ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 168/35/21
провадження № 51-5262км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_4,
суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
захисника ОСОБА_9 в режимі відеоконференції,
засудженого ОСОБА_1 в режимі відеоконференції
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Старовижівського районного суду Волинської області від 21 вересня 2021 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року в кримінальному провадженні № 12018030110001983 за обвинуваченням
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Луцьк Волинської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Старовижівського районного суду Волинської області від 21 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. Цим жде вироком ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та виправдано за недоведеністю вчинення ним вказаного кримінального правопорушення.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами в ніч з 27 на 28 липня 2020 року близько 23 год. ОСОБА_1, перебуваючи за місцем реєстрації в буд. АДРЕСА_2, під час вживання алкогольних напоїв зі своїм знайомим ОСОБА_2 на ґрунті особистих неприязних відносин з останнім, керуючись метою умисного протиправного заподіяння смерті іншій особі, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, невстановленим в ході досудового розслідування предметом з наявними ріжучими властивостями, заподіяв потерпілому, який перебував у стані тяжкого алкогольного сп`яніння, різану рану шиї з пошкодженням гортані, під`язикової кістки, обох яремних вен, лівої загальної сонної артерії. Після чого посмертно невстановленим в ході досудового розслідування предметом з наявними ріжучими властивостями заподіяв ОСОБА_2 травматичну ампутацію п`ятого пальця лівої кисті на рівні головки проксимальної фаланги.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 115 від 06 жовтня 2020 року безпосередньою причиною смерті ОСОБА_2 є різане поранення шиї з пошкодженням загального стовбура сонної артерії, що супроводжувалось масивною зовнішньою кровотечею, що призвело до гострої крововтрати, яка перебуває в прямому причинному зв`язку із її настанням та за ступенем тяжкості належить до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент спричинення.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року вирок місцевого суду залишений без зміни.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування судових рішень в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначення в цій частині нового розгляду в суді першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди залишили без уваги доводи сторони захисту про наявність в діях засудженого стану необхідної оборони, не спростували тверджень щодо заподіяння зі сторони потерпілого ударів засудженому, вчинення озброєного нападу на засудженого зі сторони потерпілого. Вказується, що вирок суду щодо перебування потерпілого в горизонтальному положенні в момент спричинення удару ґрунтується на припущеннях. Зазначається, що висновок судів про відсутність боротьби між потерпілим та засудженим є необґрунтованим. Поруч з зазначеним у касаційній скарзі наводяться доводи щодо суворості призначеного ОСОБА_1 покарання.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги, вважав її безпідставною.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваження лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Отже, суд касаційної інстанції позбавлений можливості досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, однак при цьому до його компетенції входить перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
Так за змістом ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути, зокрема, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому обґрунтованим - є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, а вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Таким чином, перевіряючи дотримання судами нижчих інстанцій вимог КПК України, Верховний Суд у межах доводів касаційних скарг має з`ясувати, чи навели суди нижчих інстанцій належні й достатні мотиви ухвалення судових рішень та чи обґрунтували свої висновки з посиланням на досліджені докази.