ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 160/24736/21
адміністративне провадження № К/990/27571/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників у касаційній інстанції справу №160/24736/21
за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Шальєвої В.А., суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,
УСТАНОВИВ:
Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - відповідач, Уповноважений з прав людини), де просив визнати протиправною бездіяльність відповідача з приводу не проведення об`єктивної та всебічної перевірки його звернення від 01 березня 2021 року.
2. В обґрунтування позову позивач посилається на протиправну бездіяльність відповідача, який, на його думку, не забезпечив об`єктивну та всебічну перевірку його звернення від 01 березня 2021 року та не вжив заходів щодо поновлення порушених прав позивача.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року у задоволенні позовних вимог у цій справі відмовлено.
3.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноважений з прав людини вжив усіх необхідних засобів з метою перевірки додержання вимог законодавства України з окреслених позивачем у зверненні питань. Сам же факт відсутності очікуваного результату та фактично незгода зі змістом спірної відповіді не може бути підставою для визнання протиправної бездіяльності відповідача.
4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду.
4.1. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року апеляційну скаргу позивача на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року у справі № 160/24736/21 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам процесуального законодавства в частині сплати судового збору. Запропоновано апелянту протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду належні докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
4.2. У зв`язку із неусуненням в установлений судом строк визначених судом недоліків апеляційної скарги, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року апеляційну скаргу позивача повернуто на підставі частини другої статті 298 КАС України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Від ОСОБА_1 до Верховного Суду (далі - Суд) 12 жовтня 2022 року надійшла касаційна скарга, де скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного Суду від 19 вересня 2022 року у справі № 160/24736/21 та повернути справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
5.1. Підставою подання касаційної скарги є оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, зазначеної у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
5.2. Скаржник зазначає, що суд необґрунтовано обмежив йому доступ до правосуддя чим порушив вимоги частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
5.3. Скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала не містить оцінки доказів, які були долучені до апеляційної скарги на підтвердження неспроможності сплатити судовий збір, а також в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху судом не зазначено, які документи скаржник може додатково надати на підтвердження відсутності доходів для сплати судового збору.
5.4. Скаржник указує, що апеляційний суд лише вказав на відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, хоча, подаючи відповідне клопотання, позивач легітимно очікував, що останнє буде належно розглянуто та вирішено судом з огляду на подання ним всіх необхідних підтверджуючих документів стосовно відсутності доходів для сплати судового збору.
6. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження №К/990/27571/22 за вищевказаною касаційною скаргою.
7. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 21 листопада 2022 року закінчено підготовчі дії за касаційним провадженням №К/990/27571/22 та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження без виклику учасників за наявними у справі матеріалами.
Позиція інших учасників справи
8. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою отримано Уповноваженим з прав людини 28 жовтня 2022 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ПАТ "Укрпошта", ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення 0102937199780. Водночас правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанйції в касаційному порядку.
Позиція Верховного Суду
Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
9. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
10. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, частини другої статті 298 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.
11. У цій справі повертаючи апеляційну скаргу позивача на підставі частини другої статті 298 КАС України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, недоліки апеляційної скарги не усунуто, а саме судовий збір за подання апеляційної скарги не сплачено.
12. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить із такого.
13. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України.
14. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
15. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.
16. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
17. Згідно із частиною шостою вказаної статті якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
18. Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
19. Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81): "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
20. Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
21. При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.
22. Статтею 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).
23. Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
24. Приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України обумовлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
25. Колегія суддів зазначає, що залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.
26. При цьому, в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої скарги та встановити спосіб і строк їх усунення.
27. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
28. У разі подання апелянтом клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати суд повинен надати йому оцінку з урахуванням поданих заявником доказів на його обґрунтування та вирішити шляхом задоволення/відмови із наведенням відповідних підстав.
29. Ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху не може бути оскаржена окремо у касаційному порядку, оскільки не включена до переліку ухвал, визначеного частиною третьою статті 328 КАС України.
30. Разом з тим суд апеляційної інстанції не повинен тлумачити положення цієї статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, а також, застосовуючи положення статтей 169, 298 КАС України, формально підходити до цих норм, у зв`язку з чим апеляційні скарги безпідставно залишати без руху та повертати їх.
31. Колегія суддів зазначає, що правомірність застосування до апеляційної скарги судом апеляційної інстанції статтей 169, 298 КАС України та залишенні її без руху перевіряється судом касаційної інстанції під час перегляду ухвали, зокрема, про повернення апеляційної скарги на підставі частини другої статті 298 КАС України.
32. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної чи касаційної скарги на відповідне рішення суду.
33. Ураховуючи, що оскаржувана ухвала про повернення апеляційної скарги постановлена судом апеляційної інстанції за наслідками оцінки усунення відповідачем недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі від 09 серпня 2022 року Третього апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, яка не може бути оскаржена окремо, то правова оцінка їй надається Судом під час касаційного перегляду справи на ухвалу про повернення апеляційної скарги.