922/172/16, від 02.08.2022 у справі №926/365/19 (щодо застосування ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України).
При цьому скаржник зазначає, що обраний позивачкою спосіб захисту свого порушеного права, не передбачений законом, належним способом захисту прав позивачки у спірних правовідносинах мала б бути вимога про визнання недійсним пункту статуту, а не вимога про визнання його таким, що суперечить закону.
Також скаржник звертає увагу на те, що суд першої інстанції своїм рішенням від 25.11.2021 захистив права позивачки у непередбачений законом спосіб, чим порушив вимоги частини 1 статті 5, статті 14, частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України.
Так, у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №922/172/16, на яку посилається скаржник, зазначено, що статут юридичної особи є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов`язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів.
У постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 926/365/19, на яку також посилається скаржник, зазначено, що за наявності відповідного спору окремі положення статуту акціонерних товариств, які не відповідають вимогам законодавства, та порушують права чи охоронювані законом інтереси акціонера (позивача), можуть бути визнані недійсними шляхом подання позову щодо недійсності статуту (його окремих пунктів), а не шляхом визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів, на яких відповідні положення статуту були затверджені У судовому рішенні про визнання недійсними окремих положень установчих документів має бути зазначено, яким саме приписам закону суперечать ці положення та які права позивача ними порушуються або оспорюються. При цьому задоволення позовних вимог судом не повинно порушувати прав інших осіб.
5.4. У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За частиною першою статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.