ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 820/1029/17
касаційне провадження № К/9901/41201/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 (суддя Мельников Р.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 (головуючий суддя - Шевцова Н.В., судді - Макаренко Я.М., Мінаєва О.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт" до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт" (далі у тексті - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі у тексті - Інспекція, відповідач, контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2016 №0010641201.
На обґрунтування позовних вимог зазначило про неправомірність застосування Інспекцією штрафних санкцій до Товариства за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, оскільки платником податків порушено строки реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних не з вини підприємства, Товариством поповнено електронний рахунок податку на додану вартість за 1 календарний день до закінчення граничного строку подання податкових накладних.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 01.06.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017, у задоволенні позову відмовив.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що позивачем не доведено наявність об`єктивних та непереборних обставин, які б перешкоджали завчасному поповненню електронного рахунку підприємства, з урахуванням необхідності виконання платником податків свого податкового обов`язку щодо дотримання термінів реєстрації податкових накладних. Товариство поповнило електронний рахунок з податку на додану вартість за 1 календарний день до закінчення встановленого 15-денного терміну для реєстрації податкових накладних, позивач був обізнаний, що вказані кошти автоматично перераховуються на спеціальний рахунок протягом наступного операційного дня.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У касаційній скарзі Товариство зазначає, що судами не враховано, що ним за 1 календарний день до закінчення встановленого терміну для реєстрації податкових накладних поповнено електронний рахунок з податку на додану вартість на суму, якої не вистачало для реєстрації податкових накладних. Товариством повідомлено Інспекцію про несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з вини банку, яким не своєчасно були перераховані кошти на спеціальний рахунок з податку на додану вартість Товариства. Вважає, що у даному випадку доречно застосувати аналогію закону і навести положення пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України (далі - ПК України), яким передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Інспекція правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористалось, що не перешкоджає розгляду справи у касаційному порядку.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18.10.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою Товариства та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 №1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтею 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VІІІ, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № №1402-VІІІ, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 №2147-VІІІ, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства (далі у тексті - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.11.2022 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 22.11.2022.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що Інспекцією проведено камеральну перевірку електронних даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 15.11.2016 № 4447/20-30-12-01-09/36988217 (далі у тексті - акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення Товариством вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України у частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі акту перевірки контролюючим органом відповідно до вимог пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України прийнято податкове повідомлення - рішення від 01.12.2016 №0010641201, яким до Товариства застосовано штрафні санкції у розмірі 39 871,33 грн за порушення термінів реєстрації податкових накладних, визначених у пункті 201.10 статті 201 ПК України.
За наслідками адміністративного оскарження прийнятого рішення Інспекції, рішенням ДФС України від 23.02.2017 № 3785/6/99-99-11-03-01-25 скаргу платника податків залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення залишено буз змін.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.