Постанова
Іменем України
17 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 453/337/19
провадження № 51-1582 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_22.,
суддів ОСОБА_23., ОСОБА_24.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_25,
прокурора ОСОБА_26.,
засудженої ОСОБА_1,
в режимі відеоконференції захисника ОСОБА_27,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_27 в інтересах засудженої ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 20 квітня 2022 року у кримінальному провадженні № 12018140300000493 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Либохора Сколівського району Львівської області, жительки АДРЕСА_1 ),
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 грудня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Вказаним вироком також вирішено питання щодо судових витрат та долі речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що вона 04 жовтня 2018 року приблизно о 23:00, перебуваючи у будинку АДРЕСА_1, маючи умисел на вчинення вбивства свого співмешканця ОСОБА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході конфлікту умисно завдала лежачому на ліжку ОСОБА_2 близько десяти ударів по голові металевою вафельницею, та один удар ножем у грудну клітку, від яких він помер.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 20 квітня 2022 року апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_27 залишено без задоволення, в вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 грудня 2021 року - без зміни.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі захисник ОСОБА_27 ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх вимог вказує, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої через суворість. Зокрема вказує, що апеляційний суд не створив умов для реалізації права учасників процесу на апеляційне оскарження шляхом повторного дослідження обставин справи, які були оспорені та про необхідність оцінки яких йшлося в апеляційних скаргах. Зокрема, зауважує, що суди першої та апеляційної інстанцій не допитали свідка ОСОБА_3, який міг підтвердити алібі ОСОБА_1 про її непричетність до вбивства. Показанням потерпілих та свідків щодо дня, коли вони бачили загиблого, та чи бачили синець під оком у ОСОБА_1 не надано відповідної оцінки, такі показання є непереконливими і не чіткими, не узгоджуються з версією обвинувачення. При цьому судом не перевірено версії щодо отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень від свідка ОСОБА_4, які інколи конфліктували, та не перевірено версію причетності хлопців з Івано-Франківська до вбивства, з якими працював ОСОБА_2 . Вважає, що зі змісту судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_2 можна зробити висновок про те, що з огляду на виявлені тілесні ушкодження на його тілі неможливо нанести такі тілесні ушкодження виключно у лежачому положенні, як про те зазначає у вироку місцевий суд. Більше того, тілесні ушкодження були заподіяні із значною силою, що дає підстави сумніватись у тому, що їх спричинила ОСОБА_1, яка є тендітною жінкою та значно нижчою від загиблого. Крім того, зазначає, що відповідно до аналітичної довідки оператора мобільного зв`язку встановлено роботу мобільного телефона ОСОБА_2 з 04 жовтня по 09 жовтня 2018 року, однак жоден зі свідків не вказував про наявність телефона в руках у ОСОБА_1, а в ході судового розгляду не встановлено хто та коли з нього телефонував, хоча мотив вбивства міг бути корисливим. Звертає увагу, що обвинувачення, окрім іншого, побудоване на виявленій у будинку волосині ОСОБА_1 та крові на її кросівку, однак судом не враховано, що ОСОБА_1 понад півтора року проживала з ОСОБА_2, а тому її біологічні сліди знаходяться по усьому будинку. При цьому з відеозапису до протоколу огляду місця події не вбачається, що така волосина вилучалась. Також не враховано судом, що у день виявлення трупа ОСОБА_2 . ОСОБА_1 залазила до будинку через вікно, була поруч з його тілом, а тому її взуття контактувало з біологічними слідами померлого - з його кров`ю. Зауважує, що в приміщенні будинку було виявлено недопалок цигарки " ОСОБА_5", хоча допитані свідки запевняли, що ОСОБА_2 в приміщенні будинку не палив, та забороняв це робити іншим, та палив більш дешеві цигарки, а ОСОБА_1 не мала змоги дозволити собі купувати такі цигарки, до того ж свідки не бачили її за палінням цигарок. Також стверджує про безпідставність тверджень сторони обвинувачення, що ОСОБА_1 прибирала в будинку після вбивства ОСОБА_2, оскільки з протоколу огляду місця події вбачається, що у будинку на речах та стінах містяться бризки крові, а тіло загиблого не переміщалося. З урахуванням опису подій, сумнівними є показання свідка ОСОБА_6 про те, що вона в п`ятницю 05 жовтня 2018 року приходила до будинку сина, сиділа в кімнаті, де нібито було накрито простирадлом його тіло, однак нічого не помітила. До того ж захисник вказує, що зазначене простирадло в ході досудового розслідування виявлено не було. Підсумовуючи викладене, наголошує, що місцевий суд на зазначені обставини уваги не звернув, не надав оцінку всім наявним доказам у справі, ретельно їх не проаналізував, а вина ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом. Крім того, зазначає, що судом не враховано позитивної характеристики ОСОБА_7, наявність на утриманні малолітньої дитини, у результаті чого призначено надто суворе покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_27 та засуджена ОСОБА_1 підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити, а ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Прокурор ОСОБА_26. заперечував щодо задоволення касаційної скарги захисника, просив залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
У касаційній скарзі захисник вказує про незаконність ухвали апеляційного суду. Як на підставу для скасування оскаржуваного судового рішення захисник зазначає про неповноту та однобічність судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судових рішеннях, фактичним обставинам справи, відсутність доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй дій.
