ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2022 року
м. Київ
справа №200/1172/21-а
адміністративне провадження № К/9901/28520/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 200/1172/21-а
за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Донецькі області про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року (суддя Куденков К.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року (головуючий суддя - Сіваченко І.В., судді: Казначеєв Е.Г., Геращенко І.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - Ліквідаційна комісія), Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України (далі - ГСЦ МВС України), Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Донецькі області (далі - РСЦ МВС України в Донецькій області), у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ голови Ліквідаційної комісії від 28 грудня 2020 року №34-о/с "Про звільнення ОСОБА_1" (далі - спірний наказ №34-о/с);
- поновити його на посаді начальника Територіального сервісного центру № 1445 (на правах відділу м. Волноваха) РСЦ МВС в Донецькій області з 29 грудня 2020 року;
- зобов`язати ГСЦ МВС України вжити заходи щодо призначення (переведення) його на рівнозначну посаду до РСЦ ГСЦ МВС України в Донецькій області;
- стягнути з ГСЦ МВС України середній розмір заробітної плати за період з 29 грудня 2020 року до дати поновлення на посаді та стягнути всі належні виплати (вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат);
- стягнути з ГСЦ МВС України моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено встановлений порядок звільнення з державної служби, не дотримано процедури звільнення та не вжито заходів щодо його переведення на іншу рівноцінну посаду в РСЦ, так як установа не ліквідована. На думку позивача, спірним у справі наказом його незаконно повторно звільнено з займаної посади усупереч мотивам і обставинам, викладеним в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі №200/6147/20-а яким його поновлено на посаді.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
4. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року - без змін.
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що у справі № 200/6147/20-а суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що РСЦ МВС в Донецькій області, у якому працював позивач, було ліквідовано та створено нову юридичну особу - ГСЦ МВС. Ураховуючи, що положення Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до спірних правовідносин не застосовуються, то, на переконання суду апеляційної інстанції, відповідач не повинен був враховувати наявність чи відсутність переваг у позивача при його звільненні під час проведення процедури ліквідації юридичної особи. Крім того, зміни внесені до Закону України "Про державну службу" № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) не передбачали обов`язку суб`єкта призначення вирішувати питання про можливість переведення державного службовця на іншу посаду чи пропонувати державному службовцю іншу рівноцінну посаду у цьому державному органі. Також у вказаній справі суд апеляційної інстанції зазначив, що наказ № 56-о/с від 26 травня 2020 року про звільнення державного службовця 5 рангу ОСОБА_1 з посади начальника територіального сервісного центру № 1445 (на правах відділу м. Волноваха) РСЦ МВС в Донецькій області прийнято правомірно та обґрунтовано.
6. Суди попередніх інстанцій зауважили, що з оскаржуваного у цій справі наказу від 28 грудня 2020 року №34-о/с і наказу від 26 травня 2020 року № 56о/с, який був предметом розгляду у справі № 200/6147/20-а, випливає, що позивача звільнено з тих саме підстав у зв`язку з ліквідацією РСЦ. А тому вважали, що є таке, що набрало законної сили судове рішення у справі № 200/6147/20-а, в якій надана оцінка правомірності звільнення позивача на підставі пункту 11 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII у зв`язку з ліквідацією РСЦ яке має преюдеційне значення для вирішення цієї справи.
7. За наведених обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірний наказ № №34-о/с про звільнення позивача з ідентичних підстав є правомірним і не підлягає скасуванню.
8. Суди зазначили, що право позивача на вихідну допомогу на підставі приписів Закону № 889-VIII було реалізовано під час його першого звільнення у травні 2020 року і підстави для повторного стягнення вказаної допомоги (у грудні 2020 року) відсутні. При цьому, зауважили, що аргументів щодо неналежного розміру вказаної допомоги, яка була виплачена після звільнення позивача у травні 2020 року, у позовній заяві не наведено.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
9. ОСОБА_1 03 серпня 2021 року подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року і прийняти постанову, якою задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
10. Як на підставу оскарження судових рішень ОСОБА_1 у касаційній скарзі послався на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункту 11 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон №889-VIII).
11. Позивач вважає, що Верховним Судом ще не надавалася оцінка законності звільнення державних службовців з Регіонального сервісного центру (Головного Сервісного центру МВС). Відповідний висновок Верховного Суду відсутній, оскільки правовідносини в інших справах не є подібними до правовідносин, які склались у справі №200/6147/20-а, з огляду на суб`єктний склад та умови застосування правових норм.
12. На думку скаржника, судом апеляційної інстанції неправильно застосовано пункту 11 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, оскільки мала місце не ліквідація державного органу, а його реорганізація.
