ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 804/772/16
касаційне провадження № К/9901/33096/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2016 (суддя - Турлакова Н.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 (головуючий суддя - Бишевська Н.А., судді - Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення надміру сплачених коштів,
УСТАНОВИВ:
У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі у тексті - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (далі у тексті - Інспекція, відповідач, податковий орган), Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі у тексті - Казначейство), у якому просило: визнати протиправною бездіяльність Інспекції щодо не підготування висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань по сплаті авансових внесків з податку на прибуток підприємств в сумі 1 339 335, 00 грн та не направлення його для виконання Казначейству; зобов`язати Інспекцію подати до Казначейства висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань по сплаті авансових внесків з податку на прибуток підприємств в сумі 1 339 335, 00 грн з Державного бюджету України; стягнути з Державного бюджету України через Казначейство суму надміру сплачених грошових зобов`язань по сплаті авансових внесків з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 339 335, 00 грн.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалось на наявність у нього переплати з податку на прибуток у розмірі 1 339 335, 00 грн, яку просило повернути на поточний рахунок Товариства відповідно до положень статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв`язку з чим зверталось до податкового органу з відповідною заявою, проте Інспекція не здійснила будь-яких дій, спрямованих на повернення Товариству наявної у нього переплати з податку на прибуток підприємств.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 06.07.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017, адміністративний позов задовольнив частково, визнав протиправною бездіяльність Інспекції щодо не підготування висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань по сплаті авансових внесків з податку на прибуток підприємств в сумі 1 339 335, 00 грн, зобов`язав Інспекцію підготувати та направити Казначейству висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань по сплаті авансових внесків з податку на прибуток підприємств в сумі 1 339 335, 00 грн з Державного бюджету України, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: податковий орган не виконав покладеного на нього чинним законодавством обов`язку щодо надання органу казначейства висновку про повернення платнику податків суми переплати з податку на прибуток, з урахуванням того, що наявність у Товариства переплати з податку на прибуток у розмірі 1 339 335, 00 грн підтверджена актами звірення розрахунків платника з бюджетом і податковим органом не заперечувалась, що призвело до порушення права Товариства на вільне користування своїми коштами.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 01.08.2017 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені із порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме: вимог статей 43, 57 ПК України, статей 7, 9, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі у тексті - КАС України, у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що листом від 29.10.2015 Інспекція не відмовляла Товариству у повернені суми надміру сплаченого податку на прибуток підприємств, а повідомила, що платник податку має право подати заяву до контролюючого органу за місцем перебування на податковому обліку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, за висновком якого Державна казначейська служба України повертає кошти.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.11.2022 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 22.11.2022.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди установили, що за підсумками 2013 року у Товариства (головне підприємство) виникла переплата по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств в розмірі "-25 958 020, 00 грн" (рядок 14 декларації з податку на прибуток за 2013 рік), що була подана до Інспекції 07.03.2014.
З акту звірки від 24.01.2014 № 6686-20 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 підписаного Інспекцією та Товариством вбачається, що розмір переплати становить 25 958 022, 00 грн, що не заперечувалось Інспекцією.
02.03.2015 Товариство засобами електронної пошти подало декларацію з податку на прибуток за 2014 рік до Інспекції, в якій за підсумками 2014 року у Товариства (головне підприємство) виникла переплата з податку на прибуток в розмірі "-4 851 059, 00 грн". Джерелом формування переплати слугувала сплата протягом 2014 року щомісячних авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 4 231 752, 00 грн в січні та лютому 2014 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 626 від 24.01.2014 та № 1707 від 28.02.2014. В інших місяцях в рахунок сплати була використана переплата авансових внесків з податку на прибуток, що виникла за результатами декларування за 2013 рік.
З акту звірки від 13.10.2015 №3370-20 за період з 01.01.2015 по 12.10.2015 вбачається, що розмір переплати за даними Товариства становить "-10 033 699, 00 грн, тоді як за даними Інспекції "-9 284 765, 00 грн".
Розбіжність в акті звірки в сумі 748 934, 00 грн виникла за рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів.
30.09.2015 Товариство звернулося до Інспекції із заявою про повернення суми переплати на поточний рахунок.
Листом від 26.10.2015 №11698/10/28-01-20-03-23 Інспекція повідомила Товариство, що нерівномірний рівень сплати податку на прибуток призводить до зменшення надходжень до Державного бюджету України та, відповідно, обумовлює зменшення субвенцій, які надходять до бюджетів регіонів та направлені на реалізацію багатьох соціальних програм та запропонувала звернутися до відділу обліку та звітності на звірку стану розрахунків з бюджетом.
Протягом 2015 року за результатами проведення звірки стану розрахунків Товариство (головне підприємство) з податковим органом підписано три акти звірки: від 07.04.2015 №924-20 за період з 01.01.2015 по 31.03.2015 (1 квартал 2015 року) на суму 10 110 907, 00 грн; від 08.07.2015 № 2222-20 за період з 01.01.2015 по 30.06.2015 (півріччя 2015 року) на суму 10 072 303, 00 грн; від 13.10.2015 № 3370-20 за період з 01.01.2015 до 12.10.2015 (9 місяців 2015 року) на суму 10 033 699, 00 грн.
Листом від 30.09.2015 № 11/12-0249 Товариство звернулось до Державної фіскальної служби України, з проханням повернути надміру сплачені суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на поточний рахунок.
За наслідками розгляду даного листа Державна фіскальна служба України листом від 29.10.2015 повідомила, що платник податку має право подати заяву до контролюючого органу за місцем перебування на податковому обліку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, за висновком якого Державна казначейська служба України повертає кошти.
Жодних дій щодо повернення коштів податковим органом на момент звернення позивача до суду не здійснено.
Судовими інстанціями установлено, що у Товариства обліковувалась непокрита податковими зобов`язаннями сума авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 1 339 335, 00 грн, яка виникла у зв`язку з перерахуванням Товариством авансових внесків до Державного бюджету України, з огляду на що сплачені Товариством у вказаних податкових періодах авансові внески з податку на прибуток є сумою надміру сплаченого грошового зобов`язання у розумінні підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Також, судами було установлено, що Інспекція не виконала покладених на неї чинним законодавством обов`язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення Товариству суми переплати з податку на прибуток. Наявність у інтегрованій картці Товариства переплати з податку на прибуток підприємств була підтверджена Інспекцією у актах звірення розрахунків платника з бюджетом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.