Зауважує, що суди першої та апеляційної інстанцій не допитали свідка ОСОБА_3, який міг підтвердити алібі ОСОБА_1 про її непричетність до вбивства, а показання потерпілих та свідків є непереконливими і не чіткими, не узгоджуються з версією обвинувачення, не перевірено версії щодо отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень за інших обставин, ніж викладено в обвинуваченні, при цьому зі змісту експертизи трупа можна зробити висновок, що тілесні ушкодження були заподіяні із значною силою, що дає підстави сумніватись у тому, що їх спричинила ОСОБА_1 . Крім того, зазначає, що в ході судового розгляду не встановлено хто та коли користувався телефоном ОСОБА_2, хоча мотив вбивства міг бути корисливим. Звертає увагу, що обвинувачення побудоване на виявленій у будинку волосині ОСОБА_1 та крові на її кросівку, однак судом не враховано, що ОСОБА_1 понад півтора року проживала з ОСОБА_2, а тому її біологічні сліди знаходяться по усьому будинку, а у день виявлення трупа ОСОБА_2 . ОСОБА_1 залазила до будинку через вікно, була поруч з його тілом, а тому її взуття могло контактувати з кров`ю померлого. Не взято до уваги, що в приміщенні будинку було виявлено недопалок цигарки "Мальборо", який залишений сторонньою особою.
Наголошує, що місцевий суд на зазначені обставини уваги не звернув, не надав оцінку всім наявним доказам у справі, ретельно їх не проаналізував, а вина ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом.
Однак такі доводи захисника не можуть бути предметом касаційного розгляду, оскільки відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати достатність обсягу судового розгляду для постановлення остаточного рішення, здійснювати оцінку здобутих судами першої та апеляційної інстанцій доказів, вирішувати питання про їх достовірність, встановлювати інші фактичні обставини справи, ніж ті, які викладені в судових рішеннях.
З огляду на процесуальні повноваження суду касаційної інстанції, який є судом права, а не факту, під час касаційного розгляду суд має оперувати тими фактичними обставинами та доказовою базою, які встановлені судами попередніх інстанцій, та зобов`язаний перевіряти правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин доводи касаційної скарги захисника в цій частині є неспроможними.
Як убачається з вироку, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за викладених у вироку обставин ґрунтуються на доказах, досліджених та належно оцінених у судовому засіданні.
Такі висновки суд зробив на підставі показань потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9, свідків ОСОБА_6 ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 ОСОБА_19, ОСОБА_20, експерта ОСОБА_21 .
Також судом першої інстанції співставлено, проаналізовано і покладено в основу обвинувального вироку дані, що містяться у витягу з ЄРДР № 12018140300000493 від 09 жовтня 2018 року, рапорті від 08 жовтня 2018 про отримання повідомлення щодо виявлення трупа чоловіка, заяві ОСОБА_6 про надання дозволу на проведення огляду житлового будинку, протоколі огляду місця події від 08 жовтня 2018 року, протоколі огляду трупа від 09 жовтня 2018 року, заяві ОСОБА_1 від 09 жовтня 2018 року про добровільну видачу одягу, протоколах отримання зразків для експертизи від 23 жовтня 2018 року (зразки крові та волосся ОСОБА_1 ), протоколі слідчого експерименту від 10 жовтня 2018 року за участю ОСОБА_1, аналітичній довідці операторів мобільного зв`язку щодо періоду роботи належного ОСОБА_2 абонента, постановах про визнання речовими доказами від 09 жовтня 2018 року та від 15 березня 2019 року.
Місцевим судом досліджено як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину дані, що містяться у висновках судово-медичних експертиз № 82 від 09 листопада 2018 року, № 1297/2018-ім від 16 жовтня 2018 року, № 2596/2018-т від 18 жовтня 2018 року, № 2430/2018 від 30 жовтня 2018 року, № 201/2018-мк від 25 жовтня 2018 року, № 90 від 22 жовтня 2018 року, № 1406/2018-ім від 09 листопада 2018 року, № 1405/2018-ім від 12 листопада 2018 року, № 1407/2018-ім від 12 листопада 2018 року, № 1437/2018-ім від 26 лютого 2019 року, № 16/2019-мк від 21 лютого 2019 року, № 135/2018-ім від 18 лютого 2019 року, № 281/2019-ім від 06 березня 2019 року, висновках комплексної молекулярно-генетичної та дактилоскопічної експертизи № 10/1053, 10/1054 від 16 січня 2019 року, № 10/1052 від 07 лютого 2019 року, висновку судово-психіатричної експертизи № 136 від 28 листопада 2018 року.
Оцінюючи здобуті докази, суд першої інстанції визнав такі докази належними та допустимими, зазначивши у вироку, що такі докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які становлять предмет доказування.
Тобто висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, місцевий суд належним чином вмотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до вимог закону та визнано судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо неї.
Таким чином, місцевий суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами наданих їх прав щодо подання доказів, доведеності їх переконливості перед судом, безпосередньо дослідив усі наявні докази, та перевірив всі обставини, які мають істотне значення для встановлення об`єктивної істини у справі.
Отже, у вироку суду в повній відповідності до вимог ч. 3 ст. 374 КПК України наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину, які суд дослідив та оцінив із дотриманням положень ст. 94 КПК України.
В основу обвинувального вироку покладено виключно ті докази, що не викликають сумнівів у їхній достовірності. Зі змісту вказаного вироку вбачається, що суд у мотивувальній його частині виклав формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, із достатньою конкретизацією встановив і зазначив місце, час, спосіб вчинення злочину, його наслідки.