13. ГСЦ МВС та Ліквідаційна комісія подали відзив на касаційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року - без змін, оскільки вони, на думку відповідачів, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
14. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Соколова В.М., суддів Єресько Л.О., Мартинюк Н.М. ухвалою від 18 серпня 2021 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. від 21 листопада 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
IV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини
16. ОСОБА_1 працював у Регіональному сервісному центрі МВС в Донецькій області, з 22 грудня 2018 року переведений на посаду начальника Територіального центру МВС в Донецькій області № 1445 (на правах відділу, м. Волноваха).
17. Наказом Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області від 26 травня 2020 року №56о/с, зокрема, відповідно до пункту 11 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року №79 "Деякі питання територіальних органів Міністерства внутрішніх справ", у зв`язку з ліквідацією Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області державного службовця 5 рангу ОСОБА_1 звільнено з посади начальника територіального сервісного центру № 1445 (на правах відділу м. Волноваха) Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області з припиненням державної служби з 28 травня 2020 року.
18. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі № 200/6147/20-а задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС України, ліквідаційної комісії Регіонального сервісного центру МВС України в Донецькій області, Регіонального сервісного центру МВС України в Донецькій області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано наказ Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області від 26 травня 2020 року №56-о/с в частині звільнення державного службовця 5 рангу ОСОБА_1 з посади начальника Територіального сервісного центру № 1445 (на правах відділу м. Волноваха) Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області. Поновлено його на посаді начальника Територіального сервісного центру №1445 (на правах відділу м. Волноваха) Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області з 29 травня 2020 року. Стягнуто з Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 153 066,64 грн. Зобов`язано ГСЦ МВС України вжити заходів щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій області. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді начальника Територіального сервісного центру №1445 (на правах відділу м. Волноваха) Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області з 29 травня 2020 та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
19. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі № 200/6147/20-а 16 листопада 2020 року головою Ліквідаційної комісії видано наказ № 29 о/с-лк "Про поновлення ОСОБА_1" на посаді начальника Територіального сервісного центру № 1445 (на правах відділу, м. Волноваха) Регіонального сервісного центру МВС України в Донецькій області.
20. 16 листопада 2020 року головою Ліквідаційної комісії Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 79 "Деякі питання територіальних органів Міністерства внутрішніх справ", наказу МВС України від 03 березня 2020 року № 218 "Про утворення ліквідаційних комісій територіальних органів з надання сервісних послуг МВС" ОСОБА_1 попереджено про припинення державної служби на підставі пункту 11 частини першої, пункту 1 частини третьої статті 87 Закону №889-VIII у зв`язку з ліквідацією Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області та звільнення із займаної посади не раніше 30 календарних днів з дня попередження.
21. Із указаним попередженням про наступне вивільнення із займаної посади у зв`язку з ліквідацією Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області позивача ознайомлено 16 листопада 2020 року, що підтверджується його підписом.
22. Наказом голови Ліквідаційної комісії Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області від 28 грудня 2020 року № 34 о/с-лк ОСОБА_1 звільнено 28 грудня 2020 року із займаної посади начальника Територіального сервісного центру № 1445 (на правах відділу, м. Волноваха) Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області відповідно до пункту 11 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 79 "Деякі питання територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" у зв`язку з ліквідацією Регіонального сервісного центру МВС України в Донецькій області.
Підстава: попередження про наступне вивільнення від 16 листопада 2020 року.
23. Вважаючи вказане звільнення неправомірним, позивач звернувся із позовом до суду.
V. Нормативне регулювання
24. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон №889-VIII (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Цим Законом визначено принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
26. Дія Закону №889-VIII поширюється на державних службовців, у тому числі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; інших державних органів (пункти 2, 8 частини другої статті 3 цього Закону).
27. Приписами частин першої-третьої статті 5 Закону №889-VIII закріплено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
28. Частиною п`ятою статті 22 Закону №889-VIII визначено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.
29. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 Закону №889-VIII державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.
30. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення.
31. Приписами частини першої статті 87 Закону №889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 11) ліквідація державного органу.
32. За змістом абзацу першого частини третьої статті 87 Закону №889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 11 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
33. Відповідно до частини четвертої статті 87 Закону №889-VIII у разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 1 та 11 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.
34. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає КЗпП України, відповідно до статті 40 якого трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у визначених випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої цієї статті). Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 421, частин першої, другої і третьої статті 492, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.
35. Механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) та їх територіальних органів визначає Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074, у пунктах 1, 4, 5 якого зазначено, що дія цього Порядку поширюється на центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом та їх територіальні органи, крім випадків, коли Конституцією та законами України визначені інші особливості порядку їх утворення, реорганізації або ліквідації. Орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади. Орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
VІ. Позиція Верховного Суду
36. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
37. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
38. Касаційне провадження у цій справі відкрите на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України - неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункту 11 частини першої статті 87 Закону №889-VIII.
39. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваним судовим рішенням, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.
40. Предметом спору в цій справі є правомірність наказу голови Ліквідаційної комісії Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області від 28 грудня 2020 року № 34 о/с-лк, яким позивача звільнено з займаної посади у зв`язку з ліквідацією державного органу.