1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 826/8161/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Картере В.І.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Соледар-Сервіс",

представник позивача -Олексіюк М.В., адвокат (довіреність № 2 від -1.12.2021)

відповідач 1 - Національний банк України,

представник відповідача 1 - Крайдуба В.І. (в порядку самопредставництва),

відповідач 2 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

представник відповідача 2 -Сидоренко Ю.А., адвокат (довіреність № 60-17992/21 від 30.12.2021)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фідобанк",

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Соледар-Сервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 30.09.2021

у складі судді: Ягічева Н.І.

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 30.06.2022

у складі колегії суддів: Гаврилюка О.М., (головуючий), Ткаченко Б.О., Суліма В.В.,

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Соледар-Сервіс"

до Національного банку України,

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фідобанк"

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Соледар - Сервіс" (далі - позивач, ТОВ "Соледар - Сервіс") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного банку України (далі - відповідач 1, НБУ), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність НБУ, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Фідобанк" Коваленко О.В.;

- зобов`язати НБУ, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Фідобанк" Коваленко О.В. здійснити заходи, необхідні для подальшого належного обліку інформації про право власності ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" на 4 000 000,00 грн. на будь-якому поточному банківському рахунку ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс", шляхом передання відповідних повноважень від ПАТ "Фідобанк" до Філії ПАТ "Креді Агріколь Банк" або шляхом здійснення обліку належних ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" безготівкових коштів в розмірі 4 000 000,00 грн. НБУ самотужки.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.05.2016 позивач направив ПАТ "Фідобанк" платіжне доручення № 85 про перерахування зі свого рахунку коштів у розмірі 4 000 000,00 грн., яке банк не виконав та не провів операцію за розрахунковим документом. На звернення до відповідачів з вимогою припинити блокувати належні позивачу кошти було отримано відмову. Позивач вважає таку бездіяльність відповідачів протиправною.

2. Справа слухалась неодноразово.

3. Постановою від 28.04.2021 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду касаційну скаргу ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" задовольнив частково;

3.1. скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018, а провадження у справі № 826/8161/18 за позовом ТОВ "Соледар-Сервіс" до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Фідобанк", про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - закрив;

3.2. роз`яснив позивачеві, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду господарської юрисдикції та що він має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

3.3. ухвалою від 01.06.2021 Верховний Суд задовольнив заяву ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" про направлення за встановленою юрисдикцією справи № 826/8161/18;

3.4. справу № 826/8161/18 за позовом ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" до НБУ, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Фідобанк", про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії передав до Господарського суду міста Києва.

Короткий зміст рішення господарського суду першої інстанції

4. Рішенням від 30.09.2021 Господарський суд міста Києва у задоволенні позовних вимог відмовив.

4.1. Місцевим судом під час розгляду справи встановлено такі обставини:

4.1.1. 15.08.2013 між ПАТ "Фідобанк" (далі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) та ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" укладено договір банківського рахунку № 265167, відповідно до п. 1.1 якого банк відкриває для ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" поточний рахунок в національній валюті України та іноземних валютах;

4.1.2. 18.05.2016 позивач направив ПАТ "Фідобанк" платіжне доручення № 85 про перерахування зі свого рахунку коштів у розмірі 4 000 000 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку від 20.05.2016. Разом з тим, ПАТ "Фідобанк" не провів операцію за розрахунковим документом та не повідомив про причини такого порушення;

4.1.3. 26.05.2016 позивач направив ПАТ "Фідобанк" лист № 31 від 26.05.2016, в якому просив виконати платіжне доручення № 85, однак листом-відповіддю від 22.06.2016 № 2-3-11-1/932ВА-01У за підписом уповноваженої особи ПАТ "Фідобанк" позивачу було повідомлено, що рішенням НБУ від 20.05.2016 № 8 "Про віднесення ПАТ "Фідобанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.05.2016 № 783 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Фідобанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку;

4.1.4. 04.12.2017 позивач звернувся до НБУ із зверненням-вимогою, в якому просив припинити блокування належних позивачу 4 000 000 грн., які обліковуються на рахунку, що веде ПАТ "Фідобанк", забезпечити здійснення платежів ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" засобами НБУ шляхом призначення уповноваженої НБУ належним чином функціонуючої установи/комерційного банку та забезпечити належне ведення рахунку ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" у гривні, включаючи своєчасне виконання платіжних доручень про перерахування належних ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" коштів;

4.1.5. Листом-відповіддю від 29.12.2017 № 20-0004/8736729.12.2017 НБУ повідомив позивача, що для врегулювання зазначених позивачем відносин необхідно звернутись безпосередньо до уповноваженої особи ПАТ "Фідобанк";

4.1.6. 31.01.2018 позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із Зверненням-вимогою, схожим за змістом до того, яке направлялося до НБУ;

4.1.7. Листом-відповіддю від 01.03.2018 № 41-4680/805.03.2018 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив позивача, що виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 2413 від 10.11.2016 про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Фідобанк" і ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" визнано кредитором, вимоги включено до 7-ї черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів.

4.2. Також місцевим судом встановлено, що 19.07.2016 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1265 на підставі постанови Правління Нацбанку України від 18.07.2016 № 142-рш у банку розпочато процедуру ліквідації, призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Фідобанк", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Коваленку О.В.

