ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 820/4389/16
касаційне провадження № К/9901/31256/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 (суддя - Нуруллаєв І.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017 (головуючий суддя - Старосуд М.І.; судді - Лях О.П., Яковенко М.М.) у справі №820/4389/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" до Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" (далі у тексті - Товариство, позивач, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі у тексті - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), в якому з урахуванням уточнень до позову просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.11.2014 № 0000542200 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток від основної діяльності у сумі 1 590 114, 25 грн, №0000552200 в частині зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 403 715, 43 грн
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що суми витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість були сформовані ним по реальним правочинам, що пов`язані із його господарською діяльністю, у тому числі з ТОВ "БК "Партнер", ПП "Електрокомплект", ТОВ "Генбудінвест", ТОВ "Ніка Трейдінг".
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.11.2014 № 0000542200 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток від основної діяльності у сумі 1 590 114, 25 грн, №0000552200 у частині зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 403 715, 43 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Товариством правомірно сформовані витрати та податковий кредит з податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ "БК "Партнер", ПП "Електрокомплект", ТОВ "Генбудінвест", ТОВ "Ніка Трейдінг", оскільки такі операції підтверджені належними первинними документами, відбулися реальні зміни майнового стану платника податків, господарські операції спричинили зміни в структурі активів і зобов`язань платника податків та сприяли отриманню доходу, а відтак зазначені податкові повідомлення рішення у вказаній частині підлягають скасуванню.
Інспекція, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема вимог пунктів 138.2, 138.4, 138.6, 138.8, 138.10 статті 138, пункту 139.1 статті 139, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Стверджує про не підтвердження господарських операцій між позивачем та його контрагентами з підстав наявності недоліків у первинних документах та відсутності деяких первинних документів на підтвердження таких операцій, зокрема, письмових заявок на постачання товару, рахунків-фактури, сертифікатів якості продукції, товарно-транспортних накладних.
У запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій без змін.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24.07.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 №1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтею 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VІІІ, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № №1402-VІІІ, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 №2147- VІІІ, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства (далі у тексті - КАС України) викладено у новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147- VІІІ, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.11.2022 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 22.11.2022.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що Індустріальною об`єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, правонаступником якої є Інспекція, проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 07.11.2014 №3290/20-36-22-01-06/35133822 (далі - акт перевірки), яким установлено порушення вимог:
пунктів 138.2, 138.4, 138.6, 138.8, 138.10, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138, пункту 139.1 статті 139, з урахуванням підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, що призвело до завищення підприємством від`ємного значення об`єкта оподаткування (по декларації від основної діяльності) всього у сумі 2 249 057, 00 грн, в тому числі по періодах за 2-4 квартал 2011 року у сумі 308 223, 00 грн, за 2012 рік у сумі 136 832, 00 грн, за 2013 рік у сумі 1 804 002, 00 грн;
підпункту І38.10.2 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, з урахуванням підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, що призвело до завищення підприємством від`ємного значення об`єкта оподаткування (по декларації від діяльності по управлінню майном) за 4 квартал 2012 року у сумі 67 674, 00 грн та заниження податку на прибуток від діяльності по договору управління майном у сумі 158 762, 00 грн, в тому числі по періодах: за 2012 рік у сумі 3 550, 00 грн, за 2013 рік у сумі 155 212, 00 грн;
пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до: завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 Декларації) за грудень 2013 року в сумі 13 233, 00 грн, завищення залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 22 Декларації) за грудень 2013 року в сумі 403 776, 00 грн, заниження залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 24 Декларації) за грудень 2013 року у сумі 6 052 852, 00 грн.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 19.11.2014 № 0000552200 форми "В4", яким Товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 403 776, 00 грн, № 0000542200 форми "П", яким зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток від основної діяльності за 2013 рік у розмірі 1 804 002, 00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування (податок на прибуток підприємств) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.