4.3. За таких обставин місцевий суд дійшов висновку, що станом на момент звернення позивача до банку із заявою № 265167/24655326 від 04.08.2016 про включення вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, у відповідача була запроваджена тимчасова адміністрація, а на момент звернення з позовом до суду відкликано ліцензію та запроваджено процедуру ліквідації. Тому, враховуючи прийняте виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення про ліквідацію банку, суд дійшов висновку, що задоволення вимог кредиторів банку, повинно здійснюватися виключно у межах процедури ліквідації відповідача та у порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

4.4. Суд зазначив, що ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" визнано кредитором, вимоги якого включено до 7-ї черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів, тому, з моменту введення у ПАТ "Фідобанк" процедури тимчасової адміністрації, а в подальшому і ліквідації, у розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність" ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" відноситься до кредиторів банку, задоволення вимог якого можливе виключно у межах процедури ліквідації банку, визначеної статтями 49-52 зазначеного закону.

4.5. Крім того, місцевий суд звернув увагу, що можливість здійснення заходів щодо подальшого належного обліку інформації про грошові кошти ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" на суму 4 000 000 грн. (запис про які відображений на розрахунковому рахунку у ПАТ "Фідобанк") на будь-якому іншому поточному банківському рахунку позивача, шляхом передання повноважень з обліку належних ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" безготівкових від ПАТ "Фідобанк" до Філії ПАТ "Креді Агріколь Банк" або шляхом здійснення НБУ обліку цих безготівкових коштів не передбачена Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та чинним законодавством України, яке регулює банківську діяльність та обіг грошових коштів в цілому. Водночас суд зауважив, що підстави для ототожнення грошових коштів з цінними паперами та поширення на них (за аналогією права чи закону) правовий режим цінних паперів відсутні.

4.6. Суд зазначив про те, що долучений до матеріалів справи Науково-правовий висновок щодо правової природи коштів на банківському рахунку від 09.08.2021 не є належним доказом з огляду на положення частини першої статті 109 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, суд звернув увагу, що підстави позову та питання поставлені позивачем перед автором Висновку, чітко врегульовані Цивільним кодексом, Законом України "Про національний банк України", Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тому відсутні підстави для застосування аналогії права чи закону.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою від 30.06.2022 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" залишив без задоволення;

рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 залишив без змін.

5.1. Апеляційний суд, з огляду на встановлені обставини, не погодився із доводами апеляційної скарги. Зіславшись на статтю 4 Закону України "Про Національний банк України", суд зазначив, що НБУ не відповідає за зобов`язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов`язаннями НБУ, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов`язання, тому безпідставними та необґрунтованими є позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності НБУ, яка полягає у несвоєчасному виконанні платіжних доручень та у незабезпеченні належного ведення відкритого у ПАТ "Фідобанк" рахунку позивача.

5.2. Суд зазначив, що до функцій НБУ, визначених статтями 6, 7 Закону України "Про Національний банк України", не належить вирішення спорів, що виникають у договірних відносинах між клієнтом і банком. Крім того, суд звернув увагу, що передача НБУ повноважень з обліку безготівкових коштів від неплатоспроможного банку до іншої установи чи обліковувати їх самотужки також не передбачено чинними законодавством України.

5.3. Також апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки позивач є кредитором банку, на якого поширюються обмеження, встановлені пунктом 1 частини п`ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тому не можуть бути задоволені позовні вимоги (у тому числі спірні) до відповідача.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

6. ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" 30.08.2022 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 у справі № 826/8161/18.

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 826/8161/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Васьковський О.В., Картере В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2022.

8. Ухвалою від 19.09.2022 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №826/8161/18 за касаційною скаргою ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022;

повідомив учасників справи, що розгляд касаційної скарги ТОВ Фірма "Соледар-Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 відбудеться 08.11.2022 о 11:15.

9. Від НБУ та Фонду гарантування фізичних осіб надійшли відзиви на касаційну скаргу ТОВ "Соледар - Сервіс", в яких зазначені учасники справи просили касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

10. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX), Указу Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX), Указу Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX) Верховний Суд здійснює розгляд справи № 826/8161/18 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Розгляд заяв та клопотань учасників справи

11. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, позивачем було заявлено клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

11.1. Зіславшись на правову позицію, викладену у постанові Верховного суду України від 24.06.2015 у справі № 6-535цс15, а також правові позиції, викладені у постановах Верховного суду від 26.04.2018 у справі № 910/9345/17, від 26.06.2018 у справі № 915/1098/17 та від 25.05.2018 у справі № 915/628/17, скаржник зазначив, що переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність банку, який має виключне право розпорядження ними і, у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства, виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта і не є набувачем цих коштів, а лише вчиняє дії з обслуговування рахунку одержувача таких коштів та його обов`язок полягає, зокрема, у зарахуванні відповідних сум на особові карткові рахунки одержувачів, за невиконання якого банк несе відповідальність, передбачену законом.

11.2. Також скаржник зазначив, що Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 у справі № 910/22703/16 висловився на підтримку віднесення власника коштів на розрахунковому рахунку до кредиторів банку, з чим позивач не погоджується та вважає, що аргументація, викладена у касаційній скарзі, цілком може бути застосована для спростування позиції Верховного суду в справі № 910/22703/16.

Разом з тим, колегія суддів відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання з огляду на таке.

12. Підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду визначені частинами четвертою-шостою статті 302 ГПК України згідно з якими суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

12.1. Заявник зазначив, що в цьому випадку існує необхідність у наданні компетентного правового висновку Великої Палати Верховного Суду щодо функцій банку під час уведення тимчасової адміністрації та ліквідації щодо здійснення зарахування грошових коштів на особові карткові рахунки одержувачів та ведення таких рахунків.

12.2. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів", а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами попередніх інстанцій, та/або переоцінювати їх.


................
Перейти до повного тексту